Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:07

Влада Алієва хоче пониження місії ОБСЄ в Азербайджані перед виборами


Азербайджан посилює наступ на неурядові організації в країні і просить ОБСЄ знизити статус її місії в Баку. Спостерігачі та опозиція вважають, що адміністрація Ільгама Алієва таким чином готується до президентських виборів у жовтні, коли має на меті зберегти президентську посаду за чинним президентом вже на третій термін.

До брутального придушення протестів опозиції, тиску на неурядові, фінансовані з-за кордону, організації додалися ще вимоги з боку влади в Баку знизити навіть статус офісу ОБСЄ в столиці Азербайджану.

Місцева опозиція і західні експерти вважають, що таким чином влада Азербайджану активізує в останні тижні зусилля з контролю над політичною ситуацією і готується до президентських виборів у жовтні. Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заннієр напередодні в Баку обговорював із президентом Ільгамом Алієвим прохання уряду Азербайджану про зниження статусу офісу ОБСЄ до рівня лише «координаційного представництва», яке перезатверджується раз на півроку.

Колишній державний радник, а нині політолог Вафа Ґулузаде вважає такі наміри Баку намаганням запобігти критиці з боку ОБСЄ щодо очікуваних у жовтні виборів президента країни.

«Йдеться не про поточні стосунки з ОБСЄ. Це стосується майбутніх виборів. Важко передбачити, чи визнає ОБСЄ вибори як такі, чи ні. Можливо, занепокоєння якраз у цьому, і таким чином вони бажають перетворити ОБСЄ на слухняну структуру», – зауважує Вафа Ґулузаде.

У минулому ОБСЄ оцінювало вибори президента в Азербайджані лише як такі, що були несправедливі і не вільні.

Поліція шукала Наумана, який помер у минулому столітті

Опозиція навіть очікує, що цього разу влада Алієва взагалі планує не запрошувати спостерігачів від ОБСЄ на жовтень. Намагання понизити роль ОБСЄ з’явилися після арештів 14 березня в Баку трьох активістів фінансованої США програми Національного демократичного інституту (NDI). Влада звинуватила цю організацію в фінансуванні «революції на Facebook», що заперечувало посольство США в Баку.

Тим часом проурядові політики, депутати азербайджанського парламенту мотивують обмеження діяльності неурядових організацій в Баку мотивами безпеки і загрозами стабільності. Так заявив під час нещодавнього візиту до США у складі делегації азербайджанських парламентарів у ПАРЄ Самад Сеїдов.

«На жаль, ми спостерігаємо за різними джерелами посилення втручання. Лише за останні місяці служба безпеки Азербайджану затримала 22 так званих «представників деяких неурядових організацій». Чому? Бо вони збиралися підірвати американське та ізраїльське посольства в Баку», – сказав Самад Сеїдов.

Атаки на неурядові організації в Азербайджані очолює глава адміністрації президента Алієва Раміз Мехдієв. Цей 74-річний, як його називають в Баку, «могутній сірий кардинал» влади заплетений також до гучного скандалу з торгівлею місцями в парламенті країни.

В ОБСЄ здивовані вимогами Баку щодо пониження статусу їхньої організації, бо нинішній глава місії, турецький дипломат Корай Тарґай – відкритий прихильник Ільгама Алієва. Окрім того, ОБСЄ надає президентській адміністрації та виборчій комісії фінансову допомогу в розмірі понад 100 тисяч євро для організації виборів.

Тим не менше, нещодавно азербайджанська поліція здійснила набіг на семінар у Баку, організований ОБСЄ та німецьким Фондом імені Фрідріха Наумана. Поліція, окрім обшуку офісу, шукала також і самого Фрідріха Наумана, не зважаючи на те, що цей німецький політичний діяч і богослов помер ще у 1919 році.

Нинішні азербайджанські верхи далі прикриваються особливим статусом Баку у стосунках із Заходом з метою збереження своєї влади.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG