– Гадаю, що насамперед слід сказати, що є чимало непевності щодо показників у зв’язку з глобальною ситуацією. Отже, є можливість різних результатів. Можливо, що 4,5% більше стосується Центральної Європи. Що далі на схід, то точнішим є прогноз у зв’язку з тим, що відбувається в єврозоні. Що стосується України і прогнозованого зростання на рівні 4,5%, то на цей показник треба дивитися з урахуванням того, що відбулося в Україні під час кризи. Йдеться про одужання після досить глибокої рецесії. Отже, 4,5 відсотка виглядають добре, але це, я вважаю, насправді, нижче потенціалу. І це відображає певні проблеми в умовах для ведення бізнесу в Україні, подальшу політичну нестабільність і певні труднощі у фінансовому секторі.
– Таке зростання відчують пересічні українці? Їм буде краще?
– Я думаю, що це однозначно одужання економіки. За глобальними стандартами, суттєве. Отже, люди відчуватимуть це, коли йдеться про добробут. Це напевно. Але треба також визнати, що могло б бути краще. Україні потрібно більше, щоб справді піднятися з того, що вона зазнала під час кризи.
– Чи теперішній позитивний прогноз можна вважати результатом ефективної політики українського уряду?
– Я вважаю, що ситуація не чорно-біла, але зараз ми бачимо підйом приватного сектору в результаті трохи кращого доступу до кредитів і завдяки зростанню за межами України, завдяки росту цін на сировинні товари. Відбуваються зовнішні процеси, які сприяють економічному зростанню. Але немає нічого, або майже нічого, коли йдеться про покращення економічної політики чи умов для підприємництва в Україні. Це, радше, вплив глобального покращення економіки і того, що під час кризи усі показники були на дуже низькому рівні.
– У звіті ЄБРР мовиться, що українська економіка може зазнати негативного впливу і в результаті кризи у єврозоні і в результаті можливих економічних проблем у Росії, яка також є важливим ринком для України. Як український уряд мав би діяти в ситуації перебування між «двома вогнями»?
– У єврозоні дійсно пожежа. У Росії ж проблема в економіці, яка не досягає потенціалу і занадто залежить від цін на нафту та інші сировинні товари. Тобто, загрози провалу в Росії зараз немає. Що стосується єврозони, то певності щодо наслідків набагато менше. Ті проблеми перешкоджають інвестиціям в Україну. Для країни поміж цими двома великими ринками є недолік у тому, що вона зазнає негативного впливу, якщо у сусідів є проблеми, але, звичайно ж, є і переваги, коли справи покращуються. Я б сказав, що Україна отримала вигоду від економічного зростання в Росії, яка була однією з 20 країн світу, найбільш уражених кризою. Зараз, я б сказав, що Україна отримує вигоду від сусідства з Росією. І це дуже природно.
– У зв’язку з цим виникають дуже гострі політичні дискусії стосовно того, в якому напрямку Україна мала б діяти активніше: активніше працювати над інтеграцією з Європейським Союзом, зокрема над угодою про зону вільної торгівлі з ЄС, чи погодитися на запрошення пана Путіна і вступати в Митний союз та інші структури, які Росія так активно пропагує на пострадянському просторі?
– Я вважаю, що частково це екзистенційні реалії, яким українці змушені давати раду. Україна повинна торгувати з сусідами, і її торгівля з Росією, можливо, трохи відрізнятиметься від торгівлі з Європейським Союзом. Але назагал Україна може отримати більше від торгівлі з ЄС, коли йдеться про зближення стандартів, покращення конкурентоздатності тощо. Я не думаю, що ці напрямки взаємовиключні. Торгувати треба з усіма. В Росії є ринок на українську продукцію. Є чимало вигоди від зближення з Росією, але насправді великі довготермінові здобутки Україна може мати від інтеграції в Європейський Союз.
– Таке зростання відчують пересічні українці? Їм буде краще?
– Я думаю, що це однозначно одужання економіки. За глобальними стандартами, суттєве. Отже, люди відчуватимуть це, коли йдеться про добробут. Це напевно. Але треба також визнати, що могло б бути краще. Україні потрібно більше, щоб справді піднятися з того, що вона зазнала під час кризи.
– Чи теперішній позитивний прогноз можна вважати результатом ефективної політики українського уряду?
– Я вважаю, що ситуація не чорно-біла, але зараз ми бачимо підйом приватного сектору в результаті трохи кращого доступу до кредитів і завдяки зростанню за межами України, завдяки росту цін на сировинні товари. Відбуваються зовнішні процеси, які сприяють економічному зростанню. Але немає нічого, або майже нічого, коли йдеться про покращення економічної політики чи умов для підприємництва в Україні. Це, радше, вплив глобального покращення економіки і того, що під час кризи усі показники були на дуже низькому рівні.
– У звіті ЄБРР мовиться, що українська економіка може зазнати негативного впливу і в результаті кризи у єврозоні і в результаті можливих економічних проблем у Росії, яка також є важливим ринком для України. Як український уряд мав би діяти в ситуації перебування між «двома вогнями»?
– У єврозоні дійсно пожежа. У Росії ж проблема в економіці, яка не досягає потенціалу і занадто залежить від цін на нафту та інші сировинні товари. Тобто, загрози провалу в Росії зараз немає. Що стосується єврозони, то певності щодо наслідків набагато менше. Ті проблеми перешкоджають інвестиціям в Україну. Для країни поміж цими двома великими ринками є недолік у тому, що вона зазнає негативного впливу, якщо у сусідів є проблеми, але, звичайно ж, є і переваги, коли справи покращуються. Я б сказав, що Україна отримала вигоду від економічного зростання в Росії, яка була однією з 20 країн світу, найбільш уражених кризою. Зараз, я б сказав, що Україна отримує вигоду від сусідства з Росією. І це дуже природно.
– У зв’язку з цим виникають дуже гострі політичні дискусії стосовно того, в якому напрямку Україна мала б діяти активніше: активніше працювати над інтеграцією з Європейським Союзом, зокрема над угодою про зону вільної торгівлі з ЄС, чи погодитися на запрошення пана Путіна і вступати в Митний союз та інші структури, які Росія так активно пропагує на пострадянському просторі?
– Я вважаю, що частково це екзистенційні реалії, яким українці змушені давати раду. Україна повинна торгувати з сусідами, і її торгівля з Росією, можливо, трохи відрізнятиметься від торгівлі з Європейським Союзом. Але назагал Україна може отримати більше від торгівлі з ЄС, коли йдеться про зближення стандартів, покращення конкурентоздатності тощо. Я не думаю, що ці напрямки взаємовиключні. Торгувати треба з усіма. В Росії є ринок на українську продукцію. Є чимало вигоди від зближення з Росією, але насправді великі довготермінові здобутки Україна може мати від інтеграції в Європейський Союз.
