Віктор Янукович повернувся з зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Замість запланованих двох годин, переговори за зачиненими дверима тривали з понеділка до ранку вівторка. За традицією, такі розмови без свідків завжди були найпліднішими. Хоча під час самої зустрічі жодних угод не підписувалося, але через кілька тижнів після цього президенти офіційно оголошували про нові домовленості. Не цього разу – переконують експерти, геополітичні амбіції Росії та бажання української сторони усім володіти самостійно, вже давно визначають відносини обох країн.
«Янукович відчуває, що це його територія і не хоче поступатися нічим Путіну. «Що моє, то моє, а про ваше поговоримо» – ось з цим Янукович їхав до Путіна. Але він все одразу відмодерував – спочатку Митний союз, а потім все інше», – сказав Голосу Америки керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.
Говорили про Митний союз та потенційні економічні вигоди для України, співпрацю в атомній енергетиці, літакобудуванні та згадали про газові питання, про це повідомила прес-служба президента, не вдаючись у деталі.
Згідно з повідомленням прес-служби Путіна, під час зустрічі з Віктором Януковичем президент Росії сказав, що вступ до Митного союзу таки є політичним кроком, але також вигідним і з економічного боку.
«Це політичний вибір самої України, і ми, безумовно, будемо ставитися з повагою до будь-якого (вибору)», – сказав Путін.
Президент України, у свою чергу, звернув увагу на те, що економічні стосунки між двома країнами погіршилися, а товарообіг скоротився на п’ять мільярдів доларів. Також згортаються спільні проекти у галузі літакобудування.
Зважаючи на мінімальну кількість інформації про те, до чого домовилися президенти за зачиненими дверима, експерти говорять – ні до чого, поки Україна не визначиться, з ким буде інтегруватися. Утім, якщо потрібно буде допомогти з вибором, то Москва піде і на батіг, і на пряник, і на м’який тиск, вважає політолог.
«Для Росії геополітика завжди була важливим чинником. Для Путіна вкрай важливо бути збирачем земель на пострадянському просторі… Тому він згодний піти на дуже великі економічні поступки, аби втягнути Україну в геополітичну орбіту Росії. Через це наступні два роки будемо бачити чітку політику батога та пряника щодо України», – сказав Золотарьов.
Експерти говорять, що окрім нижчої ціни на газ на наступні два роки, Росія пропонує Україні стати своєрідним провідником європейських товарів, які ідуть на схід. Директор Інституту української політики Кость Бондаренко говорить, що схема подібна до тої, що діє в Казахстані, де осідає частина грошей, бо через нього проходять китайські товари для східної Європи та Росії.
«Москва, так само як і Брюссель, вважає, що потрібно працювати та освоювати український ринок. Мова іде про 46-ти мільйонний потенціал споживачів – це бажане поле для торгових операцій», – сказав Бондаренко.
Якщо Україна обере західний вектор, то Путін попередив, що серед перших кроків буде жорсткіший контроль та обмеження кількості українців, які їдуть в Росію на заробітки. А потім з відповідним ставленням, як до конкурента, Москва перегляне умови співпраці в енергетичній і літакобудівній та інших сферах, переконані політологи.
Для Росії геополітика завжди була важливим чинником. Для Путіна вкрай важливо бути збирачем земель на пострадянському просторі…Тому він згодний піти на дуже великі економічні поступки, аби втягнути Україну в геополітичну орбіту Росії. Через це наступні два роки будемо бачити чітку політику батога та пряника щодо України.
Те, що Росія може блокувати розвиток цілих галузей української економіки, Москва вже продемонструвала. В результаті того, що у військовій сфері Росія активно замикає цикли, Україні для того, щоб будувати свої танки доводиться купувати деталі та обладнання у Франції, а не у східного партнера. За словами Золотарьова, також є багато інформації про те, що Росія активно проводить анти-PR кампанію українських танків.
«Росія проводить жорстку політику – якщо ви поводитеся, не як наш найближчий партнер, а як друзі-конкуренти, то ми будемо ставитися до вас, як до конкурентів», – сказав Золотарьов.
Навіть за такого прагматичного діалогу з Росією та жорстких часових рамок, які дали Україні, щоб визначитися, з ким тісніше співпрацювати, національна еліта все одно продовжує політику каруселі – і вашим, і нашим, вказують експерти.
«Багатовекторність себе вичерпала. А зумовлене це все тим, що українська еліта є носієм національного суверенітету, не народ України, а ці 300 сімей, які сконцентрували у своїх руках політичну владу та економічну могутність», – сказав директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко. «Вступ у будь-які союзи передбачає делегування повноважень, у тому числі обмеження суверенітету. Тому, незалежно від того, у який союз Україна буде входити – цим 300 сім’я доведеться поділитися своїм суверенітетом, і вони вже не зможуть говорити – це наша корова і ми її доїмо».
Бєлашко говорить, якщо Україна буде продовжувати таку політику – ні одним, ні другим, то ризикує втратити усі політичні та економічні дивіденди, які поки пропонуються з обох сторін.
(Передрук з «Голосу Америки»)
«Янукович відчуває, що це його територія і не хоче поступатися нічим Путіну. «Що моє, то моє, а про ваше поговоримо» – ось з цим Янукович їхав до Путіна. Але він все одразу відмодерував – спочатку Митний союз, а потім все інше», – сказав Голосу Америки керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.
Говорили про Митний союз та потенційні економічні вигоди для України, співпрацю в атомній енергетиці, літакобудуванні та згадали про газові питання, про це повідомила прес-служба президента, не вдаючись у деталі.
Згідно з повідомленням прес-служби Путіна, під час зустрічі з Віктором Януковичем президент Росії сказав, що вступ до Митного союзу таки є політичним кроком, але також вигідним і з економічного боку.
«Це політичний вибір самої України, і ми, безумовно, будемо ставитися з повагою до будь-якого (вибору)», – сказав Путін.
Президент України, у свою чергу, звернув увагу на те, що економічні стосунки між двома країнами погіршилися, а товарообіг скоротився на п’ять мільярдів доларів. Також згортаються спільні проекти у галузі літакобудування.
Зважаючи на мінімальну кількість інформації про те, до чого домовилися президенти за зачиненими дверима, експерти говорять – ні до чого, поки Україна не визначиться, з ким буде інтегруватися. Утім, якщо потрібно буде допомогти з вибором, то Москва піде і на батіг, і на пряник, і на м’який тиск, вважає політолог.
«Для Росії геополітика завжди була важливим чинником. Для Путіна вкрай важливо бути збирачем земель на пострадянському просторі… Тому він згодний піти на дуже великі економічні поступки, аби втягнути Україну в геополітичну орбіту Росії. Через це наступні два роки будемо бачити чітку політику батога та пряника щодо України», – сказав Золотарьов.
Експерти говорять, що окрім нижчої ціни на газ на наступні два роки, Росія пропонує Україні стати своєрідним провідником європейських товарів, які ідуть на схід. Директор Інституту української політики Кость Бондаренко говорить, що схема подібна до тої, що діє в Казахстані, де осідає частина грошей, бо через нього проходять китайські товари для східної Європи та Росії.
«Москва, так само як і Брюссель, вважає, що потрібно працювати та освоювати український ринок. Мова іде про 46-ти мільйонний потенціал споживачів – це бажане поле для торгових операцій», – сказав Бондаренко.
Якщо Україна обере західний вектор, то Путін попередив, що серед перших кроків буде жорсткіший контроль та обмеження кількості українців, які їдуть в Росію на заробітки. А потім з відповідним ставленням, як до конкурента, Москва перегляне умови співпраці в енергетичній і літакобудівній та інших сферах, переконані політологи.
Для Росії геополітика завжди була важливим чинником. Для Путіна вкрай важливо бути збирачем земель на пострадянському просторі…Тому він згодний піти на дуже великі економічні поступки, аби втягнути Україну в геополітичну орбіту Росії. Через це наступні два роки будемо бачити чітку політику батога та пряника щодо України.
Те, що Росія може блокувати розвиток цілих галузей української економіки, Москва вже продемонструвала. В результаті того, що у військовій сфері Росія активно замикає цикли, Україні для того, щоб будувати свої танки доводиться купувати деталі та обладнання у Франції, а не у східного партнера. За словами Золотарьова, також є багато інформації про те, що Росія активно проводить анти-PR кампанію українських танків.
«Росія проводить жорстку політику – якщо ви поводитеся, не як наш найближчий партнер, а як друзі-конкуренти, то ми будемо ставитися до вас, як до конкурентів», – сказав Золотарьов.
Навіть за такого прагматичного діалогу з Росією та жорстких часових рамок, які дали Україні, щоб визначитися, з ким тісніше співпрацювати, національна еліта все одно продовжує політику каруселі – і вашим, і нашим, вказують експерти.
«Багатовекторність себе вичерпала. А зумовлене це все тим, що українська еліта є носієм національного суверенітету, не народ України, а ці 300 сімей, які сконцентрували у своїх руках політичну владу та економічну могутність», – сказав директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко. «Вступ у будь-які союзи передбачає делегування повноважень, у тому числі обмеження суверенітету. Тому, незалежно від того, у який союз Україна буде входити – цим 300 сім’я доведеться поділитися своїм суверенітетом, і вони вже не зможуть говорити – це наша корова і ми її доїмо».
Бєлашко говорить, якщо Україна буде продовжувати таку політику – ні одним, ні другим, то ризикує втратити усі політичні та економічні дивіденди, які поки пропонуються з обох сторін.
(Передрук з «Голосу Америки»)
