Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:31
Зонд Voyager 1, який із 1977 року займається дослідженням Сонячної системи і її околиць, можливо, вийшов у міжзоряний простір. Про це свідчать показники водню і гелію, які у своєму оточенні зафіксував Voyager 1, стверджують дослідники зі штату Нью-Мексико (у NASA натомість із такими висновками не поспішають). Міжпланетний зонд NASA може стати першим в історії штучним об’єктом, який залишить Сонячну систему. Наука цього тижня обговорює також загрозу популяціям бджіл та космічні дискусії у США.

Свідченням того, що Voyager 1 вийшов за межі Сонячної системи, пише Discovery News, є показники рівня радіації. 25 серпня 2012 року зонд зафіксував зміни у потоці космічних променів: поменшало енергії, що йшла від Сонця, але значно потужнішою стала інтенсивність галактичних космічних променів.

«Схоже, що Voyager 1 залишив регіон, залежний від впливу Сонця», – вважають вчені з університету американського штату Нью-Мексико, які підготували наукову статтю на цю тему. Вчена спільнота поки не одноголосна у своїх висновках щодо місцезнаходження зонду. «Він однозначно за межами геліосфери», – стверджує професор Білл Вебер із університету Нью-Мексико.

У 2004 році Voyager 1 вийшов у геліосферу. Подорож цією зоною навколосонячного простору зайняла у нього 5,5 років (рух гальмували потоки сонячного вітру, які тут неабияк потужні). У грудні минулого року, за підрахунками науковців, Voyager 1 досягнув «магнітного шосе» – космічного «регіону» із непостійними межами, де силові лінії магнітного поля Сонця перетинаються з силовими лініями магнітного поля міжзоряного простору.


Представники NASA натомість від гучних заяв утримуються: там вважають, що Voyager 1 ще не у міжзоряному просторі. «Зміни напрямку магнітного поля є останнім вирішальним показником входу у міжзоряний простір, однак таку зміну ми поки не спостерігаємо», – наголосив один із вчених команди Voyager 1 Едвард Стоун.

Запущений кілька десятиліть тому, Voyager 1 спочатку мав на меті дослідження великих планет Сонячної системи: саме цей зонд, наприклад, зробив перші детальні фото Юпітера і Сатуна. Надалі його місію суттєво розширили.

На корпусі Voyager 1 закріплений спеціальний диск, на якому для іншопланетян вказані координати Землі, а також записані звукові та відеосигнали.

Бджіл рятуватимуть на законодавчому рівні

У Європейському Союзі можуть погодити заборону на використання пестицидів, які, як підозрюють, є причиною скорочення популяції медоносних бджіл. Цього тижня країни-члени ЄС не дійшли згоди у цьому питанні, однак обіцяють повернутися до нього пізніше, інформує Reuters.

Тривогу спричинив так званий синдром руйнування колоній. Мова йде про явище, коли цілі родини медоносних бджіл без очевидних на те причин назавжди залишають вулик. Така поведінка може суттєво скоротити виробництво меду і – що не менш важливо – нашкодити залежній від бджіл екосистемі (перш за все, мова йде про рослини, які розмножуються шляхом запилення).

Деякі вчені вважають причиною синдрому руйнування колоній масове використання у сільському господарстві пестицидів, особливо – хімікатів неонікотиноїдного класу. Натомість компанії Syngeta і Bayer – провідні міжнародні компанії з виготовлення засобів хімзахисту для рослин – наполягають, що шкідливий вплив пестицидів на популяцію бджіл не доведено, і кажуть, що ймовірна заборона коштуватиме Євросоюзу мільярди євро.

Натомість активісти і деякі групи вчених звинувачують єврочиновників у тому, що вони не можуть протистояти тиску з боку сільськогосподарського лобі. Згідно з європейським законодавством, країни-члени ЄС повинні протягом двох місяців знайти якийсь компроміс у цьому питанні, інакше Єврокомісія ухвалить рішення самостійно.

Бджоли запилюють більшість сільськогосподарських культур у Європі, однак хімікати неонікотиноїдного класу нині використовуються на понад 8 мільйонах гектарів угідь і, як вважається, забезпечують більший врожай, наприклад, ріпаку і пшениці.

Заборона, яку обговорюють у ЄС, стосуватиметься використання пестицидів неонікотиноїдного класу для всіх врожаїв, окрім озимих зернових та рослин, не привабливих для бджіл (наприклад, цукрових буряків).

Порада на всі часи

«Моліться», – порекомендував цього тижня очільник NASA Чарльз Болден конгресменам, які запитали поради, що робити, якщо зненацька виявиться, що на Нью-Йорк прямує астероїд. Американські законодавці і науковці (вочевидь, під враженням від челябінського метеорита) обговорювали, як запобігти космічним загрозам в умовах, коли видатки на науку скорочують, а засоби, якими вчені послуговуються нині, не дозволяють на належному рівні запобігти небезпеці з космосу.

Як наголосила під час дискусії конгресмен Едді Берніс Джонсон, падіння метеорита в Росії та кілька небезпечно близьких до Землі проходжень астероїдів «свідчать про те, що людство живе в активній Сонячній системі із великою кількістю потенційно загрозливих об’єктів». Конгресмена цитує видання The Telegraph.

«Нам пощастило, що події останніх місяців були радше збігом обставин, аніж катастрофою», – заявив керівник комітету з науки Палати представників Ламар Сміт.



NASA наразі веде спостереження за 95% космічних об’єктів, які хоч якось можуть своїм рухом загрожувати Землі. Однак тут мова йде про категорію астероїдів діаметром понад 1 кілометр. Натомість контролювати рух менших космічних об’єктів значно складніше, наголосив радник із наукових питань Білого дому Джон Голдрен.

«Шанси на те, що навколоземні об’єкти поцілять нашу планету і спричинять масову загибель і руйнування, дуже малі. Але наслідки цієї потенційної небезпеки настільки значні, що на ризик усе-таки варто зважити», – додав він.

З огляду на скорочення видатків на науку у багатьох країнах світу, зокрема й у США, вчена спільнота дедалі активніше обговорює можливість фінансування нових, потужніших телескопів коштом приватних інвесторів. Розглядаються також варіанти кооперації між національними космічними агенціями та приватними науковими об’єднаннями задля цієї мети.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG