У черкаського пам’ятника Симоненку є брат-близнюк?

Черкаси – Пам’ятник, встановлений у Черкасах, має «двійника» – пам’ятник Тарасові Шевченку на Кіровоградщині, стверджують деякі експерти. Проте автор обох робіт Владислав Димйон заперечує цю схожість. Натомість замовники монумента поетові-шістдесятнику розчаровані: скульптор не повідомляв їм про існування свого «Шевченка».

Скульптор Владислав Димйон, який створив обидва монументи поетів, стверджує, що пам’ятники Симоненку і Шевченку різні за формою, розміром та за часом створення. До того ж, зауважує скульптор, «черкаський Симоненко» зроблений із бронзи, тоді як «новомиргородський Шевченко» – із бетону.
На думку критиків скульптора, в обох пам’ятників схожі фігури та композиція. Різниця хіба що у кольорі: пам’ятник Шевченку – білий, тоді як монумент поетові-шістдесятнику – сірого кольору.

Як розповідає Владислав Димйон, спочатку планувалося, що пам’ятник Симоненку буде значно більшого розміру – 4,5 метри. Однак, зазначає скульптор, тоді влада не профінансувала проект. У той час до нього надійшла пропозиція від жителів Новомиргорода створити пам’ятник молодому Шевченку. І вже під враженням від роботи над «Симоненком», скульптор створив «Шевченка». Тому влітку 2010 року у Новомиргороді, на Кіровоградщині, першим встановили пам’ятник Кобзарю. А восени, коли у Черкасах проект профінансували меценати, з’явився монумент Симоненка.

Водночас сам автор називає свій пам’ятник Шевченку «скромнішим», ніж монумент Симоненку. Останнього Владислав Димйон відтворив у русі, огорнутого крилом, яке «знесло його на висоту, з якої він сходить до сучасників». Це крило переходить у папір – основний матеріал для письменника, поета, журналіста – на якому викарбувані слова з поезії Василя Симоненка.

Тому Владислав Димйон переконаний: резонансне обговорення подібності пам’ятників ініціювали його опоненти, які й досі не можуть пробачити скульптору створення та встановлення пам’ятника Симоненку.

«Я створив пам’ятник унікальний. Пам’ятник як подарунок місту. Якщо ці товариші зроблять так, що подарунок не приймуть, я думаю, що будь-яке відоме у світі місто залюбки прийме такий подарунок», – упевнений Владислав Димйон.

Самоплагіат?

Натомість літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук вважає пам’ятники схожими. «Думаю, що це не кращий варіант – множення пам’ятників. На моє переконання, це не прикрашає скульптора. Бо надто велика подібність у цих двох скульптурних композиціях. Фактично, лише деякі невеличкі відмінності. Я вважаю, що це неетично і некоректно», – каже Володимир Поліщук.

Ініціатор встановлення пам’ятника Симоненкові, мер Черкас Сергій Одарич теж визнає очевидну загальну схожість пам’ятників. (Василь Симоненко працював у Черкасах, тут він помер і похований, а в місті діє присвячений його життю і творчості музей).

Втім, як стверджує Сергій Одарич, він уперше стикнувся із плагіатом «сам у себе». Тому поки що не бачить шляхів виходу із ситуації. «Мені прикро, що таке сталося. Я чесно кажучи, не знаю, що робити. У ситуації, коли плагіат здійснений власником ідеї – для мене не зрозуміло. У тих угодах, які укладали із паном Димйоном на цю тему, про можливість використання такої ідеї чи такого рішення ми не обумовлювали. Тому мені навіть важко зрозуміти, чи має таке право автор», – каже Cергій Одарич.

У Черкасах пам’ятник Василю Симоненку з’явився восени 2010 року. Це друга спроба в місті встановити монумент поета. Перший пам’ятник, який з’явився у 2006 році, через низьку художню якість майже одразу демонтували.