Юрій Корольчук
Щойно Україна прокачала перші 10 мільйонів кубометрів європейського газу через Угорщину в Україну, як «Газпром» заволав як не свій: «Шахрайство!»
В кінці березня Україна відкрила другий коридор для реверсивних поставок газу через пункт «Берегове» на кордоні із Угорщиною. «Укртрансгаз» уклав технічну угоду з оператором ГТС Угорщини – компанією FGSZ Ltd.
Перший коридор вже діє з листопада минулого року на кордоні України і Польщі. Щоправда, обсяги постачання газу не є великими, і за п’ять місяців Україна отримала лише 200 мільйонів кубометрів газу.
«Газпром» міняє стратегію
І через Польщу, і через Угорщину постачатиме газ німецька компанія RWE. Угода була підписана ще у травні 2012 року і передбачає щорічні поставки до 5 мільярдів кубометрів.
Реакція російського «Газпрому» з приводу реверсивних поставок була в традиційно різкому стилі. Голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер вважає, що схеми, за якими здійснюються поставки природного газу з Європи в Україну, нагадують шахрайські дії.
«У нас є підозра, що ніяких реверсних поставок немає. Де-факто фізичні обсяги газу не передбачаються, а пропонується використовувати газпромівський газ в якийсь віртуальний реверс. Тобто газпромівський газ заходить в Європу і тут же повертається в Україну. Це схеми, які нагадують якісь шахрайські схеми, з ними треба просто розбиратися», – сказав Міллер.
Заяви керівника «Газпрому» Олексія Міллера слід розглядати як черговий дивний і позбавлений логіки вчинок. Такі слова стоять в одній низці з попередніми перманентними заявами Росії про «воровство газа Украиной». Київ у різні роки це чув від Володимира Путіна, Дмитра Медведєва, голови «Газпрому» Олексія Міллера, заступника голови правління «Газпрому» Олександра Медведєва, екс-голови «Газпрому» Рема Вяхірєва.
· «Ми будемо виходити з того, що якщо спостерігачі виявлятимуть зникнення газу, тобто його протиправне привласнення або, простіше, крадіжку, на цей же обсяг буде зменшуватися транзит» (Дмитро Медведєв, президент Росії, 2009 рік).
· «На жаль, ми зіткнулися з відвертою крадіжкою російського газу на Україні» (заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв, 2009 рік).
· «Є пропозиція скорочувати обсяг поставок на кордоні Росії та України на такий же обсяг, який вкрадено» (голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, 2009 рік).
· «Якщо ми побачимо, що знову відбувається крадіжка на території України і частина поданого газу зникає, ми на цей обсяг знову скоротимо подачу» (прем’єр-міністр Росії Володимир Путін, 2009 рік).
· «Гіршого не було у нас сусіда, вони взагалі не платили, так ще й газ крали. І досі крадуть» (екс-голова «Газпрому» Рем Вяхірєв, 2012 рік).
Тому можна зауважити зміну стратегії «Газпрому». «Прогрес» полягає у тому, що тепер Росія не може сказати про крадіжки газу і змушена шукати інші пояснення своїх поразок у газових стосунках із Україною.
А стосовно реверсивних поставок газу із Польщі та Угорщини, то Міллер у своїй заяві визнав, що фізично газ таки надходить з Європи в Україну. А тому говорити про шахрайство не можна.
«Дивні» заяви Міллера про шахрайство, як і виставлення космічного рахунку у сумі 7 мільярдів доларів, виходять за рамки здорового глузду і логіки. Але нервозність «Газпрому» є ознакою того, що ставка України на реверсивні потоки спрацювала. І Росія захвилювалася. Адже чим менше Україна закуповує газ у Росії, тим менше доходи «Газпрому».
Не все реверс, що блищить
Водночас перспективи реверсивних поставок газу з Європи дуже складні. Оптимізм прем’єра Миколи Азарова та міністра енергетики Едуарда Ставицького щодо реверсних поставках на рівні 7 мільярдів кубометрів – це лише «гола» теорія.
У цьому році Україна у кращому разі закупить 0,7 мільярда кубометрів у Польщі та 0,3 мільярда кубометрів в Угорщині. Україна очікує, що у травні-вересні ціна на газ на спотовому ринку ЄС становитиме 270–280 доларів за 1000 кубічних метрів. І тоді навіть покупка 1 мільярда кубометрів дозволить заощадити 150 мільйонів доларів. Власне, це і буде ударом по «Газпрому». Бюджет російської газової монополіста недоотримає 430 мільйонів доларів. Саме стільки коштує 1 мільярд кубічних метрів російського газу.
Хоча теоретично Україна може дійсно організувати реверсивні поставки газу іще по двох коридорах – Словаччина і Румунія – і розширити можливості коридорів через Польщу і Угорщину.
Власне, найперспективніший коридор – це Словаччина, через яку проходять чотири магістральні газопроводи потужністю 74 мільярди кубометрів. Тому «розвернути» один газопровід і організувати реверсивні поставки цілком реально. Україна може отримувати до 20 мільярдів кубометрів газу щороку. Але це в теорії, якщо «труби» будуть вільними від російського газу. Більш реалістичний обсяг – це «твердих» 5 мільярдів кубометрів. Наразі Словаччина не йде назустріч Україні, оскільки перебуває під тиском Росії як свого головного партнера по транзиту газу в ЄС.
Другий напрям – це газопроводи в напрямку Румунії. Їхня потужність становить 26 мільярдів кубометрів. Теоретично можна отримувати 6 мільярдів кубометрів, а реалістичний обсяг – 2 мільярди кубометрів. Нині Україна веде переговори про постачання газу з румунського боку компанією SNTGN Transgaz. На рік можна отримувати до 1 мільярда кубометрів газу.
Третій напрям – Угорщина. Тут хоча проходять і два газопроводи, але їхня пропускна здатність лише 10 мільярдів кубометрів. Відповідно, теоретично можна качати в реверсивному напрямку до 3–4 мільярдів кубометрів, а реальна можливість – 1–2 мільярди кубометрів.
Нарешті, четвертий напрям – польський. Газопровід має потужність 5 мільярдів кубометрів, і саме такий є теоретичний обсяг, що може надходити в Україну. Але реалістично через Польщу Україна може отримати 2 мільярди кубометрів на рік. Оскільки працюють тільки два інтерконнектори Німеччина – Польща (1,5 мільярда кубометрів) і Чехія – Польща (0,5 мільярда кубометрів).
Отож, сумарно Україна в теорії може отримати із Європи теоретичних 35 мільярдів кубометрів газу. Але для цього доведеться зупинити частину експорту російського газу в ЄС. Більш реалістичною є цифра 10–11 мільярдів кубометрів. За них Україна і намагається нині поборотися. При цьому сьогодні ми бачимо, що у кращому разі Україні вдасться на перших порах отримувати не більше ніж 1–2 мільярди кубометрів.
Хоча навіть такі мінімальні обсяги вже завдають фінансової шкоди «Газпрому» і викликають у його керівництва нервові посіпування. А для посилення ролі реверсивних поставок Україні слід взяти приклад із діяльності у Лондоні компанії… Gazprom Marketing & Tranding, яка займається торгівлею на ринку Європи зрідженим газом та спотовим газом.
Створення українського представництва у ЄС, яке буде займатися купівлею газу на спотовому ринку, дозволить реально наростити реверсивні поставки до 10 мільярдів кубометрів. А нині це – 50% від усього обсягу газу, який закуповує Україна у Росії.
Юрій Корольчук – член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Щойно Україна прокачала перші 10 мільйонів кубометрів європейського газу через Угорщину в Україну, як «Газпром» заволав як не свій: «Шахрайство!»
В кінці березня Україна відкрила другий коридор для реверсивних поставок газу через пункт «Берегове» на кордоні із Угорщиною. «Укртрансгаз» уклав технічну угоду з оператором ГТС Угорщини – компанією FGSZ Ltd.
Перший коридор вже діє з листопада минулого року на кордоні України і Польщі. Щоправда, обсяги постачання газу не є великими, і за п’ять місяців Україна отримала лише 200 мільйонів кубометрів газу.
«Газпром» міняє стратегію
І через Польщу, і через Угорщину постачатиме газ німецька компанія RWE. Угода була підписана ще у травні 2012 року і передбачає щорічні поставки до 5 мільярдів кубометрів.
Реакція російського «Газпрому» з приводу реверсивних поставок була в традиційно різкому стилі. Голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер вважає, що схеми, за якими здійснюються поставки природного газу з Європи в Україну, нагадують шахрайські дії.
«У нас є підозра, що ніяких реверсних поставок немає. Де-факто фізичні обсяги газу не передбачаються, а пропонується використовувати газпромівський газ в якийсь віртуальний реверс. Тобто газпромівський газ заходить в Європу і тут же повертається в Україну. Це схеми, які нагадують якісь шахрайські схеми, з ними треба просто розбиратися», – сказав Міллер.
Заяви керівника «Газпрому» Олексія Міллера слід розглядати як черговий дивний і позбавлений логіки вчинок. Такі слова стоять в одній низці з попередніми перманентними заявами Росії про «воровство газа Украиной». Київ у різні роки це чув від Володимира Путіна, Дмитра Медведєва, голови «Газпрому» Олексія Міллера, заступника голови правління «Газпрому» Олександра Медведєва, екс-голови «Газпрому» Рема Вяхірєва.
· «Ми будемо виходити з того, що якщо спостерігачі виявлятимуть зникнення газу, тобто його протиправне привласнення або, простіше, крадіжку, на цей же обсяг буде зменшуватися транзит» (Дмитро Медведєв, президент Росії, 2009 рік).
· «На жаль, ми зіткнулися з відвертою крадіжкою російського газу на Україні» (заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв, 2009 рік).
· «Є пропозиція скорочувати обсяг поставок на кордоні Росії та України на такий же обсяг, який вкрадено» (голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, 2009 рік).
· «Якщо ми побачимо, що знову відбувається крадіжка на території України і частина поданого газу зникає, ми на цей обсяг знову скоротимо подачу» (прем’єр-міністр Росії Володимир Путін, 2009 рік).
· «Гіршого не було у нас сусіда, вони взагалі не платили, так ще й газ крали. І досі крадуть» (екс-голова «Газпрому» Рем Вяхірєв, 2012 рік).
Тому можна зауважити зміну стратегії «Газпрому». «Прогрес» полягає у тому, що тепер Росія не може сказати про крадіжки газу і змушена шукати інші пояснення своїх поразок у газових стосунках із Україною.
А стосовно реверсивних поставок газу із Польщі та Угорщини, то Міллер у своїй заяві визнав, що фізично газ таки надходить з Європи в Україну. А тому говорити про шахрайство не можна.
«Дивні» заяви Міллера про шахрайство, як і виставлення космічного рахунку у сумі 7 мільярдів доларів, виходять за рамки здорового глузду і логіки. Але нервозність «Газпрому» є ознакою того, що ставка України на реверсивні потоки спрацювала. І Росія захвилювалася. Адже чим менше Україна закуповує газ у Росії, тим менше доходи «Газпрому».
Не все реверс, що блищить
Водночас перспективи реверсивних поставок газу з Європи дуже складні. Оптимізм прем’єра Миколи Азарова та міністра енергетики Едуарда Ставицького щодо реверсних поставках на рівні 7 мільярдів кубометрів – це лише «гола» теорія.
У цьому році Україна у кращому разі закупить 0,7 мільярда кубометрів у Польщі та 0,3 мільярда кубометрів в Угорщині. Україна очікує, що у травні-вересні ціна на газ на спотовому ринку ЄС становитиме 270–280 доларів за 1000 кубічних метрів. І тоді навіть покупка 1 мільярда кубометрів дозволить заощадити 150 мільйонів доларів. Власне, це і буде ударом по «Газпрому». Бюджет російської газової монополіста недоотримає 430 мільйонів доларів. Саме стільки коштує 1 мільярд кубічних метрів російського газу.
Хоча теоретично Україна може дійсно організувати реверсивні поставки газу іще по двох коридорах – Словаччина і Румунія – і розширити можливості коридорів через Польщу і Угорщину.
Власне, найперспективніший коридор – це Словаччина, через яку проходять чотири магістральні газопроводи потужністю 74 мільярди кубометрів. Тому «розвернути» один газопровід і організувати реверсивні поставки цілком реально. Україна може отримувати до 20 мільярдів кубометрів газу щороку. Але це в теорії, якщо «труби» будуть вільними від російського газу. Більш реалістичний обсяг – це «твердих» 5 мільярдів кубометрів. Наразі Словаччина не йде назустріч Україні, оскільки перебуває під тиском Росії як свого головного партнера по транзиту газу в ЄС.
Другий напрям – це газопроводи в напрямку Румунії. Їхня потужність становить 26 мільярдів кубометрів. Теоретично можна отримувати 6 мільярдів кубометрів, а реалістичний обсяг – 2 мільярди кубометрів. Нині Україна веде переговори про постачання газу з румунського боку компанією SNTGN Transgaz. На рік можна отримувати до 1 мільярда кубометрів газу.
Третій напрям – Угорщина. Тут хоча проходять і два газопроводи, але їхня пропускна здатність лише 10 мільярдів кубометрів. Відповідно, теоретично можна качати в реверсивному напрямку до 3–4 мільярдів кубометрів, а реальна можливість – 1–2 мільярди кубометрів.
Нарешті, четвертий напрям – польський. Газопровід має потужність 5 мільярдів кубометрів, і саме такий є теоретичний обсяг, що може надходити в Україну. Але реалістично через Польщу Україна може отримати 2 мільярди кубометрів на рік. Оскільки працюють тільки два інтерконнектори Німеччина – Польща (1,5 мільярда кубометрів) і Чехія – Польща (0,5 мільярда кубометрів).
Отож, сумарно Україна в теорії може отримати із Європи теоретичних 35 мільярдів кубометрів газу. Але для цього доведеться зупинити частину експорту російського газу в ЄС. Більш реалістичною є цифра 10–11 мільярдів кубометрів. За них Україна і намагається нині поборотися. При цьому сьогодні ми бачимо, що у кращому разі Україні вдасться на перших порах отримувати не більше ніж 1–2 мільярди кубометрів.
Хоча навіть такі мінімальні обсяги вже завдають фінансової шкоди «Газпрому» і викликають у його керівництва нервові посіпування. А для посилення ролі реверсивних поставок Україні слід взяти приклад із діяльності у Лондоні компанії… Gazprom Marketing & Tranding, яка займається торгівлею на ринку Європи зрідженим газом та спотовим газом.
Створення українського представництва у ЄС, яке буде займатися купівлею газу на спотовому ринку, дозволить реально наростити реверсивні поставки до 10 мільярдів кубометрів. А нині це – 50% від усього обсягу газу, який закуповує Україна у Росії.
Юрій Корольчук – член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
