Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:46
Київ – П’ять років виповнюється українському руху FEMEN. Завдяки своїм скандальним акціям він відомий у багатьох країнах світу. Політологи вважають: в організації є високопоставлені покровителі, які використовують дівчат у своїх політичних цілях. Українки ж, які вважають себе феміністками, але до FEMEN не входять, називають акції руху ксенофобними та такими, що не працюють на утвердження прав жінок.

Активістка феміністичного руху Анна Прейс не є прихильницею FEMEN. Вона вважає, що ці дівчата – не справжні борці за права жінок, деякі з їхніх акцій, за її словами, є відверто ксенофобними і образливими, а ідеологія – невизначеною.

Навіть ті акції, які вони називали феміністичними, не змінили нічого – ні в реальній ситуації, ні в усвідомленні людей.
«Навіть ті акції, які вони називали феміністичними, не змінили нічого ні в реальній ситуації, ні в усвідомленні людей. Я не можу зрозуміти конкретної мети, яку вони перед собою ставлять. Бо одна акція спровокована жахливим становищем жінок в якійсь країні, інша – тим, що їм не подобається Путін, а ще інша, що їм не подобається, що турецькі вболівальники приїжджають в Україну. На мій погляд, це речі з різних сфер, які вимагають різних підходів і не завжди відповідають потребам сьогоднішнього суспільства», – каже Прейс.

Водночас найбільша в Україні жіноча правозахисна організація «Ла Страда» діяльність FEMEN не коментує.

«Нас не залякати!»

Самі представниці FEMEN заявляють, що вимагають: знищення всіх диктаторських режимів, які створюють нестерпні умови життя для жінок; знищення проституції; повного відокремлення церкви й держави і заборони втручання релігійних інститутів у життя сучасних жінок. Активістка руху Олександра Шевченко говорить, що вони не зупиняться ні перед чим.

Проти наших активісток порушено 10 або 11 кримінальних справ. Йдеться про спроби поставити нас під контроль влади.
«Кримінальні справи досі не закриті, проти наших активісток порушено 10 або 11 кримінальних справ, і проти мене в тому числі. Ганна Гуцол, наш координатор, наприклад, персона нон-ґрата в Росії. У нас було кілька судів минулого літа, рішеннями яких деякі кримінальні справи закриті, але прокуратура потім знову відновлювала цей «кримінал» проти нас. Йдеться про залякування і спроби поставити нас під контроль влади. Але нас не залякати, ми продовжуємо нашу діяльність, незважаючи на те, що маємо ці кримінальні справи і проблеми з міліцією», – заявляє Шевченко.

За ниточки смикають покровителі не з України?

Далі порушень справ проти активісток не йде. Це дає підстави вважати, що вони мають високопоставлених покровителів, вважає політолог Вадим Карасьов. Як приклад він наводить останню акцію дівчат у Ганновері, яка, на думку Карасьова, спрацювала на Росію.

На початках це виглядало як щире, хоча й епатажне, політичне шоу. Але сьогодні це вже виглядає як керовані політичні акції, які навряд чи додають Україні позитивного іміджу.
«Після критики Анґели Меркель щодо судового процесу над Pussy Riot таке враження, що Путін тільки і чекав, щоб сказати: FEMEN – це такі ж хулігани, як Pussy Riot, яких ви захищали. Тепер FEMEN загрожує тюремне покарання за законами Німеччини і тепер уже Путін може повністю поставити в один ряд Pussy Riot і FEMEN. На початках це виглядало як щире, хоча й епатажне, політичне шоу. Але сьогодні це вже виглядає як керовані політичні акції, які навряд чи додають Україні позитивного іміджу», – стверджує політолог.

За 5 років діяльності FEMEN проводили «топлес-джихад», протестували проти Євро-2012 та проституції, скандували «Боже, царя жени!» перед храмом Христа Спасителя в Москві, зустрічали патріарха Кирила написом на оголений спині «Kill Kirill» і навіть спиляли хрест на майдані Незалежності, що обурило багатьох українців.

Активістка Femen пиляє хрест на майдані Незалежності

Активістка Femen пиляє хрест на майдані Незалежності



Критики зауважують: акції FEMEN часто збігаються у часі з резонансними подіями політичного життя і відвертають увагу суспільства від важливих тем.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG