Українські геї не просять шлюбів – правозахисник

Київ – В Україні налічується від 800 тисяч до 1 мільйона 200 тисяч геїв, лесбійок, бісексуалів та трансгендерів. Такими є дані різних соціологічних досліджень. Водночас, в українському законодавстві до ознак, за якими можуть дискримінувати, сексуальна орієнтація не віднесена. Уряд відповідний законопроект вніс тільки зараз. Координатор Коаліції проти дискримінації Назарій Боярський розповів про власне ставлення до намагань українських політиків «зупинити пропаганду одностатевих стосунків».

– Наскільки поширеною в Україні є дискримінація за сексуальною орієнтацією?

– Питання дискримінації ЛГБТ-спільноти в Україні зараз доволі широко обговорюється. Цього року Україна проходила огляд в рамках універсального періодичного огляду ООН. І кожна десята рекомендація (зауваження) стосувалася якраз утисків прав ЛГБТ-спільноти в Україні. Ми бачимо, що проблема з боку міжнародної спільноти визнається.

Спілкуючись з представниками ЛГБТ-спільноти в Україні, ми також можемо говорити, що дана проблема є. Хоча, звичайно, є і якісь позитивні зрушення.

– Як Ви оцінюєте спроби українських парламентарів унормувати цю сферу?

– По-перше, на мою думку, українські політики у даному випадку і в низці інших не транслюють думку українського суспільства. Тому що ми знаємо про те, що рівень ставлення до ЛГБТ-спільноти в Україні є добрим, нейтральним. Він не є таким різко налаштованим, як вважають деякі наші народні депутати.

Насправді, якщо людина в повсякденному житті спілкується і знає, що ця жінка – лесбійка або цей хлопець – гей, вона розуміє, що це такі самі нормальні люди зі своїми плюсами і мінусами. Загалом вони нічим не різняться.

По-друге, взагалі нашим політикам характерно займатися самим певною пропагандою. Дуже гарно говорити, що вони намагаються покращити демографічну ситуацію в країні шляхом того, що заборонять одностатеві стосунки, «пропаганду гомосексуалізму» і тому подібне. Заборонити це завжди «гарно», якщо ви маєте імпотенцію до якихось інших речей. Наприклад, не можете забезпечити високий рівень соціальної захищеності населення, для того, щоб люди могли створювати сім’ї, а не боялись, що вони не зможуть їх утримувати.

Тому забезпечити молодь першим робочим місцем, житлом – тоді буде демографічне зростання і не потрібно буде боротись з якимись вітряними млинами.

– Як Ви оцінюєте останній поданий до парламенту проект закону, що має на меті обмеження «пропаганди одностатевих стосунків»? Автор законопроекту Вадим Колесніченко каже, що юридично все точно прописано, а от керівник Гей-форуму України Святослав Шеремет – прямо протилежне. Хто правий?

– Ця законодавча ініціатива для мене демонструє дуже погані паралелі. Ми знаємо, що у свій час Адольф Гітлер починав з того самого. Ще в 39-му році (ще до масового знищення євреїв) Гітлер почав знищення геїв та людей з розумовими відхиленнями. Такі законодавчі новації новаціями не є. Історія їх знає. Європа зробила висновки. В Україні, мабуть, ще деякі конкретні люди, зокрема автори цього законопроекту, їх не зробили.

З іншого боку, тут було вказано Україні на ряд недоліків цього законопроекту. Перші – суто технічні: дійсно, не було виписано, що таке «пропаганда». Але це можна виписати…

З іншого боку, і про це зараз мало говорять, було вказано на фундаментальну річ, що сама суть законопроекту суперечить правам людини. Вона суперечить взагалі праву, а не конкретним якимось законодавчим технікам (це все можна виписати). Ми знаємо, що в свій час лідери нацистської Німеччини виписували, яким чином треба знищувати євреїв – у вагонах перевозити чи пішки – на рівні детальних інструкцій. Кричачи, що в них у державі верховенство закону, прописували детально як це робити.

Проблема в тому, що закон суперечить духу права, він не відповідає правам людини. Тому що кожна людина має право вільно висловлювати свою думку, ходити на мирні демонстрації, об’єднуватись в організації. І тут ключова проблема.

З іншого боку, взагалі не зрозуміло, що таке «пропаганда гомосексуалізму». Ми говоримо про те, що геїв дискримінують. Як можна пропагувати це? «Ставайте геєм – вас звільнять з роботи»? Я тут не бачу ніякого позитивного образу з точки зору реально стану справ в Україні.

І третє, звичайно, автор виходить з помилкового уявлення про те, що себе можна переконати. Я не знаю, як пан Вадим Колесніченко, – можливо, він дійсно піддається якимось видам пропаганд. Але я думаю, що якщо людина має сім’ю, їй подобаються жінки, вона не піддається пропаганді.

Ми виходимо з того, що сексуальність закладена природою. Людина може народитися гетеросексуальною, може народитись гомосексуальною, може народитися бісексуальною. Питання сексуальності воно визначене. Так само і в дітей.

– За словами Святослава Шеремета, законопроект Колесніченка скалькований з аналогічних законодавчих актів у Росії. Чи можна сприймати подібні законопроекти як зовнішньополітичний вектор, як ціннісний вибір?

– Дійсно, даний законопроект скалькований із закону Російської Федерації. Так часто останнім часом робить український парламент. Я іноді жартую: росіяни називають свою Державну Думу «взбесившимся принтером», я кажу, що Верховна Рада тоді іноді стає «взбесившимся сканером». Вона бере якийсь негативний з точки зору прав людини закон, змінює «Закон Росії» на «Закон України» і видає.

Я читав вашу сторіночку «Молодь плюс» у Facebook. Один читач написав, що в Європі є сім найбільш лояльних до ЛГБТ-спільноти країн: Бельгія, Данія, Ісландія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція. З іншого боку є найбільш негативні по ставленню до ЛГБТ-спільноти країни: Україна, Росія, Білорусь, Азербайджан, Вірменія. Ну от вибирайте, куди вам рухатись?

Ми дійсно можемо говорити про те, що в Європі стандарт життя вищий, стандарт прав людини, свобод людини також вищий, тому, звичайно, саме Європа вказує нам на якісь наші українські недоліки, оскільки вона зацікавлена в нашій інтеграції. Так само як і більшість українців зацікавлені якраз в євроінтеграції, як показують соціологічні дослідження.

– Наскільки українці готові до вирішення проблеми дискримінації гомосексуалів?

– Я думаю, що треба говорити про різні групи. Для мене принциповим є ставлення молоді, тому що саме молодь є рушієм будь-яких соціальних змін, хочемо ми того чи ні. Я вважаю, що українське суспільство в цьому контексті стає більш толерантним. Думаю, тут немалу роль грають ті публічні дискусії, які наразі ведуться у суспільстві. Зростає рівень поінформованості. Звичайно, є певні недоліки в інформаційній політиці, в навчанні, які стримують, але загалом стає краще.

Взагалі Україна стає відкритішою. Дуже впливає те, була людина за кордоном чи ні. Коли людина їде, наприклад, у Нідерланди, і бачить, що не всі люди ходять накурені, а так само люди з портфелями ходять на роботу. Стереотип «розпусної Європи» ламається.

Дуже важливо в цьому контексті говорити про те, що в Україні має зростати рівень обізнаності. Це головне.

– Чи отримають українські ЛГБТ-пари найближчим часом можливість одружуватися?

– Насправді, в Україні існують ЛГБТ-пари. За приблизними даними 100-200 тисяч гомосексуальних пари живуть як пари. Питання в тому, які вони мають з боку держави стандарти й гарантії.

В Україні часто говорять про те, що геї, лесбійки, бісексуали вимагають шлюби і тому подібне. Насправді це є неправда! Українська ЛГБТ-спільнота, у всякому разі найпотужніші репрезентативні організації, ніколи не вимагала одностатевих шлюбів в Україні.

А тим паче вінчань, проти чого виступає так церква. Такої позиції не було. Говорили, що було б бажано – то це так звані зареєстровані громадянські партнерства. Те, що ми називаємо «цивільні відносини». Грубо кажучи, коли пара приходить, реєструє партнерство, і їм дають якесь свідоцтво про те, що вони проживають разом, ведуть спільне господарство. Для чого це потрібно?

Для врегулювання майнових прав, можливості спадкування, можливості провідувати один одного в лікарні, якщо це тяжка хвороба. Тобто, це забезпечить такі мінімальні речі. Про шлюб не говорять, тому що справді багато хто з ЛГБТ- спільноти розуміє загрозу, яку це може нести. Бо штамп у паспорті може також бути причиною для дискримінації – коли його показувати. А свідоцтво можна застосовувати, коли це потрібно. Тому ЛГБТ-спільнота України говорить виключно про зареєстровані громадянські партнерства, а не про шлюби.

– Що робити людині, яка переконана, що її дискримінують через її сексуальну орієнтацію? Куди звертатись?

– Існують, по-перше, профільні організації ЛГБТ, які надають психологічну, юридичну підтримку. Також у нас на сайті Коаліції з протидії дискримінації можна подивитися. Там є онлайн-консультація юриста з питань дискримінації. Туди можна звертатися з різних тем. Зокрема, якщо ви вважаєте, що ви є жертвою дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Також у нас на сайті є фонд стратегічних судових рішень. Ви можете звернутися туди, якщо ви готові відстоювати в суді себе як жертву дискримінації. Там вам нададуть юридичну, фінансову допомогу, допомогу з адвокатом, сплатою необхідних судових зборів для того, щоб захистити себе.