Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:10
Київ – Річні збитки від корупції за минулий рік становлять майже 1,8 мільярдів гривень, підрахували в Міністерстві юстиції. Натомість, за оцінками експертів, справжні збитки від корупції є в рази більшими. Експерти звертають увагу на недосконалість антикорупційного законодавства. Втім, у профільному парламентському комітеті обіцяють, що нові законопроекти вже напрацьовані і невдовзі будуть розглянуті.

Загальна сума збитків, завданих корупційними адміністративними правопорушеннями, у 2012 році становила 1,191 мільярда гривень, а кримінальними – 577,8 мільйона гривень. Про це сказано у щорічному антикорупційному звіті Мін’юсту. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, звіт було складено на підставі інформації, що надійшла від центральних і регіональних органів влади та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

На думку керівника Центру «Протидія корупції» Віталія Шабуніна, та обставина, що адміністративні корупційні збитки значно перевищують кримінальні, є дуже показовою.

«У нас головні корупціонери – це лікарі, вчителі й сільські голови. Саме вони, як правило, потрапляють під адміністративні злочини по корупції», – зазначає він.

Держзакупівлі лишаються найкорумпованішими Чумак

Голова профільного парламентського комітету депутат-ударівець Віктор Чумак вважає, що названі Мін’юстом суми не відбивають реальних обсягів корупції, які насправді є значно більшими. Депутати та експерти звертають увагу на те, що найбільш копуційноємні галузі – державні закупівлі та земельні відносини – взагалі майже не потрапляють у поле зору борців із корупцією.

Редактор інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується на корупції у сфері державних закупівель, Олексій Шалайський вважає, що одна велика оборудка у сфері держзакупівель може перекрити наведені Мін’юстом суми. За оцінками «Наших грошей», від загального обсягу держзакупівель у 500 мільярдів гривень десь четверта частина осідає у кишенях корупціонерів. А законодавство не сприяє викоріненню корупції у цій галузі.

«99% корупційних тендерів проходять згідно із законодавством. Класична схема, коли на тендер подають заявки дві «свої» фірми. А нормальні структури туди навіть не потикаються. Або через те, що їх залякують перевірками, або через натяки, що їм не заплатять гроші, бо ті раптом у бюджеті закінчаться», – розповідає Олексій Шалайський.

За його словами, влада обіцяла запровадити більш прозору систему електронних держзакупівель, але схоже, що ця система не з’явиться мінімум до 2015 року.

Чотири фракції узгодили антикорупційні ініціативи

Антикорупційні закони, які можуть змінити ситуацію, вже розроблені і зареєстровані в парламенті.

«Це закон щодо спеціальної конфіскації за корупційної правопорушення, також криміналізація адміністративних правопорушень за корупційні діяння. Авторами є представники чотирьох фракцій, в тому числі Партії регіонів. І ще один законопроект – щодо фінансового контролю та конфлікту інтересів», – розповів Радіо Свобода Віктор Чумак.

Щоправда, на засіданні, яке провладні фракції провели поза сесійним залом парламенту, якраз було відхилено урядовий законопроект, який передбачав запровадження кримінальної відповідальності замість адміністративної за корупційні злочини. Утім, Віктор Чумак запевняє, що депутати замість відхиленого розробили новий законопроект, у якого більші шанси бути ухваленим, до того ж – у легітимний спосіб.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG