Прага – Нижня палата парламенту Франції схвалила законопроект, який має на меті запровадити кримінальне покарання за заперечення геноциду вірмен в Османській імперії часів Першої світової війни. Щоб стати законом, цей текст іще має пройти розгляд у верхній палаті і в президента. Але Туреччина, яка категорично відкидає визначення масових убивств вірмен як геноциду, не загаялася з різкою відповіддю і вже різко обмежила свої стосунки з Францією, почавши з дипломатичних і військових.
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган обіцяє все нові й нові заходи проти Франції на протест проти законопроекту, якому до закону ще дуже далеко. «Проти цього расистського, антиісламського підходу ми вже вжили перших заходів і оголосили їх учора, – заявив він у п’ятницю. – Якщо цей підхід збережеться, ми будемо вживати дальших заходів один за одним і застосовувати їх послідовно».
У четвер, відразу після схвалення законопроекту в Національних зборах, нижній палаті парламенту Франції, Туреччина назвала ці перші заходи: Анкара відкликає свого посла з Парижа для консультацій, скасовує практику видавати загальні річні дозволи на польоти над турецькою територією французької військової авіації (тепер кожен політ доведеться узгоджувати окремо) і відмовляє кораблям і суднам Військово-морського флоту Франції заходити в турецькі порти. Подальші санкції, як вважають оглядачі, можуть стосуватися економічних питань.
Різко оцінив у п’ятницю французький крок і міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу. «Франція голосуванням у Національних зборах у філософському й теоретичному розумінні повернулася в середньовіччя», – заявив він.
Париж закликає Анкару до спокою
Уряд Франції дистанціюється від цього рішення, хоча його загалом підтримує владна партія «Союз за народний рух». Офіційний Париж наголошує, що Анкарі не варто надміру непокоїтися через це голосування.
«Це була ініціатива парламенту. Ми взяли її до уваги. Я ж сподіваюся тепер, що наші турецькі друзі не реагуватимуть надмірно на це рішення Національних зборів Франції», – заявив міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе.
У четвер нижня палата парламенту Франції за присутності в залі ледь більше як півсотні депутатів із 577 переважною більшістю голосів присутніх схвалила законопроект, який у разі набуття чинності передбачав би карати публічне заперечення геноциду вірменського народу ув’язненням до року і/або штрафом у 45 тисяч євро. Голосували простим підняттям рук, без підрахунку; за були близько 50, проти близько п’яти, повідомляють агентства.
Точніше, в законопроекті йдеться про заперечення не тільки геноциду вірмен, а взагалі всіх геноцидів, які законодавчо визнає Франція, а це також Голокост у часи Другої світової війни як геноцид євреїв і ромів та геноцид народу тутсі в Руанді 1994 року. Такий крок – не згадувати прямо геноцид вірмен – зробили як поступку Туреччині.
Законопроект іще має розглядати верхня палата парламенту, Сенат. Це може статися або до кінця лютого, коли закінчує роботу нинішнє скликання парламенту, або будь-коли пізніше.
Перспективи його остаточного схвалення відтак не певні. Схожий законопроект Національні збори вже схвалювали п’ять років тому, того разу конкретно про криміналізацію геноциду вірмен, але Сенат відхилив його аж цього травня.
Раді не всі вірмени
Рішення французьких парламентарів радо привітали в Вірменії. А от у вірменській меншині Туреччини чимало відомих діячів критикують його.
«Воно справді абсурдне, бо неетичне з погляду вірменина, – каже Етьєн Махчуп’ян, відомий журналіст, колишній головний редактор провідної вірменської газети Туреччини «Аґос». – Як вірменин я хочу визнання геноциду та історичних фактів. Але таке визнання має цінність тільки тоді, коли існує вибір».
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, у тодішній турецькій державі, Османській імперії, внаслідок спрямованої кампанії винищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості. У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Османської імперії, коли частина турецьких вірмен підтримала вторгнення Росії, загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган обіцяє все нові й нові заходи проти Франції на протест проти законопроекту, якому до закону ще дуже далеко. «Проти цього расистського, антиісламського підходу ми вже вжили перших заходів і оголосили їх учора, – заявив він у п’ятницю. – Якщо цей підхід збережеться, ми будемо вживати дальших заходів один за одним і застосовувати їх послідовно».
У четвер, відразу після схвалення законопроекту в Національних зборах, нижній палаті парламенту Франції, Туреччина назвала ці перші заходи: Анкара відкликає свого посла з Парижа для консультацій, скасовує практику видавати загальні річні дозволи на польоти над турецькою територією французької військової авіації (тепер кожен політ доведеться узгоджувати окремо) і відмовляє кораблям і суднам Військово-морського флоту Франції заходити в турецькі порти. Подальші санкції, як вважають оглядачі, можуть стосуватися економічних питань.
Різко оцінив у п’ятницю французький крок і міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу. «Франція голосуванням у Національних зборах у філософському й теоретичному розумінні повернулася в середньовіччя», – заявив він.
Париж закликає Анкару до спокою
Уряд Франції дистанціюється від цього рішення, хоча його загалом підтримує владна партія «Союз за народний рух». Офіційний Париж наголошує, що Анкарі не варто надміру непокоїтися через це голосування.
«Це була ініціатива парламенту. Ми взяли її до уваги. Я ж сподіваюся тепер, що наші турецькі друзі не реагуватимуть надмірно на це рішення Національних зборів Франції», – заявив міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе.
У четвер нижня палата парламенту Франції за присутності в залі ледь більше як півсотні депутатів із 577 переважною більшістю голосів присутніх схвалила законопроект, який у разі набуття чинності передбачав би карати публічне заперечення геноциду вірменського народу ув’язненням до року і/або штрафом у 45 тисяч євро. Голосували простим підняттям рук, без підрахунку; за були близько 50, проти близько п’яти, повідомляють агентства.
Точніше, в законопроекті йдеться про заперечення не тільки геноциду вірмен, а взагалі всіх геноцидів, які законодавчо визнає Франція, а це також Голокост у часи Другої світової війни як геноцид євреїв і ромів та геноцид народу тутсі в Руанді 1994 року. Такий крок – не згадувати прямо геноцид вірмен – зробили як поступку Туреччині.
Законопроект іще має розглядати верхня палата парламенту, Сенат. Це може статися або до кінця лютого, коли закінчує роботу нинішнє скликання парламенту, або будь-коли пізніше.
Перспективи його остаточного схвалення відтак не певні. Схожий законопроект Національні збори вже схвалювали п’ять років тому, того разу конкретно про криміналізацію геноциду вірмен, але Сенат відхилив його аж цього травня.
Раді не всі вірмени
Рішення французьких парламентарів радо привітали в Вірменії. А от у вірменській меншині Туреччини чимало відомих діячів критикують його.
«Воно справді абсурдне, бо неетичне з погляду вірменина, – каже Етьєн Махчуп’ян, відомий журналіст, колишній головний редактор провідної вірменської газети Туреччини «Аґос». – Як вірменин я хочу визнання геноциду та історичних фактів. Але таке визнання має цінність тільки тоді, коли існує вибір».
За даними Вірменії, які підтримує чимало істориків, близько 1,5 мільйона вірмен загинули наприкінці Першої світової війни, головно в 1915–1918 роках, у тодішній турецькій державі, Османській імперії, внаслідок спрямованої кампанії винищення вірмен, яка стала геноцидом вірменського народу.
Сучасна Туреччина категорично відкидає визначення тих подій як геноцид і різко протестує проти такого визнання чи його можливості. У Туреччині визнають масові вбивства вірмен, але говорять, що в перебігу фактичної громадянської війни в час розпаду Османської імперії, коли частина турецьких вірмен підтримала вторгнення Росії, загинули від 300 до 500 тисяч вірмен і приблизно стільки ж турків.
