Вашингтон – Якщо в Києві дехто думає, що Захід забув про Україну, то він глибоко помиляється. Майже кожного тижня у Вашингтоні, наприклад, відбуваються семінари, конференції, слухання, де розумні люди намагаються аналізувати, прогнозувати, вияснити, куди прямує Україна. Всі погоджуються: Україна занадто велика і занадто важлива, щоб про неї просто забути. І ось чергове зібрання науковців і політиків відбулося в Інституті Брукінґз під назвою «Дрейф України від Європи та західна реакція».
Куди прямує Україна? На Схід, на Захід чи просто нікуди? Не слід так ставити питання, зазначає заступник секретаря Державного департаменту США Ден Рассел. Головне, щоб Україна йшла вперед, і ось, власне, цей напрям останнім часом для України виявився проблематичним.
Всі погоджуються: Україна – це стратегічно важлива держава, і не можна допустити її невдачі. Оскільки Україна є європейською країною і проголосила європейську інтеграцію своїм стратегічним напрямком, Європа очікує, що Київ буде поводитися згідно з європейськими стандартами.
2007 року, коли Україну вважали регіональним лідером щодо демократичного розвитку, Київ і Брюссель розпочали переговори про асоціацію та зону вільної торгівлі. Цю угоду, нарешті, будуть парафувати 30 березня.
Так, це не членство, але це велике зближення України з ЄС, констатує старший радник ЄС Піркка Тапіола. Після парафування угоди громадянське суспільство та спостерігачі зможуть вивчити цей документ, і тоді вони побачать, наскільки широкою та глибокою є передбачена політична та економічна інтеграція між Європейським Союзом і Україною, каже він.
Демократії в Україні стало менше
Парафування – це лише перший крок до реалізації угоди. Ті проблеми, про які волають як у самій Україні, так і поза її межами, а саме: скорочення демократичних досягнень, політичне використання правосуддя та повна політизація судової гілки влади – стоять на перешкоді подальшої реалізації українсько-європейської угоди, нагадує європейський дипломат.
«Як було сказано на саміті Україна – ЄС, ми не зможемо ані підписати, ані ратифікувати цей договір доти, доки не покращиться ситуація з демократичним розвитком в Україні. На жаль, саме в цій царині ми бачимо, я б сказав, найбільш різке падіння в цілому регіоні», – зазначає Піркка Тапіола.
Європейці постійно нагадують про те, що основу їхньої стратегії безпеки, яку ЄС ухвалив 2003 року, становлять стабільні, вільні і демократичні країни-сусіди. Це в інтересах ЄС, а Євросоюз, нагадує Тапіола, – це, перш за все, система цінностей, цінностей, які є основою національних інтересів.
«Європейський Союз глибоко зобов’язаний допомогти Україні здійснювати проголошений нею шлях розвитку, – зазначає європейський дипломат. – Це практичний шлях. Всі інструменти для цього присутні, допомога та пропозиції також. Але все це має бути на основі цінностей, а цією основою, власне, є держава, яка служить своїм громадянам – саме на цьому збудований Європейський Союз».
Отже, реакція Європи на коливання України Президента Януковича у вигляді парафування угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі буде маленьким «пряником», каже він. Політичний м’яч опиняється на полі українського Президента: тепер Янукович має показати, кому служить він і його уряд – своїм громадянам чи своїй сім’ї.
Куди прямує Україна? На Схід, на Захід чи просто нікуди? Не слід так ставити питання, зазначає заступник секретаря Державного департаменту США Ден Рассел. Головне, щоб Україна йшла вперед, і ось, власне, цей напрям останнім часом для України виявився проблематичним.
Всі погоджуються: Україна – це стратегічно важлива держава, і не можна допустити її невдачі. Оскільки Україна є європейською країною і проголосила європейську інтеграцію своїм стратегічним напрямком, Європа очікує, що Київ буде поводитися згідно з європейськими стандартами.
2007 року, коли Україну вважали регіональним лідером щодо демократичного розвитку, Київ і Брюссель розпочали переговори про асоціацію та зону вільної торгівлі. Цю угоду, нарешті, будуть парафувати 30 березня.
Так, це не членство, але це велике зближення України з ЄС, констатує старший радник ЄС Піркка Тапіола. Після парафування угоди громадянське суспільство та спостерігачі зможуть вивчити цей документ, і тоді вони побачать, наскільки широкою та глибокою є передбачена політична та економічна інтеграція між Європейським Союзом і Україною, каже він.
Демократії в Україні стало менше
Парафування – це лише перший крок до реалізації угоди. Ті проблеми, про які волають як у самій Україні, так і поза її межами, а саме: скорочення демократичних досягнень, політичне використання правосуддя та повна політизація судової гілки влади – стоять на перешкоді подальшої реалізації українсько-європейської угоди, нагадує європейський дипломат.
«Як було сказано на саміті Україна – ЄС, ми не зможемо ані підписати, ані ратифікувати цей договір доти, доки не покращиться ситуація з демократичним розвитком в Україні. На жаль, саме в цій царині ми бачимо, я б сказав, найбільш різке падіння в цілому регіоні», – зазначає Піркка Тапіола.
Європейці постійно нагадують про те, що основу їхньої стратегії безпеки, яку ЄС ухвалив 2003 року, становлять стабільні, вільні і демократичні країни-сусіди. Це в інтересах ЄС, а Євросоюз, нагадує Тапіола, – це, перш за все, система цінностей, цінностей, які є основою національних інтересів.
«Європейський Союз глибоко зобов’язаний допомогти Україні здійснювати проголошений нею шлях розвитку, – зазначає європейський дипломат. – Це практичний шлях. Всі інструменти для цього присутні, допомога та пропозиції також. Але все це має бути на основі цінностей, а цією основою, власне, є держава, яка служить своїм громадянам – саме на цьому збудований Європейський Союз».
Отже, реакція Європи на коливання України Президента Януковича у вигляді парафування угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі буде маленьким «пряником», каже він. Політичний м’яч опиняється на полі українського Президента: тепер Янукович має показати, кому служить він і його уряд – своїм громадянам чи своїй сім’ї.
