Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:56
Згідно з умовами секвестру, до кінця року державний бюджет США мусить бути скорочений на 85 мільярдів доларів або на 1,2 трильйона протягом наступних 10 років. Хоча ця цифра може ще змінитися – дебати щодо бюджету між демократами та республіканцями далекі від закінчення – можна бути переконаним, що витратна частина бюджету буде зменшена. У тому числі це відбудеться і за рахунок міжнародної допомоги, яку надає уряд Сполучених Штатів.

Як і багато інших державних установ США, бюджетних скорочень зазнає Агентство з міжнародної допомоги та розвитку Сполучених Штатів або USAID. В Україні офіс цієї організації працює з 1992го року, надаючи допомогу у сфері сільського господарства, в реформі системи охорони здоров’я, розвитку демократії тощо.

Також USAID в Україні фінансує найбільшу програму за межами Африки з допомоги людям, які живуть з ВІЛ-СНІДОМ. Всього за час свої діяльності USAID вклав в Україну 1 мільярд 800 мільйонів доларів. Чимало допомоги надходить до Україні від американського уряду і іншими шляхами – через Посольство США в Україні та міжнародні організації.

За словами директора USAID Джеда Бартона, з яким ми розмовляли по телефону, усі програми USAID в Україні профінансовані на два роки наперед. У короткій перспективі наслідків секвестру вони не відчують, але очікують зменшення рівня фінансування у майбутньому.

Урізання бюджету США не надто зачепить проекти USAID та інші програми з допомоги в Україні, вважають експерти у Вашингтоні.

«Україна і Росія в цій частині світу залишаються пріоритетами для американського уряду. В Україні, де, на відміну від Росії, все ще триває співробітництво з урядом, ми будемо бачити продовження надання допомоги у значних обсягах», – говорить Джордж Інґрам, старший науковий співробітник Програми глобальної економіки та розвитку Інституту Брукінґса.

З ним погоджується Радж Кумар, президент компанії Девекс, яка вивчає та аналізує міжнародну допомогу США у світі:

«Я не думаю, що українські програми знаходяться під ризиком, тому що це одні з найбільших програм в регіоні. І Україна – стратегічно важлива країна для Сполучених Штатів».

Утім, як в Україні, так і на міжнародному рівні в цілому, навіть незначне скорочення фінансування програм на рівні 5-10%, зачепить здоров’я та життя реальних людей.

«Найбільше постраждають програми з охорони здоров’я, які складають найбільшу частину бюджету. Фінансування буде зменшено на 400 мільйонів доларів і це – великі гроші. Також гуманітарна допомога при стихійних лихах буде зменшена на 200 мільйонів доларів. В обох випадках ми говоримо про різницю між життям та смертю для багатьох людей», – говорить Інґрам.

Кумар каже, що серед тих, на кого скорочення можуть вплинути найбільше, – хворі на ВІЛ-СНІД:

«У світі 30 мільйонів людей живуть з вірусом імунодефіциту. Багато з них залежать від американської міжнародної допомоги. І прямі скорочення в результаті секвестру прямо зачеплять чиєсь життя».

Але пряма урядова міжнародна допомога США зменшується в той час, коли зростають гуманітарні програми інших країн, зокрема Китаю та Росії. А в самих США збільшується роль так званих соціальних підприємців або філантропів, які застосовують підприємницькі принципи до міжнародного розвитку. Серед них – Фонд Мелінди та Біла Ґейтсів, один з проектів якого – забезпечення бібліотек в Україні та в інших країнах комп’ютерами з доступом до Інтернету.

Поступово змінюють бачення своєї ролі і міжнародні корпорації. Це – не лише заробляння грошей, але і допомога у регіональному розвитку. Адже, в покупців мають бути гроші, аби придбати їхні товари.

«Міжнародні корпорації протягом останніх 20 років зрозуміли, що їхній інтерес полягає не лише в економічних інтересах їхніх компаній, а і в економічному та соціальному розвитку громад, в яких вони працюють. Наприклад, Кока-Кола в Африці розвинула новий підхід до маркетингової мережі, тренуючи та підтримуючи малих підприємців, які доставляють їхні продукти до маленьких сел. Таким чином з’явилася ціла категорія людей, які стали економічно активними, а компанія досягла нового ринку», – наводить один з багатьох прикладів Інґрам.

Тим не менш, каже він, ані соціальні підприємці, ані фонди корпорацій не замінять пряму міжнародну допомогу, яку надає уряд США, особливо в сфері охорони здоров’я та в допомозі при стихійних лихах:

«Приватний сектор не зможе забезпечити медичною допомогою, їжею, водою, що необхідно під час гуманітарної кризи».

Але на щастя, кажуть експерти, в США існує суспільний консенсус щодо необхідності продовжувати надавати міжнародну допомогу.

«Якщо ви подивитеся на опитування суспільної думки протягом останніх 25 років, то ви побачите, що американці підтримують допомогу за кордоном в сфері охорони здоров’я, освіти, малого бізнесу, розвитку демократії, економічного зростання. Американці не люблять міжнародну допомогу як таку, але вони підтримують усі її елементи», – говорить Інґрам.

«Політичний клімат значно змінився. Існує широка коаліція на підтримку міжнародної допомоги. До неї входять не лише демократи, а і консервативні республіканці, які бачать її як елемент національної безпеки та боротьби з тероризмом. Також великі корпорації вважають, що США мусять мати активну присутність за кордоном, і бачать міжнародну допомогу як один з інструментів», – зазначає Кумар.

До речі, хоча міжнародна допомога часто фігурує в дебатах як щось, на чому легко зекономити, вона складає не більше 1% державного бюджету Сполучених Штатів.

(Передрук з «Голосу Америки»)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG