Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:49

Представникам ЄС і НАТО показали, як Україна позбувається старих боєприпасів


На Павлоградському хімічному заводі, де утилізують застарілі боєприпаси радянських часів, у вівторок побували військові аташе країн ЄС і членів НАТО. Іноземцям демонстрували, як Україна у рамках міжнародних домовленостей позбувається військового спадку радянських часів. Країни ЄС та НАТО є фінансовими донорами програм утилізації боєприпасів в Україні, відтак гостям показали потужності колись секретного заводу. На думку української сторони, ця екскурсія мала сприяти поінформованості світу про проблему утилізації зброї в Україні. Фахівці вважають, що переробка застарілої зброї йде в Україні дуже повільно, а екологи побоюються негативних наслідків і від тих проектів, які вже діють.

Цього промислового гіганта не було на картах Радянського Союзу. Павлоградський хімічний завод, який зараз є одним із ключових в утилізації застарілого озброєння в Україні, сам ще не так давно працював на радянську «оборонку».

Сьогодні територією підприємства водять військових аташе країн-членів НАТО. Установки для утилізації боєприпасів, печі для спалювання, навіть невелика зоозона, експериментально заселена вепрами та муфлонами… І хоча деякі об’єкти все ж фотографувати не можна, підприємство намагається демонструвати свою відкритість.

Застаріла зброя – на покращення доріг

Цього місяця, розказує керівник заводу Леонід Шиман, на заводі запустили лінію утилізації протипіхотних мін – їх переробляють на металобрухт та промислову вибухівку. При належному фінансуванні за кілька років тут дадуть раду всім шести мільйонам мін, накопичених в Україні. А в травні планують ввести в експлуатацію лінію переробки корпусів міжконтинентальних ракет.

Фахівці розповідають, що 90% матеріалів, із яких виготовлене застаріле озброєння, після переробки в Павлограді повертається в економіку країни – це чорні та кольорові метали, а також нешкідливі солі, які можна використовувати, приміром, для посипання доріг в ожеледицю.

«Ми вже у себе на території заводу проводимо заходи проти ожеледиці. Ви проїхали підприємством і не побачили жодної ямки. Це завдяки тому, що ми за допомогою цих солей не даємо дорогам замерзати і розмерзатись», – зазначив Леонід Шиман.

«Потрібна допомога інших країн»

Введення сучасних ліній для переробки застарілого озброєння у Павлограді, не приховують на заводі, стали можливими завдяки фінансовим вливанням із Заходу. Тільки США виділили хімічному заводові понад 10 мільйонів доларів.

Фінансова підтримка триватиме й надалі, пообіцяв у вівторок виконувач обов’язків заступника директора Бюро скорочення і нерозповсюдження озброєння Держдепартаменту США Стівен Костнер. Він також закликав долучатись до фінансування й інші країни.

На другий етап потрібно близько 25 мільйонів євро. США вже надали добровільну допомогу в 4,6 мільйона доларів
«Близько 10 років тому Україна звернулась до НАТО з проханням допомоги у вирішенні складної проблеми з боєприпасами. Ми проаналізували цю заявку і вирішили бути провідною державою в допомозі Україні. На другий етап цього проекту потрібно близько 25 мільйонів євро. США вже надали добровільну допомогу в 4,6 мільйона доларів. Ми будемо продовжувати підтримувати цей проект і в цьому році, але нам потрібна допомога й інших країн», – сказав Стівен Костнер.

На Павлоградському хімічному заводі зазначають: через нестабільне фінансування проекти утилізації озброєння кілька років поспіль гальмувались. Якщо Україна утилізуватиме свій збройний спадок такими темпами, як досі, по 10–12 тонн на рік, то роботи вистачить ще не менш ніж на 40 років, підрахували фахівці.

Що буде тоді, коли потужності для переробки застарілих боєприпасів стануть непотрібні, на павлоградському заводі прогнозувати зараз не беруться, тільки кажуть, що переробляти озброєння інших країн неможливо – дуже дорого транспортувати. Однак з цим не погоджується керівник проекту НСПА НАТО в Україні Василь Литвинчук.

«Якщо за два-три роки «перемолоти» всі українські протипіхотні міни, то чому б не розглянути можливість утилізувати на цій же установці й інші міни, якщо це не забруднює навколишнє середовище», – сказав Литвинчук.

Утилізація мін неподалік осель

Наразі на Павлоградському хімічному заводі запевняють: усі процеси утилізації озброєння цілком безпечні для людини і довкілля. Шкідливих викидів у повітря немає, наголошує керівництво.

Однак місцеві активісти-екологи в безпечності підприємства сумніваються. Голова екологічної організації імені Михайла Варняка Віра Трембач каже, що відстань від хімзаводу до найближчих житлових будинків – усього 2 кілометри, а мало б бути не менше як 5.

«Це не відстань! Не дай Боже якоїсь надзвичайної події – і піде ланцюгова реакція, а там поряд – паливо. Ця піч має працювати десь на віддалі. Без згоди жителів міста, без опитування жителів ухвалюється рішення про початок утилізації мін. Мін дуже багато, мільйони. І все це відбувається на території заселеного міста», – сказала Радіо Свобода Віра Трембач.

Активісти-екологи збираються провести опитування жителів Павлограда щодо їхньої згоди на переробку старих боєприпасів у місті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG