Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:07

Києву загрожує повінь: що робить влада і що повинні знати кияни?


Гості «Вашої Свободи»: Володимир Бондаренко, народний депутат України; Василь Квашук, заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій.

Інна Кузнецова: Після аномального снігопаду, який був минулими вихідними, пригріває сонечко, і Гідрометцентр повідомляє про те, що вже в суботу буде тепло, а на неділю очікується дощ. Це свідчить про те, що після снігопадів може бути велике водопілля, повені.

Пане Квашук, чого варто боятися? Що нас чекає?


Василь Квашук

Василь Квашук

Василь Квашук: Варто боятися лише збігу всіх критеріїв, які призводять до раптового підтоплення, разом узяттих. Поки що, за оцінками фахівців, які роблять прогноз можливого водопілля на території України, загроз повторення 1970-х або 1979 року, коли водопілля підтопило значні території України, в тому числі міста Києва, немає.

За нашими прогнозами, які зробив український Гідрометцентр, максимальні витоки річок Прип’ять, Десна, Дніпро, які загрожують підтопленню міста Києва, будуть проходити в різні періоди часу, тобто не збігатимуться.

Якщо щось зміниться, і природа призведе до різкого потепління, до великих опадів у вигляді дощу, а ще максимальних витоків цих річок, тоді, звичайно, буде загроза максимальних підйомів рівня води і підтоплення значних територій, розташованих у низинах міста Києва.

– Учора на засіданні Кабінету міністрів Микола Азаров говорив про загрози підтоплення в інших регіонах, у кількох областях, які не готові, обіцяв, що будуть кадрові рішення.

Єдине, що він сказав, що трохи налякало людей на побутовому рівні, що треба очікувати на повені, у зв’язку з цим потрібно запасатися продуктами й медикаментами.

Я розумію, що йшлося, очевидно, про те, що в якихось районах, важкодоступних, треба дійсно купити якісь продукти. У селах, можливо, у гірських районах.

Наскільки правильно це?
Не потрібно нічого купляти, не потрібно витрачати кошти. На сьогодні немає загрози підтоплення населених пунктів

Василь Квашук: Я хотів би заспокоїти всіх громадян України: не потрібно нічого купляти, не потрібно витрачати кошти. На сьогодні, я ще раз хочу повторити, немає загрози підтоплення населених пунктів.

Якщо вона буде, то Гідрометцентр буде щоденно моніторити ситуацію, і якщо такі загрози будуть виникати, ми будемо прогнозувати, Державна служба з надзвичайних ситуацій буде попереджати конкретно той населений пункт, де є загроза підтоплення, буде доводити до всього населення, що потрібно зробити.

Звичайно, якщо є загроза обтоплення або затоплення території населеного пункту, по природних факторах ми бачимо, що там дійсно може бути таке, тоді ми будемо рекомендувати населенню вживати необхідних заходів для того, щоб зменшити можливі збитки, втрати від повені.

– Які, з Вашої точки зору, є загрози для Києва? Оскільки після того, що відбулося на вихідних, зараз міська влада дуже активно проводить велику кількість засідань, пов’язаних з боротьбою з повенями. І сьогодні було одне з таких засідань.

Василь Квашук: Я б не драматизував ситуацію. Великої загрози немає. Так, є велика кількість снігу. Але в нас є три доби, коли вночі мінус, а вдень плюс і поступове танення снігу, висота снігового покриву буде зменшуватися.

Так, з 31 числа, за прогнозами Гідрометцентру, буде дощ і буде різке потепління. От з 31 числа, в неділю, у понеділок буде багато води в місті Києві. Але якщо справляться водостічні канави, водовідвідні канави, якщо справиться дренаж, все це буде відведено, тоді підтоплення не буде. Підняття рівня річки Дніпро в цей час не загрожує.

– А наскільки є гарантії, що все це буде зроблено?

Василь Квашук: Це все залежить від організації місцевої влади у кожному містечку, у кожному населеному пункті, від того, наскільки керівник, мер міста, наскільки керівник містечка, районної адміністрації може керувати, може організувати комунальні служби, щоб вони почистили всі потічки, ті водовідвідні канави, які забезпечують відведення води з низько розташованих місць.

– Послухаймо Олександра Попова. Свіжа інформація з сьогоднішньої наради.

Олександр Попов: Ми зараз органiзували процес, який ставить своєю ціллю не допустити такого підтоплення або негайно реагувати на нього. Те, що випадки будуть, у мене немає сумніву. Тому що майже 50 мільйонів тонн талого снігу найближчим часом будуть водою.

Не розраховані, в тому числі при будiвництвi міста, на такі обсяги прийому талої води наші мережі. Тому, безумовно, будуть випадки, і ми будемо на це реагувати цілодобово.

– Пане Бондаренко, Ви у своєму дописі у мережі «Фейсбук» звертаєтеся до пана Попова, не знаю, чи швидше до громадян, ставите багато запитань, наскільки готові, які заходи вже сьогодні робляться по недопущенню, чи взагалі є необхідна техніка. Як Ви бачите цю проблему?
Володимир Бондаренко

Володимир Бондаренко


Проблемою Києва є сьогоднішня влада, яка в цьому місті ніколи не працювала, не жила, не пройшла якісь щаблі відповідальності
Володимир Бондаренко: По-перше, я вважаю, що проблемою Києва є сьогоднішня влада, яка в цьому місті ніколи не працювала, не жила, не пройшла якісь щаблі відповідальності, можливо, від ЖЕКу і до керівництва міста.

Я керував свого часу у 1990-і роки найкрупнішим районом у Києві, і ми переживали тоді деякі природні і техногенні катаклізми, включаючи чорнобильський варіант, а також відімкнення 9 ліній з 12, які ведуть до Києва, електромереж у 12-градусний мороз. Це треба пройти, через себе прогнати.

Тому, коли сьогодні запевняють, що там усе добре, я…

– Але снігопад прогнали, то тепер уже можна повінь пройти.

Володимир Бондаренко: Куди? Снігопад – нічого не зробили. На жаль. Хоча могли зробити. І Василь Павлович знає про те, що існують спеціальні технології роботи в таких умовах. Треба брати папочку, дивитися, чи пускати у Київ великовантажні автомобілі, щоб вони дезорганізували рух, чи треба посипати в потоці машин відразу спеціальними сумішами, щоб не закипів цей лід, і так дальше.

Але так уже сталося, що зараз сонце трошки допомагає очистити вулиці, та і час пройшов. Але люди набідувалися. Так от, на сьогоднішній день…

– Добре. Сонце допомагає, а зараз воно буде шкодити.
Чому зняли Мазурчака? Це був єдиний із заступників адекватний. Єдиний! Голубченко відповідає у Києві за «Київавтодор», за забезпечення продуктами, за вивезення сміття. Голубченка підвищили сьогодні, він з Донеччини

Володимир Бондаренко: Я про що кажу? Є речі, про які вони чомусь не говорять.

Наприклад, мене дуже хвилює, що в Києві є такі дев’ять КНС, які через водорозділи переганяють фекальні відтоки міста у Бортницьку станцію аерації. Два таких спеціальних дюкери проходять під Дніпром. Вони є у небезпеці кожного весняного року. Якщо не поставити криголами, якщо при береговому входженні під воду не охороняти їх, щоб не знесло льодом, ми весь час будемо під питанням: чи їх не зірве і не понесе це все південніше? Тому що сніг локальний, а водичка глобальна. Вона піде аж до Чорного моря, якщо, не дай Боже, що.

Тому тут треба, щоб це було обов’язково продумано. В якому ступені випускати у Канівське море, щоб воно не створило вакуум, який потягне з величезною силою деснянську воду, яка може змити недобудовані мости.

Тут є багато таких речей, про які сьогоднішня влада, можливо, не догадується, а може, догадується, але не до кінця знає. Тому я й кажу, що фахівці, які є сьогодні в Державній службі з надзвичайних ситуацій, припустимо, ті, хто колись працював у Києві, колишні мери, я хотів би, щоб колись хоч іноді запрошували на свої наради, можливо, ми б там не багато покерували, але щось би порадили. А сьогодні якось так йде: там одесит керує одним напрямком роботи, а там ще хтось інший.

А Ви мені скажіть: чому зняли Мазурчака? Це був єдиний, можливо, із заступників, який був адекватний. Єдиний! Тому що якраз Голубченко відповідає у Києві за «Київпастранс», за «Київавтодор», за забезпечення продуктами, а також за вивезення сміття. То Голубченка підвищили сьогодні, тому що він, вибачте, з Маріуполя, з Донеччини.

І я Вам кажу, я політизую цей процес свідомо, тому що нам треба зберегти людей у Києві.

– Ми не будемо обговорювати, хто і звідки. Ми намагаємося з’ясувати все-таки, наскільки Київ готовий до повені, до водопілля.

Пане Квашук, наскільки про все те, про що тільки що сказав пан Бондаренко, фахівці з надзвичайних ситуацій знають і щось роблять?
Дюкери, Бортницька станція аерації, водозабори, заплавні місця: Жуків острів, заплава Осокорків, низини Троєщини – буде затоплено при піднятті рівня води в Дніпрі

Василь Квашук: Володимир Дмитрович абсолютно фахово наголосив на тих проблемних питаннях, які дійсно існують у місті Києві. І дюкери, і Бортницька станція аерації, і водозабори, і в тому числі всі ті заплавні місця: Жуків острів, заплава Осокорків, низини Троєщини – те, що буде затоплено при піднятті рівня води в Дніпрі.

Але я хочу сказати, що загрози на сьогодні не існує в Дніпрі, тому що Київське водосховище має достатній об’єм води для того, щоб можна було прийняти ту воду, яка прийде з Білорусі, з Росії по річках Прип’яті, Десни.

Володимир Бондаренко: На початку травня прийде.

Василь Квашук: Воно прийде з середини квітня до середини травня, вона буде приходити. Ми її зможемо прийняти, і абсолютно прийме Київське водосховище. І Канівське водосховище – у нас також понижені рівні. Ми зможемо спокійно перепустити.

Працює міжвідомча комісія, куди входять фахівці із Держводгоспу, проводяться щомісячно наради, зараз ми ці наради будемо щотижня проводити для того, щоб спільними зусиллями міжвідомчої комісії корегувати і направляти, такий режим виробляти, щоб ми зберегли і водні ресурси, і рибні ресурси, і не підтопили низинні ділянки міста Києва, і забезпечили пропуск води.

– Тобто проблема у Києві може виникнути лише від танення снігу?

Василь Квашук: Від танення снігу.

Володимир Бондаренко: І від дощу паралельного.
Проблема буде у водопропускних спорудах, які не зможуть пропустити великий обсяг води, і буде підтоплення у низинних місцях

Василь Квашук: Так. Я бачу загрозу, що 31 числа при сильному дощі і при наявності снігового покриву, який за три дні зменшиться значно, можливо, наполовину, але 25-30 см снігу залишиться на київських вулицях, він буде танути разом з дощем і з теплою погодою. Я думаю, що проблема буде у водопропускних спорудах, які не зможуть пропустити такий великий обсяг води, і буде підтоплення в низинних місцях.

– Що можна зараз зробити, щоб цьому запобігти?

Володимир Бондаренко: Що треба? Я б почистив узбіччя доріг, київських доріг, де є ливневі приймачі, зливові приймачі, які сьогодні у замороженому стані або забиті снігом. Дуже мало вулиць сьогодні почищені до брівки, а якраз там і є прийомники для зливних вод. І от коли вони залишаються закоксовані під снігом, то ця водичка по вулицях буде текти.

Уже сьогодні вулиці – як мінімум, 40-ліття Жовтня у Голосіївському районі і деякі подільські – учора я потрапив в одну таку ситуацію, коли машина моя майже захлинулася. Ну, ми встигли вискочити.

– Але на 40-річчя Жовтня вчора був наш кореспондент і нічого там не знайшов. Це було позавчора.

Володимир Бондаренко: Позавчора. Але я кажу, що вчора я потрапив в іншому місці.
Сказав Василь Павлович про те, що міська влада повинна подумати над тим, що їй треба зробити. От цим сьогодні треба зайнятися: знайти всі приймачі для зливових вод, відкрити їх, проревізувати, іноді прочистити, є спеціальна техніка, яка виймає намул, що звужує прохідність труб. Треба цим займатися сьогодні і негайно!

– Очевидно, влада все-таки займається цим, тому що вчора наші кореспонденти розмовляли з Олександром Мазурчаком, якого Ви згадували, вже звільненого першого заступника глави КМДА. Ось що він сказав:

Олександр Мазурчак: Така величезна кількість снігу, якщо буде різко потепління, може спричинити до того, що в місті буде велике танення снігу, може бути підтоплення, не буде справлятися ливнева каналізація.

Постійно топить ринок «Деміївка», дорогу, яка йде до Борщагівки повз швидкісного трамвая, та площу Перемоги позаду універмагу «Україна», станцію метро «Осокорки». Є цілий ряд таких місць, люди про це знають, але забувають, все рівно буде їхати туди машиною і може попадати якраз у ці зони підтоплення.

– Наскільки завдяки тому, щоб люди не їздили туди машинами, можна врятувати ситуацію?

Володимир Бондаренко: Ні, це людей врятувати. Ситуація від машин не залежить. Це машини можуть себе загубити в тих ситуаціях. Розумієте? Те, що треба мати, як кажуть, передбачливість у таких випадках. Особливо ті люди, які користуються власним автотранспортом, треба обмежити поїздки, тому що це створює додаткові ризики, їх треба буде витягувати.

Я пам’ятаю, у 1970-у році (тут було згадано цей рік), я тоді ще молодим чоловіком організовував зі своїм підрозділом обваловування Чернігівського хлібозаводу глиною. Мішки і розсипна глина – це ми робили. І тоді, коли я вже побачив, коли ми закінчували цю роботу, коли там води стояло, на човнах приїжджали за хлібом, то хлібозавод був у такому в кільці, як у кратері, абсолютно сухо там було. Такі заходи навіть вживалися свого часу.

Сьогодні, можливо, у нас немає такої небезпеки. Але те, що давно треба передбачити підйом першої сходинки в деякі підземні переходи, дуже серйозно. Треба йти нагору, щоб спуститися вниз. Інакше ці переходи будуть повні води.

Так, як от Леонід Михайлович не займався цим, він більше перебував в Ізраїлі або у Швейцарії. Але колись до цього треба доходити.

– Сьогодні на цьому засіданні, яке було, говорили про те, що вже метрополітен відзвітував про підготовку до можливого підтоплення станцій «Героїв Дніпра», «Позняки» та «Харківська».

Володимир Бондаренко: А це значить, що можливі загрози електромережі метрополітенівські, це значить, що, не дай Боже, загрози коротких замикань у цій системі. Там багато різних проблем.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Звичайно, проблема є. І немала проблема. Невідомо, чого очікувати достеменно.

Але я хотів би поставити таке запитання. Пане Бондаренко, чи збираєтеся Ви покинути свою машину і їздити так, як радять усім нам?

– Хороше запитання!

Володимир Бондаренко: Дуже хороше! Правда, живу я за Києвом 35 кілометрів звідси. Є таке село Гурівщина. Враховуючи те, що мені все-таки треба діставатися сюди, я іноді ще підхоплюю деяких пасажирів, які стоять на узбіччях, тому що автобусні маршрути від точки мого проживання не ходять уже четвертий день. Я сьогодні з цього приводу був у голови обласної державної адміністрації, пана Присяжнюка, о восьмій годині у нас була зустріч, де я просив подивитися, що села Миколаївка, Лісне, Хмільне і деякі інше сьогодні просто поза межами всякого обслуговування.



– Є варіанти. До найближчої станції метро, а далі на метро.

Володимир Бондаренко: Якщо спеціально шукати собі такого типу речі, то можна знайти, але що, від цього кому стане краще?

Мені, наприклад, краще було б брати участь в якійсь нараді, де я щось підказав би молодим керівникам, допоміг би, можливо, у цій роботі або організував би людей, і від цього була б якась користь.

Я років 20 проїздив у київському метрополітені від свого помешкання на Оболоні у Святошин, до своєї роботи. Я читав у середньому 500 сторінок у день, то метрополітен мені більше допомагав бути в книзі, а сьогодні, на жаль, не маю такої можливості.

– Ще одне запитання радіослухача.

Слухач: Цинізм і брехливість київської влади нинішньої не має меж. Отакий простий приклад. Травень, реконструкція Андріївського узвозу. Під цією реконструкцією цинічно, нахабно, брутально повністю на мікрорайоні Старий Поділ знищили дротове мовлення. Повністю!

– Я перепрошую, дротове мовлення не має стосунку до нашого ефіру.

Василь Квашук: Має.

Володимир Бондаренко: Абсолютно, пані Інно, має! Це попередження громадян, дуже швидке, моментальне.

Василь Квашук: Оповіщення.
Знищення дротового мовлення – це абсолютний злочин проти населення України, проти громадян України

Володимир Бондаренко: Дротове мовлення – це був один із елементів попередження страшних стихійних лих, попередження, щоб люди себе зберегли. Тому знищення дротового мовлення в цілому в Україні – це абсолютний злочин проти населення України, проти громадян України.



Василь Квашук: Я можу тільки від себе додати, що після подій у Кримську у Краснодарському краї Російської Федерації було проведене засідання Державної комісії з питань екологічної безпеки, надзвичайної ситуації і одним із його рішень була опрацьована якраз система оповіщення в Україні. Я хочу сказати, що проблема є.

– Добре. Тоді яким методом буде здійснюватися система оповіщення в разі паводків і повеней?

Василь Квашук: Буде здійснюватися всіма можливими методами і способами, які є: через телебачення, через радіо, через пресу, через мобільні телефони, смс. Все, що можливо, будемо задіювати для того, щоб оповістити населення, поінформувати його про загрозу і про необхідні заходи, які треба вживати.

Звичайно, якщо є низинні місця, їх визначили, їх кияни знають, і адміністрація знає в кожному районі, то потрібно за цими місцями закріпити обов’язково відповідальних, потрібно, щоб туди групи входили і дорожні служби, і служби комунальні, і служби МВС, ДАІ, Державної служби з надзвичайних ситуацій. У нас є перекачувальна техніка, яка може перекачувати воду з низинних ділянок туди, де вона буде сприйнята і пропущена по каналізаційних стоках, по водозатримувальних мережах.

Володимир Бондаренко: Гнучкі, легкі плавзасоби повинні бути про всяк випадок. Тому що на Жуковому острові, про який згадувалося, в 1970-х роках побудували базу клубу юних моряків, і ми в тих же роках прив’язували залізобетонними блоками будиночки, які могли попливти тоді. Ми човниками тоді вивозили майно.

– Запитання ще одного слухача.

Слухачка: Я телефоную з вулиці Будіндустрії. Це Видубичі. За цей час снігопадів наша вулиця жодного разу не чистилася, маршрут, який у нас є, такий дуже цікавий, 54-ий ці дні не ходить, і люди по снігових заметах дістаються до місця роботи.

– Ви якось зверталися на гарячі міські лінії?

Слухачка: Зверталися. Ну і що? Вони вже знають мій номер телефону.

– Не реагують?

Слухачка: Ніяк.

Володимир Бондаренко: Ну от, сьогоднішнє підвищення в посаді пана Голубченка – йому можна перше питання поставити, бо він відповідав за «Київавтодор», а це дорога, він відповідав за «Київпастранс», а це автобус 54-ий, тобто вже йому перше питання: чому є шматки Києва, які є у зоні його відповідальності, але вони в жахливому стані?

– Я попрошу слухачку залишити нам свій номер телефону, ми з нею зв’яжемося пізніше і, можливо, спробуємо вирішити це питання.

Володимир Бондаренко: Там ще є одна проблемка більш глобального характеру. Сьогодні намив піску на лівобережних масивах забудови понизив становище природних сіл, які там були, тобто виявилися в ямі. Там добавили метрів 4-6 при забудові Осокорків і Позняків, а ті, хто там жив давно, то вони в яму потрапили. Тому сьогодні ситуація була змінена «рукотворно» в гірший бік.


– Стосовно підтоплення, про яке вже говорили у низинних районах, дачні ділянки, заплановані заходи чи можливих евакуацій, чи можливих повідомлень? Попереджувальні заходи які саме проводяться?

Василь Квашук: Я хочу сказати, що, як правило, населення, яке попереджається про те, що буде територія підтоплена, його дачний будинок, а, можливо, приватний будинок буде підтоплений, не йдуть ні на яку евакуацію. Вони піднімають все майно, яке є у підвалах, на першому поверсі, на другий поверх або на горище і перебувають там для того, щоб зберегти своє майно. Вони розуміють, що тут у них є їжа, ліки є, документи їхні, цінності є – ніхто не виїжджає.

Але для того, щоб не допустити підтоплення цих територій, якщо це можливо, то для цього є, по-перше, дамбове обмежування, воно повинне перевірятися, дамби повинні бути готовими для того, щоб затримати цю воду.

Про всяк випадок потрібно готувати мішки з піском для того, щоб можна було перекрити той самий вхід, якщо метро затопить водою або підземний перехід водою, то для того є мішки з піском підвозяться завчасно і перекривається, не допускається вода у той же самий на Шулявці підземний перехід, який затоплюється, у ту ж саму станцію метро на Подолі, яка затоплюється, «Тараса Шевченка». Все можна зробити, станцію можна закрити, обмежувати.

– Ви говорите: люди можуть зробити. Тут ідеться (щоб ми розмежували) про те, що люди можуть зробити це добровільно, як працювали волонтери, чи це йдеться все-таки про фахівців?

Володимир Бондаренко: Та ні, це фахівці! Це служби спеціальні.

Василь Квашук: Дивіться, по-перше, адміністрація повинна дати доручення, зробити розрахунки, знайти всі проблемні місця, передбачити запобіжні заходи, що можна зробити. При необхідності можна залучити волонтерів, можна залучити робітників підприємств і навіть безробітних, які є в Центрі зайнятості. Чомусь я їх не бачу, щоб їх залучали.

– Сподіваємося, що все ж таки це буде зроблено. Будемо бачити, як будуть розвиватися події.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG