Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:29

Українські та російські гроші на Кіпрі під ще більшим ризиком (європейська преса)


Прага – В центрі уваги іноземної преси залишається криза на Кіпрі. Аналітики не виключають, що Росія спеціально «збурює» ситуацію довкола Кіпру і поки що відмовляється від будь-якої участі у допомозі Нікосії з метою «урвати більшу частину пирога». Газети також звертають увагу на відповідь Єврокомісії щодо провокаційного, на думку оглядачів, ультиматуму Києву з боку російського прем’єра Дмитра Медведєва, котрий закликав Україну вийти зі складу європейського Енергетичного співтовариства, якщо вона хоче газового консорціуму з Москвою.

Оглядач Financial Times Нік Батлер вважає, що ЄС не прорахував як слід можливі наслідки фінансової кризи на Кіпрі для фінансів та енергетичної безпеки ЄС. Гнівної реакції Кремля на пропозицію оподаткування депозитів у банках Кіпру, як зауважує Батлер, варто було чекати. «Невже ніхто не розумів, що значна частка російських грошей на Кіпрі належить людям, близьким до Кремля?» – запитує Батлер. Аналітик також вважає, що «вбитий таким чином клин між ЄС та Росією» загрожує посиленням контролю Кремля над енергопостачанням Європи. Оглядачі очікують, що зрештою Росія візьме участь у допомозі Кіпрові, але лише за рахунок серйозної участі в розробках нафтогазових багатств цієї країни. Експерти також не виключають, що криза може ще більше віддалити Росію від Європи.

Французький оглядач Ален Франко пише на сторінках Le Point, що, здавалося б, невеличка кіпрська криза може призвести до системної кризи в Європі. Автор наголошує, що Нікосія стала заручницею Росії, а Кремль поки що не хоче укладати угоду з владою президента Анастасіадіса, що «значить: він (Кремль) або ж не зацікавлений, або ж сподівається на погіршення ситуації, щоб отримати найбільший шмат пирога», міркує Ален Франко. Він також каже, що понад 40 відсотків депозитів на Кіпрі – це вклади, які перевищують 500 тисяч євро, а 30 відсотків вкладів іноземні: російські, українські, ліванські. Походження багатьох із цих сум, на думку французького оглядача, сумнівне.

Дмитро Бутирін попереджає на сторінках московського видання «Комерсант», що з «плану Б», який обговорюють тепер ЄС та Кіпр, випливає стандартний перебіг реструктуризації банківської системи Кіпру на кінець березня. Це ж передбачає обмеження на експорт капіталу з банківських депозитів. «Не виключено, що частина депозитів у 19 мільярдів євро, котрі належать російським, українським, ліванським структурам, ризикує опинитися там як мінімум на місяць під ризиком більшого, аніж передбачалося, в 9,9 чи 12,5 відсотків списання», – прогнозує Бутирін.

Польська Gazeta Wyborcza інформує, що «шантаж» України з боку російського прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, коли той закликав Київ вийти зі складу європейського Енергетичного співтовариства заради підписання газового консорціуму з Москвою, отримав відповідь з боку Європейської комісії. Там заявили, що «умови участі в європейському Енергетичному співтоваристві є невід’ємною складовою співпраці України з ЄС, і ми очікуємо, що Україна виконуватиме їх». Європейська комісія також наголосила, що «Європейський Союз незмінно вірить, що в суверенних інтересах України є виконувати умови членства в європейському Енергетичному співтоваристві», бо це «покликано зміцнити безпеку України від негативного випливу антиконкурентного енергетичного ринку, котрий залежить лише від одного постачальника з-за кордону».

Російська «Независимая газета» передбачає, що візит президента Віктора Януковича до Варшави у п’ятницю, незважаючи на важливість футбольного матчу з Польщею для української збірної, все ж мало що змінить у позиції Києва щодо ЄС. Видання також цитує експертів, які кажуть, що Янукович поки що «роздає обіцянки на обидві сторони (ЄС і Москва), але що з цього буде виконано – покаже найближчий час».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG