Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:12

Краудфандинг дає митцю незалежність – координатор «Спільнокошту»


Київ – Дедалі більше митців у світі звертаються до краудфандингу – колективного фінансування. Найвідоміша нині краудфандингова платформа – це американський сайт Kickstarter. За п’ять років свого існування він зібрав 531 мільйон доларів. А рік тому на сайті «Велика ідея» з’явилася перша українська платформа спільнокошту. З її допомогою вже реалізували десять культурних, соціальних та екологічних проектів на суму понад 150 тисяч гривень. Автори платформи кажуть: основна перевага такої форми фінансування у тому, що вона дає повну свободу творчості. Однак українські митці досі не впевнені, чи можна таким чином втілити у життя великі проекти.

Краудфандингових платформ у світі сьогодні існує безліч. Їхня специфіка різниться, але працюють вони за однаковим принципом – «все або нічого». Тобто, якщо проект, опублікований на сайті, не збирає потрібної суми за певний період, гроші віддають назад. Найпопулярнішими є ідеї, пов’язані з наукою. Наприклад, Kickstarter починав свою роботу як майданчик для мистецьких проектів, але сьогодні більшість пропозицій на сайті йде від винахідників. Тим не менш, спільнокошт створив новий погляд на культурний процес – як такий, що цілковито залежить від самих митців.

Ірина Соловей, одна із авторів українського «Спільнокошту», розповідає, що фонди готові вкладати гроші лише в ті ідеї, які вже однозначно визнають суспільство та медіа. Тож краудфандинг призначений, перш за все, для експериментальних мистецьких проектів, каже вона.

«Вони не потребують великих фінансових витрат, але потребують готовності від потенційних інвесторів погодитись на те, що результат непередбачуваний. Як у науці: художник виходить із своєї гіпотези, творчого задуму і за допомогою дослідження хоче здобути нові знання», – пояснює Ірина Соловей.

Важко оцінити, наскільки люди полюблять твою справу – режисер

Найчастіше краудфандинг є лише додатковим джерелом фінансування. Наприклад, Тіна Танащук та Андрій Міськів, засновники мультиплікаційної студії «Самклепав», до спільнокошту звернулися, бо бракувало грошей на програмне забезпечення та озвучення нового мультику. Режисери зібрали понад тисячу доларів, на тому ж таки Kickstarter – про український «Спільнокошт» ще не знали. 9-хвилинний пластиліновий мультфільм «Мума», врешті-решт, потрапив у програми двох дитячих кінофестивалів у Нью-Йорку та в Болоньї. Однак, працювати далі у такий спосіб автори поки що не планують, каже Андрій Міськів.

«Це ризикована справа, бо дуже важко оцінити, наскільки люди полюблять твою справу. Плюс анімація – це недешевий вид мистецтва. Тож робити більші проекти за допомогою краудфандингу, певно, не вдасться – навряд чи люди стануть віддавати великі суми», – вважає він.

Однак практика засвідчує, що навіть масштабні культурні проекти можна реалізувати виключно на гроші доброчинців. Наприклад, серіал «Вероніка Марс» зібрав на Kickstarter таким чином понад 5,7 мільйонів доларів, мультфільм за мотивами коміксу «Цианід і щастя» – 770 тисяч, а фотоінсталяція на тему екологічних проблем Мертвого моря – 110 тисяч доларів. Та й на українському «Спільнокошті» така статистика зростає. Поки що проекти збирають у середньому 20 тисяч гривень, однак куратори платформи вже працюють над ідеями, на реалізацію яких потрібно до 70 тисяч.

Мистецтво просити

Спільнокошт для митця також є цікавою формою співпраці із аудиторією. Американська співачка Аманда Палмер свого часу відмовилася працювати з продюсерами, вже маючи у дискографії два успішні альбоми. Третю платівку вона записала завдяки коштам шанувальників. У своєму виступі на конференції TED вона розповідає, що її часто питають, як їй же вдалося змусити фанів пожертвувати гроші на музику. «Але ми нікого не змушували, – пояснює Палмер, – ми попросили».

Успішність проекту на краудфандинговій платформі напряму залежить від вміння правильно просити. Микола Степанець, координатор «Спільнокошту», розповідає, що аудиторія, як правило, вкладає гроші не стільки в ідею, скільки в її автора. Якщо людина «горить» своєю задумкою, це вирішує все, каже він.

«Нещодавно у нас був проект, що не зміг зібрати коштів. Людина збиралася знімати фільм про острівне життя України – в дельті Дніпра є острів, на якому живе близько 160 людей, і у них там своє життя, унікальна природа. Це була дуже цінна і важлива ідея. Але людина не змогла зібрати і 20 відсотків коштів – не було потрібного контакту з аудиторією», – розповідає він.

Це контракт людей, тут немає третьої сторони – Степанець

Тим не менш, краудфандинг має для митців беззаперечну перевагу – це незалежність, каже Микола Степанець.

«В музичній сфері вже назрів цей конфлікт, коли виконавці не бажають співпрацювати з продюсерами. А спільнокошт пропонує іншу схему: є ти, який робить музику і люди, які її люблять. Це контракт людей, тут немає третьої сторони. Це нова, більш щира економічна практика», – пояснює він.

Говорити про те, що краудфандинг замінить традиційні джерела фінансування культури, поки що зарано, принаймні, в Україні, вважають автори «Спільнокошту». Тим не менш, наприклад, в Росії на базі спільнокошту активно розвиваються незалежні медіа, як-от російський культурний проект Colta.ru або ж телеканал «Дождь».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG