Львів – Геологічний парк «Кам’яний ліс Розточчя» може стати туристичним об’єктом в Україні та Польщі. Заповідник «Скам’янілий ліс» існує в штаті Аризона (США), є й у Греції. Дерева, які перетворились на камінь, приваблюють тисячі туристів. На українській стороні територію Розточчя почали досліджувати у рамках проекту Євросоюзу чотири роки тому. У перспективі створення музею кам’яних дерев на Львівщині. А тим часом у Польщі такий музей вже давно існує.
Щодня тисячі українців прикордоння перетинають українсько-польський кордон, щоб заробити на перевезенні товару. Але майже ніхто не звертає на кілька метрів убік із міжнародної траси, щоб оглянути територію геопарку, зокрема музей «Кам’яних дерев» у Сєдлісках біля Любичі-Крулевської. Від Рава-Руської по прямій цю відстань можна пішки подолати за 20 хвилин, якби не було кордону.
У музеї представлені майже півтисячі фрагментів окременілих дерев, які росли понад 13 мільйонів років тому, різної величини і кольору. Частину експонатів принесли селяни, розповідає директор музею Кристина Лищаж. Ці фрагменти дерев просто лежали на селянських подвір’ях, які, зрештою, є і на городах українців, що мешкають у прикордонній зоні. Люди й гадки не мають, що це напівдорогоцінне «дерев’яне каміння».
Тисячоліття творили скам’янілі дерева
Науковці з’ясували, що фрагменти скам’янілих дерев належать до роду кипарисових, говорить Кристина Лищаж.
«Колись ці дерева тут росли, але чого так сталося, не знаємо. Відомо, що кліматичні умови мали були теплі і вологі. Їм по 13–14 мільйонів років, людська рука цього не творила, лише природа. Музей ще у процесі розвитку. Ми збираємо експонати. Скільки тут мешкаю, стільки пам’ятаю ці скам’янілі дерева у селі і в лісі», – каже екскурсовод.
Переважно скам’янілі дерева знаходять на місці, де колись було виверження вулканів. Процес скам’яніння дерев тривав багато тисячоліть, і ці дерева могли рости і в іншому місці, а вода, вириваючи їх, несла у низини, де вони вкривались мулом, піском, гравієм. Структура дерева збереглась завдяки кремнеземові, мінералові кремнію, що відклався у деревині.
Поляки створюють геопарк завдяки підтримці ЄС
У геопарку в Сєдлісках створено вже й туристичну стежку «Шляхом скам’янілих дерев». Мандруючи велосипедом чи пішки, можна побачити фрагменти скам’янілих дерев з інформаційними табличками. Є пеньок віком 20 мільйонів років.
Музей і туристична стежка – це лише частина проекту парку «Кам’яний ліс Розточчя», бо він охоплюватиме інші геологічні цікавинки Розточчя, зокрема, мінеральні джерела, кар’єри, скельні і печерні утвори, копальні.
Фінансує створення геопарку у Польщі Європейський союз. Адже скам’янілі дерева з Розточчя вважаються геологічним феноменом, аналогічні нагромадження є у США, Греції, Єгипті, Аргентині. Скам’янілі стовбури сосен і кипарисів, яким по 20 мільйонів років, з острова Лесбос у Греції внесені у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У львівських музеях також зберігаються фрагменти скам’янілих дерев, планується створення музею у Рава-Руській. Міськрада виграла грант Європейського союзу, але однією з умов є залучення ще й коштів з української сторони.
Кам’яні дерева, через свою дуже тверду структуру і оригінальний вигляд, розкрадають, з них роблять усілякі побутові речі, біжутерію, розпилюють і оздоблюють приміщення.
У Польщі сподіваються, що геопарк «Кам’яний ліс Розточчя» увійде у список ЮНЕСКО і сприятиме розвиткові туризму у депресивному прикордонному регіоні, де,о перетнувши кордон, можна буде ще й оглянути українські терени.
Щодня тисячі українців прикордоння перетинають українсько-польський кордон, щоб заробити на перевезенні товару. Але майже ніхто не звертає на кілька метрів убік із міжнародної траси, щоб оглянути територію геопарку, зокрема музей «Кам’яних дерев» у Сєдлісках біля Любичі-Крулевської. Від Рава-Руської по прямій цю відстань можна пішки подолати за 20 хвилин, якби не було кордону.
У музеї представлені майже півтисячі фрагментів окременілих дерев, які росли понад 13 мільйонів років тому, різної величини і кольору. Частину експонатів принесли селяни, розповідає директор музею Кристина Лищаж. Ці фрагменти дерев просто лежали на селянських подвір’ях, які, зрештою, є і на городах українців, що мешкають у прикордонній зоні. Люди й гадки не мають, що це напівдорогоцінне «дерев’яне каміння».
Тисячоліття творили скам’янілі дерева
Науковці з’ясували, що фрагменти скам’янілих дерев належать до роду кипарисових, говорить Кристина Лищаж.
«Колись ці дерева тут росли, але чого так сталося, не знаємо. Відомо, що кліматичні умови мали були теплі і вологі. Їм по 13–14 мільйонів років, людська рука цього не творила, лише природа. Музей ще у процесі розвитку. Ми збираємо експонати. Скільки тут мешкаю, стільки пам’ятаю ці скам’янілі дерева у селі і в лісі», – каже екскурсовод.
Переважно скам’янілі дерева знаходять на місці, де колись було виверження вулканів. Процес скам’яніння дерев тривав багато тисячоліть, і ці дерева могли рости і в іншому місці, а вода, вириваючи їх, несла у низини, де вони вкривались мулом, піском, гравієм. Структура дерева збереглась завдяки кремнеземові, мінералові кремнію, що відклався у деревині.
Поляки створюють геопарк завдяки підтримці ЄС
У геопарку в Сєдлісках створено вже й туристичну стежку «Шляхом скам’янілих дерев». Мандруючи велосипедом чи пішки, можна побачити фрагменти скам’янілих дерев з інформаційними табличками. Є пеньок віком 20 мільйонів років.
Музей і туристична стежка – це лише частина проекту парку «Кам’яний ліс Розточчя», бо він охоплюватиме інші геологічні цікавинки Розточчя, зокрема, мінеральні джерела, кар’єри, скельні і печерні утвори, копальні.
Фінансує створення геопарку у Польщі Європейський союз. Адже скам’янілі дерева з Розточчя вважаються геологічним феноменом, аналогічні нагромадження є у США, Греції, Єгипті, Аргентині. Скам’янілі стовбури сосен і кипарисів, яким по 20 мільйонів років, з острова Лесбос у Греції внесені у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У львівських музеях також зберігаються фрагменти скам’янілих дерев, планується створення музею у Рава-Руській. Міськрада виграла грант Європейського союзу, але однією з умов є залучення ще й коштів з української сторони.
Кам’яні дерева, через свою дуже тверду структуру і оригінальний вигляд, розкрадають, з них роблять усілякі побутові речі, біжутерію, розпилюють і оздоблюють приміщення.
У Польщі сподіваються, що геопарк «Кам’яний ліс Розточчя» увійде у список ЮНЕСКО і сприятиме розвиткові туризму у депресивному прикордонному регіоні, де,о перетнувши кордон, можна буде ще й оглянути українські терени.
