Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:12

Проти української науки чиниться «шкідництво»?


Телескоп Ужгородської лабораторії космічних досліджень

Телескоп Ужгородської лабораторії космічних досліджень

Україна втрачає статус наукової держави через критичне мале державне фінансування та небажання вітчизняного бізнесу вкладати кошти в українські інноваційні проекти.

Оригінальні розробки українських вчених, не отримавши підтримки на батьківщині, стають здобутками інших країн, а потім повертаються до України вже у вигляді готових товарів.

«Влада виділяє на науку з бюджету найменше за роки незалежності – 0,29 відсотка ВВП. Для розуміння, 0,9 відсотка ВВП – це рівень виживання науки, лише за цією межею наука починає давати економічний ефект. Як правило держави виділяють 2 відсотки від ВВП, а розвинуті країни – до 5 відсотків. Якщо не зможемо вирішити ці питання сьогодні, за 5-10 років Україна втратить статус наукової держави», – сказала в ефірі Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань науки й освіти, член депутатської фракції ВО «Батьківщина» Лілія Гриневич.
Попри те, що наука є одним із найефективніших факторів розвитку, потужним магнітом для інвесторів та вагомим чинником створення позитивного міжнародного іміджу країни – українська влада за усі роки незалежності так і не проявила належної уваги до розвитку фундаментальної та прикладної науки.
Особливо погіршилося становище науки за останні 3 роки, вважає голова парламентського комітету з питань науки й освіти. «Залишкове фінансування, загалом ставлення до науки та освіти, свідчить про те, що розвиток науки не лише не є пріоритетом, а й навіть здійснюється певна шкідницька політика», – зазначає Лілія Гриневич.
Не проявляє патріотизму та зацікавлення до вітчизняної науки і український бізнес. Наприклад, «саме у Києві створено відкриття, що лягло в основу сонячної енергетики, але сонячну електростанцію в Криму збирали з китайських пластин австрійські фахівці. Або нафтові вишки, які купив уряд, проігнорувавши Севастопольське бюро з проектування таких платформ. Це проблема відсутності патріотизму у тих людей, які б мали бути державниками», – сказала Лілія Гриневич.
Із матеріалів слухань Комітету Верховної ради з питань науки та освіти

Із матеріалів слухань Комітету Верховної ради з питань науки та освіти


Попри брак фінансування науки, про Україну як наукову державу все ще пам’ятають у світі. Але це не завдяки державній політиці, а в супереч їй. Українські науковці завдяки власній обдарованості та наполегливості беруть участь у найцікавіших міжнародних проектах. Українці «виготовляли детектори для Великого адронного колайдера, утримують провідні позиції в декаметровій радіоастрономії, теоретично обґрунтували властивості славнозвісного графену, запропонували унікальні технології зварювання живих тканин».

Сучасне покоління українських науковців опирається на потужний авторитет українських вчених минулого. Володимир Вернадський, завдяки своєму вченню про ноосферу, започаткував багато сучасних наукових напрямків та підходів. Українцем був Сергія Корольов, який розпочав космічну еру людства. В Україні розпочав світову комп’ютерну епоху академік Віктор Глушков, а епоху електрозварювання – Євген Патон. Перелік довгий…

Ми разом

14.03.2013
Унікальна українська обсерваторія гине від безгрошів’я

Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету єдина в Україні спостерігає за некерованими супутниками землі далі
14.03.2013
Донецькі IT-фахівці здатні на прорив, але не вистачає грошей Ахметова

Необхідні законодавчі зміни, які б стимулювали меценатів та бізнесменів вкладати гроші в науку – експерти далі

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG