Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:21
Україна посідає 78-ме місце у світі за показниками людського розвитку, поступаючись не лише сусідам із Європейського Союзу, але й Білорусі, Росії, Казахстану та Грузії. Новий звіт Організації Об’єднаних Націй про людський розвиток наголошує на тому, що бідніші країни почали наздоганяти лідерів індексу людського розвитку за рахунок активнішої ролі держави у забезпеченні кращих умов для розвитку людини. Перші місця у світі щодо людського розвитку посідають Норвегія, Австралія та Сполучені Штати, останні – африканські країни Нігер, Конго та Мозамбік.

Індекс розвитку людського потенціалу вчені виводять із трьох основних складових: здоров’я, освіти та економічних можливостей. Вони вимірюються у роках очікуваної тривалості життя; показниками грамотності та роками, витраченими на навчання, в освіті, та рівнем життя, оціненим через внутрішній національний дохід на душу населення за паритетом купівельної спроможності в доларах США.

Україна за цими показниками опинилася у категорії країн із високим рівнем людського розвитку, хоча і в нижній частині списку. Адже в Україні не лише низька очікувана тривалість життя у порівнянні з сусідніми країнами, але і низькі такі показники, як соціальна довіра, довіра до уряду, загальне задоволення від життя.

Щодо ролі уряду, то Програма розвитку ООН наполягає на його особливій ролі щодо людського розвитку. Говорячи про досвід інших світових країн, фахівці ООН наполягають, що уряди, які хочуть просунути розвиток своїх громадян, не повинні бути авторитарними. І роль уряду, що орієнтується на розвиток, свого часу відігравав і уряд Сполучених Штатів, і Японії у післявоєнний час, і уряди сусідніх східноєвропейських країн, які вкладали значні кошти в інфраструктуру, освіту, науку.

Щодо країн Східної Європи, які пройшли трансформацію від авторитарного способу правління, то найбільших успіхів серед них досягли ті, де не розквітла корупція, де переважав законний ринок праці над незаконним і де держава не створювала зайвих перепон для бізнесу. В тих же країнах, де держава раптово скидала з себе соціальну відповідальність, проводячи прискорену приватизацію, наслідки для суспільства були негативними та тривалими.

Не проводити реформи також не є альтернативою, бо, як говорять білоруські експерти, коментуючи показники людського розвитку своєї країни, дані ООН не враховують той факт, що білоруси і далі «живуть в СРСР».

Економіст Михайло Залеський вважає суперечливим місце Білорусі в цьому рейтингу ООН, яке є набагато вищим, ніж українське.

«У Білорусі фонди суспільного споживання збереглися у великих розмірах. Але експерти не розглядають структуру споживання в цих фондах. Наше вище чиновництво, яке належить до першої групи щодо добробуту, споживає відсотків 50–80 цих фондів. Звідси за паритетом купівельної спроможності виходить високий дохід у населення, тобто доступ до соціальних благ за замовчуванням виходить рівнозначний. Вони забувають там, у Відні, що у нас зберігся СРСР», – говорить білоруський експерт.

Детальніші дані про Україну Програма розвитку ООН презентуватиме у Києві у п’ятницю, 15 березня.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG