Київ – Українська влада на чолі з Президентом перейшла від декларацій до конкретних кроків, спрямованих на звуження сфери ужитку української мови, заявили у середу в Києві громадські активісти з руху «Не будь байдужим». Представники влади такі закиди раніше не раз спростовували і натомість заявляють про бажання «європеїзувати» мовну політику.
Органи влади та окремі політики дискримінують україномовних громадян України. Такого висновку дійшли активісти громадського руху «Не будь байдужим!», які проводили моніторинг стану української мови. Він свідчить, що протягом останнього року у рази збільшилася кількість випадків, коли всупереч чинному законодавству керівники місцевих органів влади змушували своїх підлеглих переходити на російську мову, і відмовлялися спілкуватися з громадянами українською. Так чиновники демонструють своє розуміння мовної політики керівництва держави, зауважує один із авторів моніторингу Андрій Качор.
«Питання навіть не тільки у виконанні закону про мову, – каже він. – Це питання і взагалі відчуття безкарності людей, які так чи інакше причетні до влади, або до правлячої партії в нинішніх умовах».
Витіснення української хочуть узаконити
Активісти громадського руху зафіксували випадки, коли україномовні громадяни втрачали роботу або отримували відмову у працевлаштуванні через те, що говорили українською. Ці випадки у подальшому можуть стати предметом для судових процесів. Утім, навряд чи судді, з огляду на ситуацію в країні, пристануть на бік ображених українців, вважає керівник руху «Не будь байдужим!» Оксана Левкова.
Ба більше, вона очікує, що найближчим часом наступ на українську мову може отримати підтримку на законодавчому рівні. Ухвалення проекту закону «Про засади державної мовної політики» авторства депутатів від Парті регіонів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова призведе до маргіналізації української мови, зазначає Левкова.
Натомість ініціатор згаданого законопроекту Вадим Колесніченко переконує, що документ покликаний лише європеїзувати мовну політику в Україні.
«Для мне у цьому випадку пріоритетною є точка зору європейських інституцій. Наприклад, періодична доповідь комітету міністрів Ради Європи від липня 2010 року відзначає, що в Україні системно і масово порушуються права людини на використання рідної мови. Проект закону «Про засади державної мовної політики» імплементує в українське законодавство, навіть не у повному обсязі, Європейську хартію регіональних мов та мов меншин», – сказав Колесніченко.
Українську мову порівнюють з інвалідом
Низка ініціатив влади свідчить саме про намагання витіснити українську з ужитку, вважають у громадському русі «Не будь байдужим». Там звертають увагу на зменшення частки україномовного аудіовізуального продукту у теле- та радіоефірах, скасування обов’язкового іспиту з української мови при вступі в аспірантуру за наказом Міністерства освіти, закриття низки україномовних шкіл та нестачу україномовних підручників для школярів. Ці факти свідчать про те, що підтримки та порятунку потребує саме українська мова, зазначила Оксана Левкова.
«Ми, звичайно, виступаємо за рівність, але, на нашу думку, не можна виставляти на одну бігову доріжку людину з особливими потребами (такою, на жаль, нині є українська мова, в минулому мова колонії) і здорову людину. Тому, що ми розуміємо: рівень успішності такого бігу буде різний. Так само, ми хотіли би зазначити, що в Україні, за даними соціолінгвістів, себе визнають україномовними 70 відсотків. Тобто, питання чому вони не мають права на свою книжку, на свій медіа ландшафт тощо», – наголосила громадська активістка.
Якщо ситуація не зміниться, то Оксана Левкова очікує, що можуть справдитися найгірші прогнози деяких фахівців, які передрікають вимирання української близько 2060 року.
Втім, радниця Президента України Ганна Герман висловила переконанн, що такої загрози насправді немає.
«Поки живуть люди, поки живуть українці, буде жити українська мова. А нам треба робити дуже просту річ – щоб наші діти та онуки розмовляли українською, а все далі само собою станеться», – заявила Герман нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода.
При цьому соратниця Президента висловила впевненість, що державна мовна політика буде покращуватися.
Це питання відчуття безкарності людей, які причетні до влади, або до правлячої партіїАндрій Качор
Органи влади та окремі політики дискримінують україномовних громадян України. Такого висновку дійшли активісти громадського руху «Не будь байдужим!», які проводили моніторинг стану української мови. Він свідчить, що протягом останнього року у рази збільшилася кількість випадків, коли всупереч чинному законодавству керівники місцевих органів влади змушували своїх підлеглих переходити на російську мову, і відмовлялися спілкуватися з громадянами українською. Так чиновники демонструють своє розуміння мовної політики керівництва держави, зауважує один із авторів моніторингу Андрій Качор.
«Питання навіть не тільки у виконанні закону про мову, – каже він. – Це питання і взагалі відчуття безкарності людей, які так чи інакше причетні до влади, або до правлячої партії в нинішніх умовах».
Витіснення української хочуть узаконити
Активісти громадського руху зафіксували випадки, коли україномовні громадяни втрачали роботу або отримували відмову у працевлаштуванні через те, що говорили українською. Ці випадки у подальшому можуть стати предметом для судових процесів. Утім, навряд чи судді, з огляду на ситуацію в країні, пристануть на бік ображених українців, вважає керівник руху «Не будь байдужим!» Оксана Левкова.
Ба більше, вона очікує, що найближчим часом наступ на українську мову може отримати підтримку на законодавчому рівні. Ухвалення проекту закону «Про засади державної мовної політики» авторства депутатів від Парті регіонів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова призведе до маргіналізації української мови, зазначає Левкова.
Натомість ініціатор згаданого законопроекту Вадим Колесніченко переконує, що документ покликаний лише європеїзувати мовну політику в Україні.
Для мне у цьому випадку пріоритетною є точка зору європейських інституційВадим Колесніченко
«Для мне у цьому випадку пріоритетною є точка зору європейських інституцій. Наприклад, періодична доповідь комітету міністрів Ради Європи від липня 2010 року відзначає, що в Україні системно і масово порушуються права людини на використання рідної мови. Проект закону «Про засади державної мовної політики» імплементує в українське законодавство, навіть не у повному обсязі, Європейську хартію регіональних мов та мов меншин», – сказав Колесніченко.
Українську мову порівнюють з інвалідом
Низка ініціатив влади свідчить саме про намагання витіснити українську з ужитку, вважають у громадському русі «Не будь байдужим». Там звертають увагу на зменшення частки україномовного аудіовізуального продукту у теле- та радіоефірах, скасування обов’язкового іспиту з української мови при вступі в аспірантуру за наказом Міністерства освіти, закриття низки україномовних шкіл та нестачу україномовних підручників для школярів. Ці факти свідчать про те, що підтримки та порятунку потребує саме українська мова, зазначила Оксана Левкова.
В Україні, за даними соціолінгвістів, себе визнають україномовними 70 відсотківгромадська активістка
«Ми, звичайно, виступаємо за рівність, але, на нашу думку, не можна виставляти на одну бігову доріжку людину з особливими потребами (такою, на жаль, нині є українська мова, в минулому мова колонії) і здорову людину. Тому, що ми розуміємо: рівень успішності такого бігу буде різний. Так само, ми хотіли би зазначити, що в Україні, за даними соціолінгвістів, себе визнають україномовними 70 відсотків. Тобто, питання чому вони не мають права на свою книжку, на свій медіа ландшафт тощо», – наголосила громадська активістка.
Якщо ситуація не зміниться, то Оксана Левкова очікує, що можуть справдитися найгірші прогнози деяких фахівців, які передрікають вимирання української близько 2060 року.
Втім, радниця Президента України Ганна Герман висловила переконанн, що такої загрози насправді немає.
«Поки живуть люди, поки живуть українці, буде жити українська мова. А нам треба робити дуже просту річ – щоб наші діти та онуки розмовляли українською, а все далі само собою станеться», – заявила Герман нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода.
При цьому соратниця Президента висловила впевненість, що державна мовна політика буде покращуватися.
