Київ – Повідомлення про втечу з полону у Сирії журналістки українсько-ліванського походження Анхар Кочнєвої нині спричинило дискусії експертів та журналістів щодо того, чому викрали саме Кочнєву і що стоїть за цим викраденням. Навіть з’явилося кілька версій довкола викрадення та втечі журналістки: дехто вважає її агентом російських спецслужб (вона це заперечує), дехто називає журналістом-професіоналом, а декому Кочнєва нагадує авантюристку.
Міністерство закордонних справ України 11 березня підтвердило, що Анхар Кочнєва втекла з полону.
На жаль, на дзвінки Радіо Свобода вона не відповіла, а в розмові з кореспондентами газети «Комсомольська правда» та українського телеканалу «1 плюс 1» Кочнєва розповіла подробиці перебування у полоні та втечі.
Серед іншого, вона підтвердила повідомлення МЗС України про переговори з викрадачами (бойовиками так званої Вільної сирійської армії) і про їхні вимоги виплатити за журналістку викуп. Спершу викрадачі хотіли отримати за звільнення Кочнєвої 50 мільйонів доларів США, а у лютому знизили суму викупу до 300 тисяч доларів.
Кочнєва каже, що свою втечу готувала кілька днів, з місця полону поблизу міста Хомса пройшла пішки по незнайомій місцевості 15 кілометрів і вийшла до села, жителі якого їй допомогли тікати далі.
«Якщо людина дуже сильно чогось хоче, Бог їй це дає, їй допомагає. Я фактично 5 місяців пролежала, я була у кімнаті з вибитими шибками, тепер маю проблеми з нирками і дихальною системою. Почуваюся погано», – повідомила Кочнєва українським журналістам з телеканалу «1 плюс 1».
Кочнєва також поінформувала журналістів, що зізнання у співпраці з російськими спецслужбами – брехня, її примусили це сказати викрадачі, погрожуючи фізичною розправою.
«Мене примушували говорити, що я прибула до Сирії за завданням російської розвідки, що я тут головний перекладач Міністерства оборони Росії. Примушували погрозами», – зазначила Кочнєва.
Викрадення Кочнєвої: політика чи гроші?
Наразі невідомо, чи насправді метою викрадачів було отримання викупу, чи за цим викраденням стоїть політика. Журналіст-міжнародник Наталя Гуменюк, яка відстежувала ситуацію з Кочнєвою, у розмові з Радіо Свобода розповіла, що сирійські повстанці вважали Кочнєву ворогом.
«Я не знаю Кочнєву особисто, але спілкувалася з багатьма її друзями, з тими, хто її знає. З того, що мені вдалося дізнатись, вона була доволі гучною людиною, доволі необережною людиною. Тобто, вона не поводилась так, як зазвичай журналісти поводяться на війні. Вона, навпаки, гостро й емоційно висловлювалась, часто нецензурно, на адресу повстанців», – розповіла Гуменюк.
Керівник сирійської громади в Україні Салем Ханум сказав Радіо Свобода, що публікації Кочнєвої не подобались не лише сирійським повстанцям, а й державам, які їх підтримують. Вона потрапила у полон через свою професійну журналістську діяльність, наголосив Ханум.
«За деякими даними, які я отримав з Сирії, вимоги викупу – це було для викрадачів другорядним питанням. Головне – повстанці хотіли залякати союзників правління Асада, – висловив свою версію Ханум для Радіо Свобода. – А щодо втечі Кочнєвої, то війська Асада у ці дні наступають на Хомс, і бойовики брали участь у військових діях. Тож Кочнєвій менше уваги приділяли, і вона цим скористалась. Про це говорять і сирійські аналітики».
Попри твердження лідера сирійської громади, офіційний Вашингтон все-таки закликав до звільнення Анхар Кочнєвої. У грудні 2012 року представник Державного департаменту США Патрік Вентрелл повідомив ЗМІ, що у Вашингтоні стежать за розвитком подій довкола викрадення Анхар Кочнєвої.
«Ми в курсі цієї пригоди. Ми вважаємо, що цій жінці потрібно повернутися на свободу… Я не стану розповідати про нашу конфіденційну дипломатичну роботу з цього питання. Досить сказати, що ми в курсі події», – заявив Вентрелл.
Європейський Союз, ОБСЄ та міжнародні правозахисні організації також допомагали українським дипломатам, зазначають у МЗС України.
Хто Ви, пані Кочнєва?
Провідний експерт Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов сказав Радіо Свобода, що ще рано робити остаточні висновки з цієї історії, оскільки наразі немає повної об’єктивної інформації щодо викрадення та втечі Анхар Кочнєвої.
«Не можна повністю довіряти тій інформації, яка з’являється у ЗМІ стосовно пані Кочнєвої, мабуть, частково ця інформація генерована нею самою, але це вельми цікавий феномен. Мені здається, що з’являється або відновлюється категорія авантюристів або авантюрних постатей, які охоче подорожують у небезпечні країни світу. Походять ці сучасні авантюристи з країн колишньої «залізної завіси», – зауважує експерт.
На думку Богомолова, той факт, що Кочнєва з Дамаска збирається повернутись до Москви, а після того знову повернутися до Сирії, свідчить про авантюристичний характер українсько-російської журналістки.
Міністерство закордонних справ України 11 березня підтвердило, що Анхар Кочнєва втекла з полону.
На жаль, на дзвінки Радіо Свобода вона не відповіла, а в розмові з кореспондентами газети «Комсомольська правда» та українського телеканалу «1 плюс 1» Кочнєва розповіла подробиці перебування у полоні та втечі.
Серед іншого, вона підтвердила повідомлення МЗС України про переговори з викрадачами (бойовиками так званої Вільної сирійської армії) і про їхні вимоги виплатити за журналістку викуп. Спершу викрадачі хотіли отримати за звільнення Кочнєвої 50 мільйонів доларів США, а у лютому знизили суму викупу до 300 тисяч доларів.
Кочнєва каже, що свою втечу готувала кілька днів, з місця полону поблизу міста Хомса пройшла пішки по незнайомій місцевості 15 кілометрів і вийшла до села, жителі якого їй допомогли тікати далі.
«Якщо людина дуже сильно чогось хоче, Бог їй це дає, їй допомагає. Я фактично 5 місяців пролежала, я була у кімнаті з вибитими шибками, тепер маю проблеми з нирками і дихальною системою. Почуваюся погано», – повідомила Кочнєва українським журналістам з телеканалу «1 плюс 1».
Кочнєва також поінформувала журналістів, що зізнання у співпраці з російськими спецслужбами – брехня, її примусили це сказати викрадачі, погрожуючи фізичною розправою.
Мене примушували говорити, що я прибула до Сирії за завданням російської розвідкиАнхар Кочнєва
«Мене примушували говорити, що я прибула до Сирії за завданням російської розвідки, що я тут головний перекладач Міністерства оборони Росії. Примушували погрозами», – зазначила Кочнєва.
Викрадення Кочнєвої: політика чи гроші?
Наразі невідомо, чи насправді метою викрадачів було отримання викупу, чи за цим викраденням стоїть політика. Журналіст-міжнародник Наталя Гуменюк, яка відстежувала ситуацію з Кочнєвою, у розмові з Радіо Свобода розповіла, що сирійські повстанці вважали Кочнєву ворогом.
Вона, навпаки, гостро й емоційно висловлювалась, часто нецензурно, на адресу повстанцівНаталя Гуменюк
«Я не знаю Кочнєву особисто, але спілкувалася з багатьма її друзями, з тими, хто її знає. З того, що мені вдалося дізнатись, вона була доволі гучною людиною, доволі необережною людиною. Тобто, вона не поводилась так, як зазвичай журналісти поводяться на війні. Вона, навпаки, гостро й емоційно висловлювалась, часто нецензурно, на адресу повстанців», – розповіла Гуменюк.
Керівник сирійської громади в Україні Салем Ханум сказав Радіо Свобода, що публікації Кочнєвої не подобались не лише сирійським повстанцям, а й державам, які їх підтримують. Вона потрапила у полон через свою професійну журналістську діяльність, наголосив Ханум.
Повстанці хотіли залякати союзників правління АсадаСалем Ханум
«За деякими даними, які я отримав з Сирії, вимоги викупу – це було для викрадачів другорядним питанням. Головне – повстанці хотіли залякати союзників правління Асада, – висловив свою версію Ханум для Радіо Свобода. – А щодо втечі Кочнєвої, то війська Асада у ці дні наступають на Хомс, і бойовики брали участь у військових діях. Тож Кочнєвій менше уваги приділяли, і вона цим скористалась. Про це говорять і сирійські аналітики».
Попри твердження лідера сирійської громади, офіційний Вашингтон все-таки закликав до звільнення Анхар Кочнєвої. У грудні 2012 року представник Державного департаменту США Патрік Вентрелл повідомив ЗМІ, що у Вашингтоні стежать за розвитком подій довкола викрадення Анхар Кочнєвої.
«Ми в курсі цієї пригоди. Ми вважаємо, що цій жінці потрібно повернутися на свободу… Я не стану розповідати про нашу конфіденційну дипломатичну роботу з цього питання. Досить сказати, що ми в курсі події», – заявив Вентрелл.
Європейський Союз, ОБСЄ та міжнародні правозахисні організації також допомагали українським дипломатам, зазначають у МЗС України.
Хто Ви, пані Кочнєва?
Провідний експерт Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов сказав Радіо Свобода, що ще рано робити остаточні висновки з цієї історії, оскільки наразі немає повної об’єктивної інформації щодо викрадення та втечі Анхар Кочнєвої.
З’являється або відновлюється категорія авантюристів або авантюрних постатей, які охоче подорожують у небезпечні країни світуОлександр Богомолов
«Не можна повністю довіряти тій інформації, яка з’являється у ЗМІ стосовно пані Кочнєвої, мабуть, частково ця інформація генерована нею самою, але це вельми цікавий феномен. Мені здається, що з’являється або відновлюється категорія авантюристів або авантюрних постатей, які охоче подорожують у небезпечні країни світу. Походять ці сучасні авантюристи з країн колишньої «залізної завіси», – зауважує експерт.
На думку Богомолова, той факт, що Кочнєва з Дамаска збирається повернутись до Москви, а після того знову повернутися до Сирії, свідчить про авантюристичний характер українсько-російської журналістки.
