Запоріжжя – Традиційно в Запоріжжі пишаються козацтвом і доволі розвиненою промисловістю. Але все це губиться серед безлічі символів радянської епохи у Запоріжжі. Критики такого становища кажуть, що це – сором для батьківщини козацтва. А їхні опоненти, переважно, люди переважно старшого віку, пишаються проспектами Леніна, вулицями Чекістів та пам’ятником Дзержинському.
Найдовший проспект у Європі розташований в Запоріжжі і носить ім’я Леніна. Ним можна доїхати до пам’ятника Дзержинському, завернути на вулицю Чекістів, Пролетарською пройтися на Ілліча. Натомість символів, які мають стосунок до України чи бодай до Запоріжжя у місті можна порахувати на пальцях однієї руки. Керівник обласного осередку партії «Свобода» Віталій Подлобніков надіслав десятки пропозицій до міської ради щодо перейменування вулиць, майданів та встановлення пам’ятників. Зокрема, ініціатива вшанувати жертв голодомору 1932-33 років натикається на байдужість чиновників.
«Починаючи з 2007 року ми постійно ми намагаємося встановити не пам’ятник, прошу, а всього дошку за загиблими дітьми, 788 дітей, які загинули у будинку сиротинці по вулиці Дзержинського 7. І ми не можемо цього добитися», – сказав політик у коментарі Радіо Свобода.
«Я в своєму городі що хочу, те й ставлю!»
Тим часом в Запоріжжі символів радянської епохи стає все більше. Так, місцеві комуністи у травні 2010 року встановили біля свого обкому пам’ятник Йосипу Сталіну. У грудні цей постамент знищили. Щоправда пам’ятник людині, котра керувала СРСР під час голодомору 30-х років, комуністи відновили і поруч поставили монумент Зої Космодем’янській. Говорить керівник запорізького обласного обкому Комуністичної партії України Олексій Бабурін.
«Ви мене вибачте, я в своєму городі що хочу, те й ставлю! Я в своєму городі ставлю. Є у нас якась власність, право на власність?», – запитує комуніст.
Тим часом в Україні діє «Указ Президента про демонтаж пам’ятників політичним діячам, які були причетні до репресій та голодомору 32-33 років». Але у міській раді Запоріжжя посилаються на брак коштів для виконання такого указу. Втім, історик Федір Турченко переконаний, що справа зовсім не у грошах.
«Більшість ради, зокрема, її Регіональний сегмент, абсолютно не сприймають будь-які зміни. Історики щось пишуть, але істориків не читають. Очевидно, надія на молоде покоління», – сподівається історик.
Пам’ятник Сталіну – це лише оздоблення будівлі обкому КПУ?
У Запорізькій міській раді поки що відмовляються від коментарів. Утім позиція міського голови Олександра Сіна відома. Він сказав, що пам’ятник Сталіну – це лише оздоблення будівлі обкому КПУ. Мовляв, не варто звертати на це увагу. Відтак, найближчим часом топоніміка міста навряд чи зміниться.
Найдовший проспект у Європі розташований в Запоріжжі і носить ім’я Леніна. Ним можна доїхати до пам’ятника Дзержинському, завернути на вулицю Чекістів, Пролетарською пройтися на Ілліча. Натомість символів, які мають стосунок до України чи бодай до Запоріжжя у місті можна порахувати на пальцях однієї руки. Керівник обласного осередку партії «Свобода» Віталій Подлобніков надіслав десятки пропозицій до міської ради щодо перейменування вулиць, майданів та встановлення пам’ятників. Зокрема, ініціатива вшанувати жертв голодомору 1932-33 років натикається на байдужість чиновників.
«Починаючи з 2007 року ми постійно ми намагаємося встановити не пам’ятник, прошу, а всього дошку за загиблими дітьми, 788 дітей, які загинули у будинку сиротинці по вулиці Дзержинського 7. І ми не можемо цього добитися», – сказав політик у коментарі Радіо Свобода.
«Я в своєму городі що хочу, те й ставлю!»
Тим часом в Запоріжжі символів радянської епохи стає все більше. Так, місцеві комуністи у травні 2010 року встановили біля свого обкому пам’ятник Йосипу Сталіну. У грудні цей постамент знищили. Щоправда пам’ятник людині, котра керувала СРСР під час голодомору 30-х років, комуністи відновили і поруч поставили монумент Зої Космодем’янській. Говорить керівник запорізького обласного обкому Комуністичної партії України Олексій Бабурін.
«Ви мене вибачте, я в своєму городі що хочу, те й ставлю! Я в своєму городі ставлю. Є у нас якась власність, право на власність?», – запитує комуніст.
Тим часом в Україні діє «Указ Президента про демонтаж пам’ятників політичним діячам, які були причетні до репресій та голодомору 32-33 років». Але у міській раді Запоріжжя посилаються на брак коштів для виконання такого указу. Втім, історик Федір Турченко переконаний, що справа зовсім не у грошах.
«Більшість ради, зокрема, її Регіональний сегмент, абсолютно не сприймають будь-які зміни. Історики щось пишуть, але істориків не читають. Очевидно, надія на молоде покоління», – сподівається історик.
Пам’ятник Сталіну – це лише оздоблення будівлі обкому КПУ?
У Запорізькій міській раді поки що відмовляються від коментарів. Утім позиція міського голови Олександра Сіна відома. Він сказав, що пам’ятник Сталіну – це лише оздоблення будівлі обкому КПУ. Мовляв, не варто звертати на це увагу. Відтак, найближчим часом топоніміка міста навряд чи зміниться.
