Чи вистачає українцям політичних партій?

Київ – В Україні зареєстровано 200 політичних партій. Але незважаючи на це або і завдяки такому багатому вибору, українці не поспішають долучатися до політичних організацій. Якщо порівняти Україну з державами Євросоюзу, то українці значно рідше воліють вступати до лав тієї чи іншої партії, ніж, наприклад, німці або поляки, кажуть соціологи. Та нещодавно в Україні з’явилися партії, які стали організовуватися навколо соціальних мереж, де легше знайти однодумців і домовитися про спільні дії. Чи зможуть ці нові партії змінити політичний ландшафт України?

Крім дев’ятьох політичних партій, які дісталися до українського парламенту, в Україні зареєстровані десятки інших партійних організацій, готових взяти в свої руки владу в країні і змінити її, згідно зі своїми політичними поглядами. Серед них, наприклад, такі партії, як Партія пенсіонерів, Партія державного нейтралітету, Партія любителів пива чи навіть Морська партія.

Експерти Інституту соціології Національної академії наук вважають, що політичні партії втрачають симпатії українців, хоча партійні функціонери повідомляють про сотні, а то і мільйони своїх членів. Це стосується і старих, чи то традиційних партій (таких як Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко чи Компартія), так і нових партій, таких як Інтернет партія України.

Її засновник і голова Дмитро Голубов заявив, що в його партії перебуває близько 11 мільйонів українців. Тим часом, соціологічні дослідження показують, що не більше ніж півтора мільйона українців є членами певних політичних партій. Це менше, ніж декларує своїх членів одна лише Партія регіонів, зауважує завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології Олександр Вишняк.

«E-партії» в Європі та Україні

Керівник школи політичного аналізу Києво-Могилянської академії, професор Олексій Гарань появу нових «нестандартних» партій пов’язує зі втомою людей від старих політиків і партій та бажанням побачити на політичному полі нових неординарних осіб і партій.

«Багато з цих нових партій насправді партіями не є, це здебільшого лише назви. В Україні теж були різноманітні партії, пригадую партію автомобілістів, партію тяжкохворих України. Зрозуміло, що такі партії – штучні утворення, які здебільшого утворюються для того, щоб, наприклад, отримати певні місця у виборчих комісіях. Потім, після виборів, ці партії продають потужнішим партіям», – зазначив Гарань у розмові з Радіо Свобода.

Керівники Інтернет партії України жодним чином не погоджуються з означенням «віртуальної партії» або штучного утворення. За словами члена вищої ради партії Владислава Савчука, його побратими розробили низку проектів для модернізації України.

Члени Інтернет партії пропонують використати електронні технології і соціальні мережі для подолання корупції, налагодження дієвого контролю громадян над діями влади тощо.

«Насамперед, хотілось би виконати ту частину програми нашої партії, яка передбачає створення електронного уряду. Це дієвий засіб для боротьби з корупцією. Українці втомилися стояти у чергах, коли їм треба оформити якийсь документ або здати податкову декларацію. Чиновник дивиться на пересічного українця як на носія паперів і грошей», – каже Савчук.

Він наводить досвід країн Балтики, де, за даними Савчука, понад 90 відсотків обігу документів переведені в електронний формат, а чиновники для повсякденної роботи і у спілкуванні зі співгромадянами використовують інтернет.

На думку професора Гараня, для Інтернет партії, якщо вона потрапить до парламенту або місцевих органів влади, важливо продемонструвати своїм виборцям креативну роботу, шукаючи нестандартні рішення актуальних проблем. До таких партій належать Міжнародна піратська партія, Партія піратів Німеччини та інші.

«Це партії, які використовують певний протестний потенціал, незадоволення існуючими партіями. І в перспективі такі партії можуть потрапити у парламент, до органів місцевої влади, як це сталося з піратською партією у ФРН. І тут виникає інше питання, чи стануть ці партії постійно діючими гравцями?» – каже професор Гарань.

Партія: люди чи назва?

Президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов у розмові з Радіо Свобода зауважив, що процеси в Україні та Європі відбуваються схожі: політичні партії, які йдуть на вибори в Європі, мають у своїх програмах блоки про захист екології, про соціальну відповідальність і захист населення.

«Усі обіцяють покращити економічну ситуацію, усі обіцяють захищати права людини, усі обіцяють зміцнювати національну безпеку. У виборця фактично немає вибору, тому що партії перестали відрізнятись одна від одної», – зауважує Толкачов.

«За таких умов вихід полягає у пошуках абсолютно нетрадиційних, оригінальних, іноді пафосних назв та ідей, – каже експерт. – Наприклад, нині дуже популярне інформаційне піратство, це форма прояву протесту проти системи. Тож піратська партія у ФРН більш-менш має основи набуття місця у свідомості європейців».

Чи матимуть перспективу українські нові партії, наразі експерти відповіді не дають. Натомість пропонують використати соціальні мережі для пошуку однодумців, із ким можна і наявні проблеми обговорити, і політиків полаяти, і, можливо, поміркувати над створенням власної партії.