Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 05:01

Україна потерпає і від власної злочинності, і від імпортованої з Росії – Ґалеотті


Марк Ґалеотті

Марк Ґалеотті

Поширення організованої злочинності з Росії до інших частин світу викликало і викликає велике занепокоєння як серед урядів європейських країн, так і серед простих громадян, які далі чують про «російськомовних мафіозі». Але тільки невелика частина дослідників може заявляти, що вони дійсно знають, що відбувається у злочинному світі Росії, та про те, який вплив російська мафія має на навколишній світ. Одним із таких спеціалістів є автор кількох книжок про російську мафію, викладач Нью-Йоркського університету Марк Ґалеотті. Перебуваючи у Празі, він погодився в інтерв’ю Радіо Свобода пояснити, чому радить не називати Росію «мафіозною державою».
Росія, Україна дуже невдало боролися проти криміналітету, тому кримінальні інституції проникли в державний апарат

– Гадаю, що тут ідеться про високий ступінь взаємопроникнення бізнесу, злочинності та політики. Якщо ми вживаємо термін «мафіозна держава», то це означає, що кримінальний світ керує державою. Це не так. Державний апарат залишається сильнішим. Злочинцям інколи доводиться співпрацювати зі спецслужбами, тобто не вони контролюють процес. Можна говорити, що криміналітет є одним зі складових влади в Росії.

Такі країни, як Росія чи Україна, дуже невдало боролися проти криміналітету, тому кримінальні інституції проникли в державний апарат, що дуже послаблює державу.

– Із приходом до влади президента України Віктора Януковича оглядачі більше говорять про криміналізацію української держави, чи Ви погоджуєтеся з цим визначенням для України?
Україна розвивається за російським зразком. Тут є розвинена організована злочинність, політична структура, пов’язана з нею

– Україна розвивається за російським зразком. Тут є розвинена організована злочинність, політична структура, пов’язана з нею, але кримінальний світ не контролює політиків. Різниця в тому, що крім власне української організованої злочинності, тут ще є високий ступінь проникнення російського криміналітету, зі своїми філіями, бандами. Ми були свідками цього в газовій індустрії, де можна спостерігати найбільшу корупцію та зв’язок із організованою злочинністю. Тобто українським правоохоронцям доводиться боротися не лише з внутрішніми злочинцями, але і з російськими.

– Багато оглядачів говорять про те, що російська організована злочинність вийшла за межі колишнього СРСР і корумпує європейську політику та інші інституції. Наскільки це є велика проблема для європейських країн?

– Гадаю, що це є серйозна проблема. Бо, з одного боку, ми все ще спостерігаємо велике бажання європейських банків залучати досить сумнівні російські гроші просто тому, що вони відчайдушно намагаються знайти новий бізнес. І, з іншого боку, на Заході намагаються не ображати Росію, бути дружніми до російських політиків та інвесторів. Тож виходить, що на рівні дрібних злодюжок у Європі активно боротимуться проти російських злочинців, але вже не будуть звертати велику увагу на злочинців вищого рівня.

– Коли організована злочинність так сильно проникає до всіх сфер життя та функціонування держави, як можна боротися з нею? Який є досвід щодо цього в інших країнах, зокрема в Італії, яку Ви згадували під час лекції у Празі?
Для України складніше завдання, їй доведеться боротися з власною злочинністю, злочинністю з Росії, вирішувати питання з політиками, пов’язаними зі злочинністю

– Боротьба з організованою злочинністю стає ефективною, коли є збіг кількох чинників: коли є відповідні закони, політична еліта, яка серйозно до цього ставиться, та, врешті-решт, найголовніше, коли народ вимагає і змушує своїх політиків зайнятися приборканням злочинців.

В Італії дуже довго люди не звертали на це уваги. Лише після того, як загинули два дуже відомі і популярні слідчі, Фальконе та Борселіно у 1992 році, люди обурилися і змусили своїх політиків діяти проти власних корумпованих інтересів. Лише тоді почалася серйозна боротьба зі злочинністю. Це був тільки початок, процес є дуже довгий, Італія ще далека від його закінчення.

Так само і в Україні: потрібні будуть закони, серйозні політики, але, найголовніше, вимога народу. Для України це буде ще складніше завдання, бо їй доведеться боротися з власною злочинністю, з імпортованою злочинністю з Росії, вирішувати питання з політиками, пов’язаними зі злочинністю. Італійцям було потрібно багато часу навіть для того, щоб визнати цю проблему, а українці, думаю, до неї ще навіть не підступилися.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG