Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:46

Наукою може займатися кожний – вчителі


Ольга Мокрейшова, автор проекту «Наука – це просто» оглядає фільтр

Ольга Мокрейшова, автор проекту «Наука – це просто» оглядає фільтр

Навчити дітей практичному застосуванню природничих наук, повернути в школу інтерес до науки як такої, показати, що наука – це нескладно і дуже цікаво – таку мету ставлять перед собою організатори проекту «Наука – це просто», який діє у чеських школах за підтримки Європейського Союзу. На одному з уроків за цією програмою у школі в невеличкому містечку Ували, що під Прагою, побувала і я.
Вчителька другого класу середньої школи в Увалах Моніка Галачкова

Вчителька другого класу середньої школи в Увалах Моніка Галачкова


У другому класі єдиної в Увалах середньої школи стоїть творчий гамір. Двадцять п’ять восьмилітніх науковців ставлять експеримент: який фільтр найкраще очистить воду, забруднену городнім компостом. Одні використовують пісок, інші тирсу, треті гравій, четверті кавовий фільтр, а хтось різні комбінації. Поки вода протікає різними фільтрами у розрізаних навпіл пластмасових пляшках, вчителька Моніка Галачкова обходить експериментаторів і розпитує про перебіг наукової роботи.

– Ондро, ти склав цей фільтр з різних матеріалів, маєш там і папір, і камінчики, виглядає, що він найкращий.

– А у тебе, Ванеско, що?

– У мене тільки ця ганчірочка.

– Це не ганчірочка, а паперовий кавовий фільтр. Виглядає, що і він очищає воду досить добре.

Нинішнім дітям рідко вдається взяти в руки інструменти, якими вільно володіли їхні ровесники ще 20-30-40 років тому. «Це гостре, це гаряче, це небезпечне, – постійно чують вони від своїх батьків і вчителів», – говорить Ольга Мокрейшова, автор проекту хімік-науковець, яка має значний досвід роботи у школі.
Діти мають брак особистого практичного досвіду. Багато речей вони знають лише через телебачення, комп’ютер, інтернет

«Коли ми навчаємо природничих наук, та й інших предметів, то постійно наштовхуємося на те, що діти мають брак особистого практичного досвіду. Багато речей вони знають лише через телебачення, комп’ютер, інтернет. Вони не мають особистого досвіду використання найпростіших предметів. Це пов’язане і з тим, що ми маємо надто добру техніку, родичі не мають на це час, а часто і просто бояться за безпеку своїх дітей», – пояснює керівник проекту, який став можливий за підтримки освітніх програм Європейського Союзу.
Шарка Цоуфалікова, координотор проекту з учнем випробовує різні фільтри

Шарка Цоуфалікова, координотор проекту з учнем випробовує різні фільтри


Проект охоплює не лише учнів молодшої школи, але і старшокласників, чий практичний досвід часто не набагато більший. Координатор проекту «Наука – це просто» Шарка Цоуфалікова, яка працює з шістьма різними школами, говорить, що і старшокласники із задоволенням фільтрують воду, а також займаються й складнішими експериментами.

«У старшокласників координатори природничих наук мають уже уроки, розділені за спеціалізацією: природознавство, біологія, хімія, фізика, тож вони вже мають інші пілотні програми», – розповідає координатор пілотних проектів.

Технічне забезпечення практичного вивчення природничих наук та підготовка матеріалів вимагають часу і грошей, які погодився надати Європейський Союз. Проект, який триває уже третій рік, на 80% отримує фінансування з європейських фондів, а на 20% – з чеських.

Цікаво, що умовою фінансування цього проекту було те, що брати участь у ньому будуть лише школи поза Прагою. Бо чеська столиця, на думку фахівців із Брюсселя, є достатньо забезпечена, щоб фінансувати подібні проекти самостійно.

Комп’ютери не замінюють практичний досвід

Як розповідає Ольга Мокрейшова, останнім часом інвестиції до освіти йшли на закупівлю комп’ютерів, проекторів, іншої техніки, пов’язаної з інформаційними технологіями. Тим часом обладнання для експериментальної фізики чи хімії, зроблене ще за «бабці Австрії», помаленьку виходило з ужитку.

«Його не замінювали з кількох причин, – пояснює Ольга Мокрейшова. – По-перше, тому що воно було дуже якісне, а по-друге, в соціалістичні часи на його заміну не вистачало грошей. Зараз же пріоритети зсунулися до комп’ютерів».

Проте самі комп’ютерники розуміють, що настав перекіс. Коли в Америці новітні мільярдери з інтернет-компаній заснували нову нагороду Breakthrough Prize for Life Sciences, що в півтора раза перевищує найпрестижнішу Нобелівську премію, то наголошували на тому, що потрібно піднімати престиж природничих наук.
Наше суспільство потребує більше героїв із числа науковців та дослідників, а також інженерів

«Гадаю, наше суспільство потребує більше героїв із числа науковців та дослідників, а також інженерів», – так пояснив своє бажання інвестувати в науку і науковців, шляхом винагородження їхніх проривів у науці, засновник Facebook Марк Цукерберґ.

Чи будуть серед школярів із сільських шкіл майбутні лауреати цієї премії? Організатори проекту «Наука – це просто» цим питанням не сильно переймаються. Для них важливіше, що завдяки простим методам до роботи можна залучити усіх, навіть найслабших учнів.
Успішно виконана робота допомагає посилити впевненість у собі, що пізніше допомагає і в іншому навчанні

«Цей спосіб навчання допомагає і тим дітям, які в інших умовах є серед тих, що відстають. На рівних з іншими почуваються і діти, які мають розумові вади, чи особливі потреби в навчанні. Успішно виконана робота допомагає їм посилити впевненість у собі, що пізніше допомагає і в іншому навчанні», – говорить Ольга Мокрейшова .
Сара Конечна

Сара Конечна


Ну, а вже задоволення від заняття наукою отримують усі. Другокласниця Сара Конечна говорить, що їй було страшенно цікаво, що вона могла все зробити сама, а її однокласники її в цьому повністю підтримують.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG