Росіяни не дозволять Україні і Казахстану нехтувати інтересами «Газпрому»?

Київ – Україна і Казахстан поглиблюватимуть співпрацю у нафтогазовій, транспортній та авіакосмічній галузях. Відповідні бізнес-плани українські й казахстанські урядовці і ділові кола затвердять на бізнес-форумі в Астані. Про це 4 квітня домовились у Києві прем’єр-міністри України і Казахстану, Микола Азаров і Серік Ахметов.

Урядовці України і Казахстану залишились задоволені домовленостями, яких досягли нині у Києві. Так, прем’єр-міністр України Микола Азаров зазначив, що минулого року обсяг торгівлі між Україною і Казахстаном перевищив чотири мільярди доларів США і що існують можливості збільшити обсяги й асортимент торгівлі з Казахстаном.

«З року в рік Україна і Казахстан зміцнюють економічні відносини, збільшують товарообіг, активізують взаємини у сфері науки, культури, освіти, туризму. Ми маємо використати потенціал нашої тісної співпраці в авіаційно-космічній, енергетичній, транспортній, сільськогосподарській сферах», – наголосив Азаров.

Прем’єр зазначив, що Україна налаштована глибше співпрацювати з Казахстаном у транспортній галузі і планує з часом відновити прямі поставки казахського газу. За словами Азарова, Україна підтримує Казахстан, який планує провести диверсифікацію маршрутів транспортування енергоносіїв.

Поглиблення торгівлі – в інтересах країн

Казахстанський колега Азарова Серік Ахметов повідомив, що на бізнес-форумі в Астані розглянуть можливість залучити українські інвестиції і технології до програми індустріального розвитку Казахстану.

«Питання, які нині обговорили урядовці України і Казахстану, стосуються поглиблення торгівлі між нашими країнами. Казахстан посідає третє місце серед торговельних партнерів України в СНД, і ми зацікавлені розширити спектр економічних відносин. Ми маємо відповідний досвід, і можемо спільно дати поштовх до поглиблення відносин у торгівлі та у цілому в економіці між нашими державами», – зазначив Ахметов.

За його словами, Україна і Казахстан мають великий потенціал розвитку, що допоможе розвивати казахстансько-українські плани співробітництва.

Росія – третій «учасник» двосторонніх проектів

Ідеї і проекти, які готові спільно здійснювати Україна і Казахстан, потребують удосконалення торговельного режиму на міждержавному рівні. Про це напередодні на засіданні українсько-казахстанської комісії з питань економічного співробітництва говорив перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов.

«Щоб позитивні тенденції зберігалися, потрібно продовжити спільну роботу з удосконалення торговельного режиму, усувати наявні вилучення й обмеження, поліпшувати структуру торговельного балансу, в тому числі за рахунок підвищення частки поставок високотехнологічної та наукомісткої продукції», – наголосив Арбузов.

Незалежні українські експерти також вважають, що не всі українсько-казахстанські проекти можна здійснити. На заваді – геополітичний вплив Росії на Київ і Астану. Експерт з питань енергетичної безпеки аналітичного центру «Номос» (Київ) Михайло Гончар зазначає, що росіяни не дозволять Україні і Казахстану нехтувати інтересами «Газпрому».

«Між Казахстаном й Україною є Росія, й окрім як по газпромівських трубах, казахстанський газ потрапити в Україну не зможе. Ця ситуація аналогічна до тієї, що ми маємо з Туркменистаном, Узбекистаном. Очікувати у цьому контексті готовності «Газпрому» пропустити казахстанський газ в Україну не доводиться», – наголосив Гончар у розмові з Радіо Свобода.

На відміну від енергетичних, проекти співпраці у космічній та авіаційній галузях цілком реальні, оскільки вони не мають впливу на геополітику і їх здійснюватимуть конструкторські бюро й підприємства, менш залежні від політики. Про це Радіо Свобода розповів голова наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

«Давно у Києві й Астані говорять, що українці можуть використовувати космодром у Байконурі. У цілому ж маленьких проектів співпраці, які не зачіпляють геополітичних речей, багато. Ці проекти передбачають співробітництво між конкретними інвесторами і виробниками», – каже експерт.

Але і Гончар, і Шлінчак вважають, що навіть невеликі інвестиційні проекти у Казахстані, цікаві для українського бізнесу, можуть залишитись на папері, якщо конкуруватимуть із російськими проектами в регіоні Середньої Азії.