Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:15
Львів – Ідея прямої реалізації волі народу через всеукраїнський референдум подобається на Галичині багатьом. Однак мало хто усвідомлює небезпеки, які приховує в собі новий закон «Про Всеукраїнський референдум», поспішно ухвалений наприкінці минулого року. Ажіотаж довкола цього документа здійметься тоді, коли Конституційна асамблея надасть свої пропозиції з приводу нового тексту Конституції, прогнозують експерти.

Широкому загалові мало що відомо про те, який саме закон ухвалили парламентарі торік у листопаді, і тим більше, які небезпеки для України він містить. Сама ж ідея – вирішення дражливих проблем через референдум – має багато прихильників.

У Львові було кілька ініціатив щодо проведення референдуму з питання реформ в освітній галузі, запроваджених міністром Табачником, підприємці збирали підписи для проведення референдуму про висловлення недовіри Верховній Раді, а група львів’ян у 2010 році домагалась провести референдум щодо існування ЖЕКів та вирішення інших важливих для міста питань. Але далі розмов усі ці починання не пішли.

Закон посилив позиції президента

Тепер Україна має закон «Про Всеукраїнський референдум», який істотно посилив позиції президента та владної вертикалі. Всі важелі з винесення питань на всенародне обговорення та контроль за проведенням референдуму потрапили у залежність від президента, вважає кандидат юридичних наук Львівського університету імені Франка Дмитро Гудима.
Бувають різні референдуми та ініціативні групи. Можуть виставлятись питання, які загрожують державній безпеці

«Бувають різні референдуми та ініціативні групи. Можуть виставлятись питання, які загрожують державній безпеці. Навіть коли назбирано три мільйони підписів за постановку питання, але чи варто виставляти таке питання? Тоді президент зможе його вилучити, і це буде на користь державі. У цьому випадку це ніби й добре збільшення повноважень президента, а з іншого боку, якщо питання комусь не вигідне, то його можуть вирішити не на користь нашій державі. З цього приводу Конституційний суд за поданням президента мав би розтлумачити положення Конституції щодо проведення Всеукраїнського референдуму і пояснити, які питання виносяться на референдум», – наголосив науковець.

Відтак референдум може стати каталізатором для маніпуляцій, бо закон дає змогу нав’язати громадянам ті питання, в яких зацікавлена влада або ж певні ініціативні групи.

Прийде менше від половини виборців, і Конституція буде прийнята
Дмитро Гудима зауважує, що закон позбавляє народ, чию «волю» буцімто винесено на референдум, контролю за результатами голосування. До того ж, немає жодного значення, скільки людей візьме участь у референдумі, і меншість може привести в дію нову Конституцію. «Прийде менше від половини виборців, і Конституція буде прийнята», – каже юрист

Розкол країни поставлено на законну основу

Закон ухвалений зумисно для того, щоб виносити «рішення на кшталт приєднання до Митного союзу, обрання президента у парламенті, зміни Конституції», переконаний культуролог Тарас Возняк.

«Недооцінка значення цього документа, що тихцем ухвалений, є безвідповідальною. Президент Янукович тримає цю карту в рукаві. В разі, якщо ситуація розгортатиметься так, що його переобрання буде неможливим через різні соціальні й економічні проблеми, то він пробуватиме перетворити країну на парламентську республіку. Крим, Східна Україна можуть встановлювати собі щось окреме, автономію, і це небезпечно на перспективу. І вже був прецедент з’їзду у Сіверськодонецьку і ніхто ж не скасовував цього, що може воно повторитись, але вже більш серйозно – на забезпеченому законодавством рівні, і в цьому є велика небезпека. У Західній Україні швидше інтелігентські забавки, пов’язані з тим, що галицькі інтелектуали справедливо невдоволені політичною системою у державі», – зауважує експерт.

Однак ці «забавки», як каже культуролог, про відокремлення Галичини, останнім часом, після ухвалення Закону про референдум набувають дедалі більшого звучання. Такі розмови про особливість галичан і Галичини, її відмінність від решти України отримують підтримку проросійських організацій.

Тому, розглядаючи будь-які питання, пов’язані з референдумом, варто враховувати нинішню політичну ситуацію в країні. А вона характеризується порушенням балансу гілок влади та згортанням демократії, ослабленням парламентаризму та максимальною концентрацією влади в руках президента. У таких умовах референдум і справді може виявитися, коли не «переворотом», як кажуть деякі експерти, то принаймні поворотом, але не у бік демократії та європейських цінностей.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG