Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:33
Київ – Нині в Україні бюджетне фінансування науки не перевищує 0,3 відсотка від ВВП, за мінімально необхідних 0,9 відсотка для нормального функціонування наукових установ. Державний бюджет на поточний рік виділяє понад два мільярди гривень на науку, що не задовольняє її потреби, інформують журналістів у Національній академії наук.

В Україні фактично поза бюджетом опинилися наукові проекти у вищих навчальних закладах, що спричиняє еміграцію науковців і талановитої молоді. Підтримка приватного капіталу, меценатів і міжнародних науково-освітніх фундацій ситуацію не врятують – влада має зупинити «геноцид науки», чого вимагають від неї науковці і громадськість, зазначають експерти.

На сьогодні, у порівнянні з попередніми роками, українська наука опинилась на узбіччі світових процесів. До цього призвели, серед іншого, нестача фінансування, неефективне використання наявних коштів і виїзд за кордон найбільш талановитих науковців. Про це у розмові з Радіо Свобода розповів директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу Національної академії наук Борис Малецький.

Навіть оці 0,29 відсотка автоматично забирають у бюджет за рахунок нарахувань на заробітну плату і за рахунок особистих податків науковців
«Законодавча норма бюджетного фінансування науки – 1,7 відсотка від ВВП. Але ніколи цю норму не виконували! І зараз фінансування науки з бюджету становить 0,29 відсотка, будемо говорити для спрощення – приблизно 0,3 відсотка. Тоді як, скажімо, у Євросоюзі наука нині отримує приблизно 2 відсотки фінансування від ВВП. Євросоюз взяв зобов’язання збільшити фінансування науки до 3 відсотків у 2020 році, – каже науковець. – Щодо нашої ситуації, то навіть оці 0,29 відсотка автоматично забирають у бюджет за рахунок нарахувань на заробітну плату і за рахунок особистих податків науковців. Тобто на сьогоднішній день держава через бюджет не підтримує фінансово науку».

Фінансування науки потребує перегляду

Якщо влада не перегляне обсяги фінансування науки, за кілька років Україна втратить статус наукової держави. Адже нинішній рівень фінансування наукових установ і наукових програм впав до показника слаборозвинених країн Африки.

Мінімально необхідний рівень фінансування науки не повинен бути меншим від 0,9 відсотка, з цього «порогу» наука починає нормально функціонувати і давати економічний ефект. Про це заявила голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич під час комітетських слухань щодо законодавчого забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності.

У світі підтримка науки бізнесом – щонайменше дві третини фінансування науково-технічних розробок
Нині наука не має достатніх коштів ні від держави, ні від меценатів, зауважила депутат. «У світі підтримка науки бізнесом – щонайменше дві третини фінансування науково-технічних розробок», – наголосила Гриневич журналістам по закінченні слухань.

Уряд обіцяє, але не робить

Наявність проблеми з належним фінансуванням української науки визнають в адміністрації президента та уряді. Так, президент Віктор Янукович на одному із засідань Ради національної безпеки й оборони зазначив, що система фінансування науки потребує перегляду, інакше держава втратить позиції на міжнародній науковій арені.

Прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв науковцям виділити з держбюджету-2012 додаткові кошти на утримання установ Національної академії наук України. За його словами, наукові розробки підвищують конкурентоспроможність української економіки.

Коли я буваю за кордоном, то бачу там інтерес до наших розробок у цих наукомістких галузях
«Це насамперед машинобудування й авіабудування, де ми маємо добрий науково-технічний потенціал. Наприклад, коли я буваю за кордоном, то бачу там інтерес до наших розробок у цих наукомістких галузях. Бо ж Україна виробляє прекрасні літаки», – зазначив Азаров під час однієї з телевізійних програм.

Тим не менше, ситуація залишається незмінною, бюджетних коштів не вистачає на розвиток науки, на здійснення важливих проектів, повідомив журналістам Анатолій Широков, представник Національної академії наук.

«Даю вам цифри для порівняння: оклад старшого наукового співробітника (а це найбільш чисельна категорія працівників академії) сьогодні максимально становить 3422 гривні. А середня заробітна плата у промисловості – 3500 гривень», – каже академік.

Науковці не можуть працювати «на громадських засадах» – експерти

Крім наукових інститутів, зменшено фінансування наукових розробок у вищих навчальних закладах. Як зазначив в інтерв’ю тижневикові «Дзеркало тижня» академік Михайло Ільченко, наука в університетах фактично знищена. І це – один із результатів втрати українською владою і суспільством поваги до науки.

Академік Юрій Кундієв вважає, що українська влада ніколи не розуміла значення наукових розробок і відкриттів для розвитку держави, а звідси і її небажання фінансувати науку належним чином.

Науку на громадських засадах не роблять
«За останні 5 років в установах Національної академії наук виконувалось 14 державних програм. А фінансувалися лише 4 із них! Тобто 10 важливих програм науковці виконували, як казали раніше, на громадських засадах. Але ж науку на громадських засадах не роблять», – наголошує Кундієв.

Науковці не збираються чекати, доки влада зглянеться на них – вони звертаються зі своїми вимогами до президента й уряду країни, пікетують адміністративні установи, і продовжують працювати, не дають згаснути науковій думці в Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG