Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:44
У листопаді у Вільнюсі відбудеться історичний саміт Європейського Союзу, на якому вирішуватиметься питання вступу до цієї організації в якості асоційованих членів шістьох країн – колишніх республік Радянського Союзу – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Азербайджану та Вірменії. Серед тих, хто підтримує якнайшвидший вступ до цієї організації України – один з колишніх керівників ЄС Романі Проді.

Своїми думками щодо розширення ЄС на терени колишнього СРСР він поділився з експертами та журналістами у вашингтонському Центрі Карнеґі. Представляючи себе перед початком дискусії, Романо Проді нагадав, що він – колишній. А саме - колишній прем’єр - міністр Італії та колишній Президент Європейської Комісії. Тим не менш, до думок цього політика та професора уважно прислуховуються як в Європі, так і у Вашингтоні.

Колись Романо Проді сказав, що Україна має не більше шансів вступити до ЄС, ніж Нова Зеландія. Тепер він вважає, що час для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та подальшого руху України до повноцінного членства в цій організації нарешті настав:

«Тоді було неможливо прийняти Україну. Тоді була сильна опозиція з боку Росії, і сама Україна була розділена. Україна міцно пов’язана історією, традицією з Росією. Я думаю, що тоді це було мудро. Мій уряд в 2008 році проголосував проти надання ПДЧ в НАТО Україні та Грузії, так само як і майже всі європейські країни. Але зараз ми змінили підхід, і мій наступник, я думаю, правильно, запровадив стратегію збільшення та поглиблення співробітництва з Україною».

Звичайно, для того, щоб підписати Угоду про асоціацію з ЄС в листопаді, Україні треба багато чого досягти в найкоротші терміни.

«Перша перепона – ув’язнення Тимошенко та проблеми демократії в середині країни, – нагадав колишній очільник ЄС. – Ми сподіваємося, що міністр внутрішніх справ, який опинився за ґратами, буде звільнений завдяки європейському тиску».

Згадавши про справу Тимошенко, Проді, тим не менш, уникав відповіді на питання, чи означатиме перебування Тимошенко у в’язниці наприкінці року автоматичну відмову Україні в наближенні до ЄС.

«Це – складне питання. Там багато внутрішньої та зовнішньої політики. Рішення, чи має звинувачення під собою підстави, має залишатися за суддею. Наш інтерес полягає в тому, щоб вирок був справедливим», – обережно висловився він.

Також Проді відкидає ідею тиску на українське керівництво шляхом санкцій:

«Я особисто вважаю, що санкції рідко коли працюють. Вони б’ють по найбільш вразливих верствах населення. А в даному випадку, як наслідок, ми штовхатимемо Україну – як уряд, так і виборців – в обійми Росії».


Україна, сподівається він, сама зробить правильний вибір, виходячи зі своїх національних інтересів:

«Пропозиція Росії вступити до Митного союзу є цікавою, не вимагає від України прийняття на себе жодних зобов’язань і це може статися швидко. Але в довготерміновій перспективі політичні та економічні інтереси України полягають в наближенні до Європейського Союзу». Так вважає і модератор дискусії, заступник директора Інституту Карнеґі, експерт з питань Росії та Євразії Метью Рожанський.

«Я очікую, якщо Янукович повстане перед чітким вибором – Митний союз чи ЄС – він вибере асоціацію з ЄС. Але найкращим сценарієм для нього буде підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі і вже потім ведення переговорів щодо членства в Митному союзі. В такому випадку Путін буде змушений робити усе, аби зберегти обличчя, йти на компроміс та запропонувати Україні особливі, вигідні для неї умови членства в Митному Союзі. І Європа вже не зможе з цим сперечатися», – припускає Рожанський.

Він погодився з Романо Проді і щодо питання санкцій:

«Я проти санкцій. По-перше, вони не працюють. По-друге, якщо мова йде про певну особу і у вас є чіткі докази, що ця людина здійснила злочин, то добре, майте з нею справу як з приватною особою. Але, якщо ви намагаєтеся таким чином символічно покарати Януковича як керівника українського уряду – який, між іншим, був обраний великою кількістю голосів та залишається порівняно популярним – і вірите в те, що таким чином зможете вплинути на його поведінку після того, як ви не змогли вплинути шляхом заохочень, – то це глупо. Ви просто ізолюєте країну і штовхатимете Україну до власних найгірших інстинктів – до скачування в таке пострадянське існування».

А завдання ЄС, говорить Рожанський, полягає у зворотному – наближенні її до європейських стандартів. І Україні, каже він, цілком під силу виконати всі умови, які поставив перед нею ЄС для підписання у листопаді Угоди про асоціацію:

«Брюссель висунув три основні умови. По-перше, це – розв’язати питання вибіркового правосуддя. І ця умова спеціально була сформульована не чітко. Ім’я Тимошенко включено, але також і ім’я Луценка та інші потенційні справи. Я думаю, що це залишає достатньо місця для маневрів. Якщо Україна, наприклад, помилує Луценка та запропонує певне пом’якшення для Тимошенко чи усуне звинувачення проти неї у справі вбивства Щербаня, то цього може бути достатньо. Але, якщо Тимошенко звільнять, то цього само по собі буде достатньо, щоб вважати перший пункт виконаним.

Другий пункт – проведення демократичних виборів. Існують зауваження щодо проведення парламентських виборів у жовтні, але там не дуже великі питання, які не вплинуть на контроль Партії регіонів над Радою і для них не має сенсу цьому противитися.

І третє – реформи. І тут так само – м’які критерії. Як можна виміряти, чи були реформи активно запроваджені? Це процес, він забирає час. Будуть більше дивитися, чи демонструє Україна достатньо волі, ентузіазму до реформування. І українські лідери навчилися дуже добре виголошувати правильні зобов’язання. І в результаті все зведеться до питання: А чи зможуть європейські лідери залишити стіл переговорів, не зробивши Україні найкращу пропозицію, бо тоді виникне питання – хто втратив Україну?»

І відповідати ствердно на це питання, вважає політолог, в Європі не хоче ніхто.

(Передрук з «Голосу Америки»)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG