Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:32
Київ – Громадський комітет «Примирення між народами» створили в Україні. Його ініціаторами стали президент України 1991–1994 років Леонід Кравчук, патріарх УПЦ (Київського патріархату) Філарет та кардинал Української греко-католицької церкви Любомир Гузар. Вони заявили, що напередодні 70-х роковин пам’яті жертв Волинської трагедії 1943 року зобов’язані запобігти можливій ескалації напруження між українцями та поляками.

Комітет «Примирення між народами» створений для того, щоб реагувати на заяви або акції, що можуть негативно вплинути на відносини між Україною та Польщею, говорить колишній президент України Леонід Кравчук. Адже, за його словами, їх можуть ініціювати як українські, так і польські політики.

Ми не можемо визначати рівень трагедії кількістю загиблих людей… Тільки взаємопрощення, взаємовибачення і примирення
«Є в суспільстві політики-радикали, політики-екстремісти, які завжди знаходять проблеми і пропонують їх загострити для того, щоб на цьому заробити політичний авторитет. Є люди, які хочуть – одні перекласти вину на українців, а українці деякі хочуть перекласти вину на поляків. Ми не можемо визначати рівень трагедії кількістю загиблих людей… Тільки взаємопрощення, взаємовибачення і примирення», − наголошує Кравчук.

Політики можуть використовувати трагедію в своїх цілях – політолог

В Україні дійсно є сили, які можуть намагатися роздмухувати міжнаціональні конфлікти у своїх політичних цілях, підтверджує політолог, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Віктор Котигоренко. І методів політизації цієї трагедії надзвичайно багато, говорить він. Починаючи від звинувачень у фашизмі і закінчуючи темою євроінтеграції.

Одні політичні сили називають Польщу історичним ворогом, інші – Росію. Волинську трагедію комуністи можуть використовувати
«Тому що одні політичні сили називають Польщу історичним ворогом, інші – Росію. Волинську трагедію комуністи можуть використовувати для того, щоб звинуватити «Свободу» і навіть ветеранів УПА і взагалі націоналістичний рух у польській ксенофобії. Можуть бути і зворотні звинувачення», – зауважує Віктор Котигоренко.

Примирення і прощення

До всіх, хто ще бажає помсти або намагається спекулювати на трагічних сторінках українсько-польської історії, має звернутися церква, говорить кардинал Української греко-католицької церкви Любомир Гузар. І найкращим закликом до примирення була б спільна панахида православних, греко-католиків і римо-католиків, вважає він.

Хочемо згадати молитвою тих, хто загинув. Хочемо, щоб люди були готові зрозуміти потребу примирення
«Перш за все, хочемо згадати молитвою тих, хто загинув, згадати в молитві також тих, хто провинився, хто відповідальний. Чи це українець, чи це поляк. Хочемо включити всіх у нашу молитву. Також, щоб наша молитва була і за наших сучасників сьогодні. Щоб люди були готові зрозуміти потребу примирення», – зазначає Любомир Гузар.

Патріарх УПЦ (Київського патріархату) Філарет та кардинал Української греко-католицької церкви Любомир Гузар

Патріарх УПЦ (Київського патріархату) Філарет та кардинал Української греко-католицької церкви Любомир Гузар

Раніше українські греко-Католицька і римо-католицька церкви не змогли домовитися про спільну заяву, присвячену 70-річчю Волинської трагедії. Католики назвали «абсурдним» запропонований греко-католицькою церквою знак рівності між польськими і українськими жертвами і ідею взаємовибачення і взаємопрощення. Спільні акти примирення проголошували президенти обох країн: Леонід Кучма і Александр Кваснєвський у 2003 році та Віктор Ющенко і Лех Качинський у 2006-му.

Наприкінці березня у польському парламенті – Сеймі – створили міжфракційну групу у справах кресів (територій, які до війни були в складі Польщі) та спадщини східних земель давньої Речі Посполитої. У групи дві основні цілі: підтримка поляків на територіях Західної України, Західної Білорусі та частини Литви і відновлення історичної пам’яті.

Представники українського комітету примирення хотіли б, щоб подібний комітет був створений і в Польщі. Крім того, громадські й церковні діячі заявили, що будуть сприяти порозумінню між різними народами в будь-яких складних ситуаціях.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG