Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:58
Нью-Йорк – Рівно сто років тому в американських газетах стали активно використовувати слово «джаз». Хоча ця форма музичного мистецтва народилася задовго до появи такого слова в друці. А серед представників «золотої ери» джазу були трубач і співак Луї Армстронг, диригент Дюк Елінгтон, піаніст Юбі Блейк. Кореспондентові Радіо Свобода у США пощастило побувати на виступах цих джазменів.

Мені пощастило майже 30 років тому в Нью-Йорку потрапити на концерт Юбі Блейка, одного з родоначальників джазу. Йому тоді вже було під 100, але Блейк продовжував виступати. Великий джазовий піаніст-імпровізатор розповів, як підлітком починав свою музичну кар’єру, граючи в одному з борделів Нового Орлеана. Ніде правди діти: саме у борделях цього портового міста народився джаз.

Слово «джаз» до нормативної мови перейшло зі сленгу. У приблизному перекладі воно означає «галас», «тупотіння»…Коли у Каунта Бейзі, знаменитого джазмена, лідера оркестру, запитали – що таке джаз, він відповів: «Тупотіти можете?»

Новий Орлеан як плавильний казан джазу

Дейвід Шрoдер, професор джазової музики у консерваторії Нью-йоркського університету, пояснює багатокультурний характер джазу саме місцем його народження.

«Ми говоримо про Новий Орлеан як про плавильний казан джазу, – каже професор Шродер. – Там були вихідці з Карибських островів, звільнені раби, також європейці, там було багато італійців, німців – суміш культур людей, що мешкали в Hовому Орлеані після купівлі Луїзіани у Франції. Новий Орлеан був великим морським портом, торговельним центром, воротами до Сполучених Штатів», – розповідає Дейвід Шрoдер.

«Прометей американської музики»

У Новому Орлеані починав свій творчий шлях неповторний трубач і співак Луї Армстронг, якого журнал The New Yorker назвав «Прометеєм американської музики».
Луї Армстронг на знак протесту проти введення радянських танків до Чехословаччини скасував гастролі у Радянському Союзі. Таких, як він, музикантів вважають послами американської культури.

1961 року в київському Палаці спорту виступав оркестр Бенні Гудмена, «короля свінгу», а ще за 10 років – оркестр Дюка Елінгтона.Вінтон Марсалес, видатний джазовий трубач-афроамериканець, назвав Елінгтона – композитора, диригента, піаніста – «нашим Моцартом».

За квитки на концерт Елінгтона у Києві, теж у Палаці спорту, влітку 1971 року спекулянти заламували неймовірні ціни.Коли музиканти зі сцени почали роздавати платівки Елінгтона, у залі невідомо звідки з’явилася група співробітників спецслужб. Вони створили ланцюг між сценою і глядачами, і не дозволяли брати платівки, очевидно охороняючи моральні підвалини соціалістичного суспільства. Але кияни проривали ланцюг.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG