Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:38
Лондон – Британська столиця має двох мерів. Ще від середньовіччя існує посада лорда-мера Лондона, який насправді є представником лише так званого Сіті – ділового району в центрі міста. Натомість посада мера цілого Лондона була створена порівняно нещодавно, у 2000 році. Відтоді лондонці мали лише двох мерів: лівого лейбориста Кена Лівінґстона і нині правого консерватора Бориса Джонсона.

Навіть офіційні звернення лондонського мера Бориса Джонсона лунають дуже неофіційно. Він любить пожартувати і, хоча завжди одягнений у костюм із краваткою, замість портфеля віддає перевагу невеличкому рюкзачку. Зокрема тому, що з наплічником легше їздити на велосипеді.

Велосипед і мер Лондона Борис Джонсон в уявленні багатьох лондонців нерозлучні, і не лише тому, що його самого часом бачать на двох колесах на лондонських вулицях.

Один із найнаочніших результатів роботи Бориса Джонсона на посаді мера – майданчики з рядами спеціальних велосипедів, які за помірковану плату можна взяти в оренду, щоб їздити вулицями столиці. Ті велосипеди називають «Борісбайкс».

Лондонський мер, хоче, щоб велосипедів у британській столиці було ще більше.

«Це означає покращення парків, насаджування дерев, заохочування людей використовувати зелений простір. Це означає фінансування велосипедів на вулицях Лондона, щоб заохотити усіх використовувати цей транспортний засіб, який не лише чистий і «зелений», але й корисний для здоров’я, наповнює людину ендорфінами і часом навіть надмірним оптимізмом, коли ви прибуваєте на робоче місце», – доводить Борис Джонсон, який відомий також смішною зачіскою і здатністю жартувати у найскрутніші для нього моменти.

Зарплата і прозорі витрати

Не всі лондонці, звичайно ж, є прихильниками Бориса Джонсона. Найважчим для нього був серпень 2011 року, коли у британській столиця вирували насильницькі заворушення і траплялися випадки мародерства.

Хоча його зарплата становить досить непогану суму – £143,911 (приблизно 220 тисяч доларів США) на рік, лондонський мер не має машини з шофером і віддає перевагу педалям або таксі.

Часом його бачать у метро й автобусах, бо громадський транспорт – одна з найбільших відповідальностей Бориса Джонсона.

Куди він їздив і скільки заплачено за таксі, може бачити будь-хто зі звітів про витрати лондонського мера, які регулярно оприлюднюються на інтернетних сторінках мерії. Там можна прочитати навіть, скільки заплачено за кожен діловий обід у ресторані, з ким Борис Джонсон обідав і що саме обговорював.

У британській столиці багато районних рад контролюють саме опозиційні до Консервативної партії лейбористи і подекуди ліберальні демократи. За бажання, опоненти Бориса Джонсона у міській раді просто забороняють йому брати участь у засіданні.

Часом чути зауваження, що посада мера Лондона значною мірою символічна. Наприклад, місцеві податки збирають, розпоряджаються бюджетами і відповідають за більшість послуг саме районні ради столиці.

Прихильники ж посади мера стверджують, що Борис Джонсон, як і його попередник Кен Лівінґстон – це не просто господарники, а обличчя Лондона.

Мер британської столиці повинен уміти залучати інвестиції, переконувати уряд у фінансуванні потрібних проектів та співпрацювати з компаніями і підприємствами, щоб покращувати умови для ведення бізнесу.

Важливість цього була помітною, наприклад, під час Лондонської Олімпіади 2012 року.

Мер Лондона мусить бути справді вправним і популярним політичним діячем, а Борис Джонсон є настільки вагомим політиком, що його цілком серйозно розглядають як імовірного наступного лідера Консервативної партії і, можливо, навіть прем’єр-міністра Великої Британії.

Борис Джонсон наразі віджартовується від такої перспективи.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG