Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 23:07
Київ – Історики та громадські діячі готують концепцію зміни до законодавчого регулювання архівної галузі. Як стверджує газета «День», питання доступу до архівів в Україні завжди було гострим, а в останні роки воно загострилося ще більше. «В Україні історик змушений бути не лише істориком, а ще і юристом», – наголошує експерт газети. Він вважає, що питання розсекречення архівів, зокрема тих, що пов’язані зі злочинами радянської влади, щоразу натикається на так звану «відсутність політичної волі». Однак це не означає, що це питання не потрібно порушувати. Документи, які стосуються злочинів проти особи, людини, діяльності карально-репресивних органів радянського та нацистського тоталітаризму, мають бути у відкритому доступі для громадськості та не повинні ховатися за грифами секретності тієї держави, якої вже давно не існує, переконані історики. Стаття називається «Чому Україна досі вважає таємниці СРСР своїми?».

Сьогодні Європа таки зробить крок назустріч Україні, переконує газета «Сегодня». Видання пише, що Європарламент хоче проголосувати за спрощення візового режиму для цілої низки категорій громадян України (точніше, не за спрощення візового режиму, а тільки за спрощення оформлення віз – Ред.). Які зміни чекають українців і кого саме? Найсуттєвіше, стверджує газета, що після набуття чинності угодою вводиться правило обов’язкової видачі п’ятирічної шенгенської візи у разі, якщо заявник упродовж останнього року їздив в одну з країн шенгенської зони. Про те, на кого пошириться це правило, інформується в публікації «У кого буде «шенген» на п’ять років і безкоштовно». (Насправді ці умови інші – див. текст змін до угоди – Ред.)

Спроба монополізувати ринок оцінки майна торік зазнала краху, нагадує газета «Голос України». Тоді технологією «в два кроки» хотіли створити особливу касту експертів, винятковим видом діяльності яких була б «оцінка для цілей оподаткування». Лише обрані наділялися правом давати висновки щодо вартості нерухомого майна у разі його відчуження, приватизації тощо. До реєстру нових оцінників було внесено... аж 12 компаній, що мали обслуговувати всю Україну. Саме їм належало визначати, що і скільки коштує в державі, і принагідно диктувати ціни на ринку оціночних послуг. У такий споссіб українців просто примушували звертатися та платити кошти обраним компаніям. Тоді цей варіант, який проштовхували Фонд держмайна та Мін’юст, не пройшов. Однак, як переконує газета, радіти ще зарано. Адже проблема досі не вирішена, бо існує законодавче підґрунтя для монополізації ринку оціночних послуг, й ідеологи монополізації знову прагнуть скористатися цим. Стаття називається «Неринкові» правила на ринку оціночних послуг: одних позбавлять роботи, інших – грошей».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG