Форум організували з метою продемонструвати, що Сербія реалізувала більшість вимог для здобуття статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Наступного року в країні мають відбутися президентські та парламентські вибори. Президентові Борису Тадичу та партіям владної проєвропейської коаліції необхідний сигнал, що вони мають підтримку Брюсселя.
Вони сподіваються, що разом зі здобуттям статусу кандидата буде визначений і термін для початку переговорів із Євросоюзом. Лише в такому разі, згідно з опитуваннями громадської думки, Тадич та його Демократична партія й коаліційні партнери мають шанс здобути більшість голосів.
Звертаючись до учасників, президент Сербії зазначив: «Сербія очікує, щоб до неї в процесі європейської інтеграції ставилися так само, як і до інших країн, що прагнуть стати членами Євросоюзу. Ми не вимагаємо жодних привілеїв, жодних полегшень, але так само не можемо сприйняти, щоб нам ставили нові, інакші умови від тих, які ставили перед іншими країнами в цьому процесі».
Наприкінці серпня в Белграді перебувала німецький канцлер Анґела Меркель. Вона поставила сербській стороні три чіткі умови: продовження діалогу з владою в Приштині, розпуск паралельних структур влади на півночі Косова та беззастережне співробітництво з EULEX – місією Євросоюзу з верховенства права в Косові.
Кандидатура Сербії до Євросоюзу обумовлена відносинами з Косовом
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей також нагадав, що відносини Белграда з Приштиною залишаються основним чинником, коли йдеться про кандидатуру Сербії до Євросоюзу. Він сказав: «Ми знаємо, пані й панове, що справа Косова є дуже делікатною для Сербії. Але стабільність на Балканах є ключовою метою Євросоюзу. Адже нас дуже турбують відносини між Белградом і Приштиною. Це буде одним із чинників, коли держави-члени будуть ухвалювати рішення щодо Сербії».
Белградські урядовці, в свою чергу, стверджують, що врегулювання відносин із Косовом залежить не лише від них. Тому вони запросили на форум представників Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Туреччини тощо, доводячи таким чином, що Сербія успішно співпрацює з усіма, хто не ставить попередніх умов. Заступники прем’єрів, міністри та експерти із згаданих країн обговорювали політичні та економічні теми, захист навколишнього середовища, боротьбу проти організованої злочинності, зокрема, торгівлі наркотиками.
У роботі форуму взяв участь і Мартін Шульц, голова фракції соціал-демократичних партій у Європейському парламенті. Він висловив упевненість, що соціал-демократи будуть між тими, хто рекомендуватиме Європейській комісії надати Сербії статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Справа сербської кандидатури буде на порядку денному в першій половині жовтня.
Вони сподіваються, що разом зі здобуттям статусу кандидата буде визначений і термін для початку переговорів із Євросоюзом. Лише в такому разі, згідно з опитуваннями громадської думки, Тадич та його Демократична партія й коаліційні партнери мають шанс здобути більшість голосів.
Звертаючись до учасників, президент Сербії зазначив: «Сербія очікує, щоб до неї в процесі європейської інтеграції ставилися так само, як і до інших країн, що прагнуть стати членами Євросоюзу. Ми не вимагаємо жодних привілеїв, жодних полегшень, але так само не можемо сприйняти, щоб нам ставили нові, інакші умови від тих, які ставили перед іншими країнами в цьому процесі».
Наприкінці серпня в Белграді перебувала німецький канцлер Анґела Меркель. Вона поставила сербській стороні три чіткі умови: продовження діалогу з владою в Приштині, розпуск паралельних структур влади на півночі Косова та беззастережне співробітництво з EULEX – місією Євросоюзу з верховенства права в Косові.
Кандидатура Сербії до Євросоюзу обумовлена відносинами з Косовом
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей також нагадав, що відносини Белграда з Приштиною залишаються основним чинником, коли йдеться про кандидатуру Сербії до Євросоюзу. Він сказав: «Ми знаємо, пані й панове, що справа Косова є дуже делікатною для Сербії. Але стабільність на Балканах є ключовою метою Євросоюзу. Адже нас дуже турбують відносини між Белградом і Приштиною. Це буде одним із чинників, коли держави-члени будуть ухвалювати рішення щодо Сербії».
Белградські урядовці, в свою чергу, стверджують, що врегулювання відносин із Косовом залежить не лише від них. Тому вони запросили на форум представників Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Туреччини тощо, доводячи таким чином, що Сербія успішно співпрацює з усіма, хто не ставить попередніх умов. Заступники прем’єрів, міністри та експерти із згаданих країн обговорювали політичні та економічні теми, захист навколишнього середовища, боротьбу проти організованої злочинності, зокрема, торгівлі наркотиками.
У роботі форуму взяв участь і Мартін Шульц, голова фракції соціал-демократичних партій у Європейському парламенті. Він висловив упевненість, що соціал-демократи будуть між тими, хто рекомендуватиме Європейській комісії надати Сербії статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Справа сербської кандидатури буде на порядку денному в першій половині жовтня.
