Доступність посилання

ТОП новини

У Білорусі судять правозахисника


Судовий процес над Олесем Бяляцьким, Мінськ, 2 листопада 2011 року
Судовий процес над Олесем Бяляцьким, Мінськ, 2 листопада 2011 року

Мінськ – У Білорусі розпочався судовий процес над головою незареєстрованого правозахисного центру «Весна», віце-президентом Міжнародної федерації прав людини Олесем Бяляцьким. Його звинувачують в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах із грошей, які йшли на його рахунки на правозахисну діяльність у Білорусі. Банківську інформацію офіційному Мінську передали Литва та Польща. Правозахисна організація «Міжнародна амністія» визнала Бяляцького в’язнем сумління.

Олесь Бяляцький 15 років захищав жертв політичних репресій у Білорусі. Влада це оцінила. Його організацію – правозахисний центр «Весна» – позбавили реєстрації у 2003 році, пізніше Міністерство юстиції тричі відмовлялося надати їй законний статус. Арешти, обшуки, конфіскацію комп’ютерів правозахисники переживали разом з іншими білоруськими дисидентами. Останні роки організація діяла майже у підпіллі, але була активна. Особливо під час останньої хвилі репресій, що супроводжувала вибори президента 2010 року, коли під арешти потрапили сотні опозиціонерів.

Привід для розправи над Олесем Бяляцьким білоруська влада знайшла там, де ніхто не очікував: Польща і Литва передали інформацію про рахунки Бяляцького в банках, на які надходила міжнародна допомога для білоруських політв’язнів, гроші на правозахисну діяльність центру «Весна» та його партнерів у Білорусі.

Білоруські та світові правозахисники не мають сумніву щодо політичних мотивів цього процесу.

Голова ради російського правозахисного центру «Меморіал» Олег Орлов зазначає: «Спочатку влада створює всі умови, коли в протиріччі з нормами права громадські організації не можуть працювати, створюються всі умови для того, щоб вони не працювали. І потім, під надуманими приводами, нібито людина порушує кримінальне законодавство, її судять. Згадаймо, що закони існували і у нацистській Німеччині. Але потім цих суддів судили за те, що вони виконували ці нібито закони. Адже закон може бути, але він ніякого відношення до права не має».

За словами Олега Орлова, Бяляцький на процесі чітко довів, що гроші, які він отримував, йшли на правозахисну діяльність, що їх зовсім не можна оцінювати як особистий дохід, за який податкові служби Білорусі нарахували йому на 40 тисяч доларів штрафних санкцій.

Йому загрожує до 7 років ув’язнення

Соратник Бяляцького Володимир Лабковіч звертає увагу на неохайність у підготовці кримінальної справи, що підтверджує думку про її політичний характер.

«Процес показує, що навіть якщо режим імітує кримінальну справу, вони не можуть це зробити красиво, – каже він. – Ми сьогодні побачили з відповідей на питання пана Бяляцького та його адвоката, що абсолютно неохайно зроблена кримінальна справа, абсолютно бездоказова і це також свідчить про політичний контекст. Люди навіть не турбуються про те, як їх робота буде виглядати в суді, оскільки вони розуміють, що в неправовій державі будь-яке їхнє звинувачення незалежно від того, чи буде воно розсипатися в суді, чи не буде розсипатися, не важливо, бо рішення про покарання виключно політичне».

Наразі Олесь Бяляцький перебуває у мінському суді за ґратами, де зовсім недавно, цієї весни на лаві підсудних сиділи ті, кого він захищав, в’язні мінського Майдану грудня 2010 року. Більшість із них під тиском Європейського Союзу зараз випущено на волю. Олесь же потрапив на цю лаву за сприяння двох держав ЄС. Йому загрожує до 7 років ув’язнення з конфіскацією майна.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG