Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:14
Крани Азії вперше почали витрачати на оборонні потреби більше, ніж європейці, мовиться у міжнародному звіті про оборону. За даними глобального дослідження «Військовий баланс 2013», що його готує Міжнародний інститут стратегічних досліджень, Китай продовжує перетворюватися на глобальну військову потугу, в той час як оборонний бюджет багатьох європейських країн був підкорочений економічною кризою. Щодо України, то про її армію в звіті мовиться як про хронічно недофінансовану і спроможну здійснити лише «обмежену територіальну оборону».

Китайський бюджет на оборону зріс на понад 8%, а Азії в цілому – на майже 5%. Одночасно бюджети європейських країн впали на рівень 2006 року, констатує звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Ці дві тенденції, говорять автори звіту, призвели до того, що в Азії стали витрачати на оборону більше, ніж в Європі, причому більше ніж не лише країни НАТО в Європі, а ніж усі країни європейського континенту.

Тим не менше, у звіті мовиться, що американська військова доктрина ще не зазнала надто великих змін у зв’язку з цим розвитком подій і що «зміна балансу в Азії ще набагато менша, ніж здавалося на перший погляд». Звичайно, США, як і раніше, залишаються першою в світі країною щодо військового бюджету, який складає понад 45% світового. Але у звіті наголошується, що якщо Китай, який нині є на другому місці у світі за оборонними витратами, і надалі розвиватиметься такими ж швидкими темпами, що і раніше, то за 12–15 років Китай наздожене США і щодо витрат на оборону.

У Росії – глобальні амбіції, але демографія не дає їх реалізовувати

Щодо Росії, то у звіті мовиться, що її фінансування армії залишається на рівні вищому, ніж європейських країн, близько 3,5% від валового внутрішнього продукту на поточний рік, що перевищує рекомендовану для країн НАТО цифру – 2% від ВВП. Про Росію в звіті мовиться, що країна практично завершила ключові елементи армійської реформи, метою якої є сучасна, компактна, мобільна і добре оснащена армія. В той же час як одну з найбільших проблем російської армії називають проблему кадрів. Кар’єра професійного військового в Росії цікавить надто мало молодих людей, а покладатися на призовників не виходить через їхню меншу кількість і поганий стан здоров’я. Під час минулого призову лише 67% призовників було визнано достатньо здоровими для служби в армії.

Коментуючи дані про Росію та Україну, керівник київського Центру армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак звернув увагу на те, що російська армія – це армія держави, яка має амбіції світового рівня.
Росія включилася у глобальну гонку озброєнь

«Росія включилася у глобальну гонку озброєнь. У найближчі 3–5 років Росія намагатиметься переозброїтися на системи п’ятого покоління», – зауважує експерт.

Україна у вразливому становищі – експерт

Щодо України, чию армію в звіті названо такою, що може здійснити лише «обмежену територіальну оборону» через хронічний брак фінансування, то Валентин Бадрак вважає, що після відмови від планів вступу до НАТО українське керівництво виявилося розгубленими щодо подальшої армійської реформи. Адже нейтральний статус вимагає збільшення, а не зменшення фінансування.
За економічними показниками Україна не спроможна побудувати потужну армію

«Практично всередині армії ніхто серйозно не розглядає можливість підтримки такого позаблокового статусу, який сьогодні існує, тому що цей статус є вразливим для України. Тому що за економічними показниками Україна не спроможна побудувати потужну армію, а виходить так, що вона перебуває у буферній зоні між двома великими силами: між військами країн НАТО і російськими військами, які динамічно зростають в плані оснащення новими озброєннями», – пояснює український експерт.

Нині, згідно зі словами звіту, українська армія втрачає боєздатність у зв’язку зі старінням обладнання. А військовий експерт у Києві Валентин Бадрак додає, що навряд чи ситуація може змінитися протягом наступних кількох років.
Вакуум переозброєння робить українську армію армією країни-аутсайдера в регіоні

«Я особисто передбачаю вакуум переозброєння протягом наступних 5–7 років, тому що програми, які були оголошені, лише почали реалізовуватися. А нові зразки озброєння зможуть почати надходити на озброєння у війська через 3–5–7 років. Цей вакуум фактично робить українську армію армією країни-аутсайдера в регіоні», – з жалем констатує український експерт.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG