Прибережним схилам Києва загрожують зсуви (ВІДЕО, ФОТО)

Київ – Прибережним схилам Києва загрожують зсуви через підвищення рівня ґрунтових вод. Про це говорять і геологи, й аматори, що досліджують столичні підземелля – діґери. Дренажні тунелі, які мають відводити воду з-під центру Києва, подекуди руйнуються через відсутність ремонту, дію підземних вод та будівництво на схилах. У цьому переконався журналіст Радіо Свобода, відвідавши дренажні системи разом із діґерами. У Державній службі з надзвичайних ситуацій не можуть визначитися, чи належить руйнування дніпрових схилів до їхньої компетенції.

Рубрика «Точка кипіння» – про те, що найбільше болить українцям. Ми не лише окреслюємо проблему, але й шукаємо вихід із ситуації.

Стіни з бетонних опор тут завжди вогкі, температура – 10 градусів тепла у будь-який сезон, під ногами – грязюка і струмочки води. Це – дренажно-штольневі системи, які будувалися від кінця 19-го сторіччя, і нині відводять ґрунтові води з глибин, більших, ніж в київського метрополітену.

Втім, коли ці системи, розташовані між Хрещатиком та Набережним шосе, відвідало Радіо Свобода, струмочки у них перетворилися на бурхливі потоки, і на водоспади. Місцями потоки б’ють просто зі щілин стін. Такого рівня води, як після цьогорічних березневих снігопадів, у столичних підземеллях не було давно, каже Олександра, діґер, яка показала дренажні системи столиці кореспонденту Радіо Свобода.
«Ця дренажна система простягається на два кілометри під центром Києва. Її почали будувати в 1916 році. Ремонтували її може років 50 тому», – зауважує Олександра.

Дренажні тунелі завалюються, утворюючи на схилі Дніпра «кратери»

Олександра показала місце, де дренажний тунель руйнується. «Пішла руйнація частини опор, які тримають цю споруду. Пішли тріщини. Може завалитися гора, розташована зверху. Може спрацювати принцип доміно: заваляться всі опори, бо вони тримають одна одну у вертикальному положенні. Тоді ґрунт згори обвалиться в тунель», – зауважує діґер.

Подолавши близько кілометра під землею, ми, за приблизними розрахунками, опинилися в районі арки Дружби народів та Європейської площі. І вперлися у глухий кут: тунель вже обвалився, підземні води ледве пробиваються через масу ґрунту і зламаних бетонних опор.

Наступного дня у тому ж місці кореспондент Радіо Свобода натрапив на свіже провалля на поверхні землі, у формі кратера. Спустився в нього за допомогою мотузки. Воно вже сягнуло глибини 10 метрів, але дно продовжувало обсипатися. Від провалу до пішохідної алеї – два метри. За сто метрів – ділянка алеї пішла під землю разом із асфальтом та бетонним плитами парапету.

Представник ДСНС: «Ми лише здійснюємо моніторинг, ліквідує – місцева влада»

Днями заступник голови Київської міської державної адміністрації Анатолій Голубченко заявив, що київська влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій спостерігають за 28 зсувами. Більшість із них – відбулися на дніпрових схилах цієї весни.

Між тим, ДСНС не поспішає брати під свій контроль ситуацію на схилах та стан дренажних тунелів під ними. Зокрема, начальник відділу моніторингу та експертизи цього відомства Василь Сніцар на запитання Радіо Свобода не зміг пояснити, чи пов’язані зсуви на схилах зі станом підземних споруд із відведення ґрунтових вод.

«Кількість зсувних ділянок визначили на міжвідомчій комісії з пропуску повені в місті Києві. Надзвичайні ситуації визначаються за територіальним поширенням. Реагування буде відбуватися силами і засобами місцевої влади та Державної служби геології та надр, – пояснює представник МНС. – Ми ж лише робимо моніторинг. Надзвичайні ситуації визначаються з територіальним поширенням, збитками та загрозою життю людей. Нині маємо лише інформацію щодо ризику виникнення таких ситуацій».

Тунелі, які порушили схил, треба виводити з експлуатації – геолог

Підвищення рівня підземних вод може загрожувати зруйнуванням доріг та забудови, що знаходиться поруч зі схилами Дніпра. Так оцінив ситуацію із зсувами та руйнування штольневих систем завідувач відділу інженерної геології Інституту геологічних наук НАН України професор Михайло Демчишин.

«Знищення лісу в межах Києва призвело до ерозії ґрунтів, та зсувів. Нині до цього спричинилася і погода. Зсуви відбуваються на ділянках, де затримуються води, де порушений стік. Цього року – таких місць багато, але на щастя, в кожному місці зсув не перевищує площі кількох квадратних метрів. Піщано-глиняні породи, що складають дніпрові схили, просочуються водою і стають рухливими», – наголошує геолог.

Зі свого боку, києвознавець Станіслав Цалик зазначає, що інформації про київські зсуви в історичних джерелах майже немає, крім сповзання схилу Андріївської церкви. А відтак, він припускає, що зсуви викликав саме антропогенний фактор – активне освоєння та забудова небезпечної частини дніпрових круч, на яких у давнину практично не будувалися.

У своєму блозі краєзнавець Михайло Кальницький згадує про те, що перші дренажні системи будували, починаючи з 1856 року, разом з дорогою від Дніпра на Печерські пагорби, біля Микільської каплиці.

Погоджується з цим і геолог Михайло Демчишин. Однак він наголошує, що часто саме прокладання дренажних систем та їхня неналежна робота стали спусковим гачком для зсувів.

«Дренажі глибокого закладання, які почали споруджувати понад століття тому, не завжди були виправданими. Не враховували та не враховують особливості масиву, і винос ґрунту, який відбувається разом з водою із цих тунелів. Дерев’яні опори поміняли на залізобетон, в радянський час придбали прохідний щит. Але це проблеми не вирішило. Затрати на експлуатацію та ремонт є дуже високими», – підсумовує Михайло Демчишин.

Професор-геолог вважає, що треба поступово виводити тунелі з експлуатації там, де вони викликають проблеми зі стабільністю ґрунту, а також – здійснювати системний моніторинг схилу, який не ведеться. Між тим Радіо Свобода з’ясувало, що навесні розпочався ремонт найбільшої в Києві дренажної системи, що охоплює райони Поштової площі, Володимирської гірки, Михайлівської площі та території МЗС. Минулого року діґери зауважували, що частина цієї системи в районі Контрактової площі підтоплена майже до стелі. Нині робітники, які її ремонтують, неофіційно кажуть, що система пошкоджена талими водами, і нині до її входів наближатися небезпечно.