Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:04
Київ – У столиці України презентували українську версію книги «Мазепа» українського історика Богдана Кентржинського. За словами видавців та експертів, ця книга є першим кроком до «повернення» визначного українця Кентржинського на батьківщину.

«Мазепа» – чи не найвизначніша книга українського історика Богдана Кентржинського, який тривалий час прожив у Швеції. У ній історію українського гетьмана він описує на тлі європейської та світової політики.

Уперше книга була видана 1962 року у Швеції. І до останнього часу (попри те, що деякі з українців про неї чули, а інколи навіть і цитували) української версії «Мазепи» не було.

З’явитися на світ україномовному виданню допомогло видавництво «Темпора», якому у цьому активно сприяла Шведська асоціація письменників та сини Кентржинського.

Автором україномовного тексту є Олег Король, який надзвичайно тішиться виходові цього видання. Він каже, що, якби така книга з’явилася раніше, то, можливо б, у деяких поколінь школярів ім’я Мазепи свого часу не викликало сміх.

При цьому перекладач зауважує, що видання є по-своєму унікальним, адже може сприйматися і як наукова, і як художня література.

«Список літератури і примітки так докладно складені! Я у житті такого не бачив! І при цьому сама культура мовлення, високохудожність! Можна відкинути, наприклад, примітки, додати кілька діалогів, злегка відредагувати і вона цілком буде читатися як роман завдяки тому, що сам Кентржинський підходив до історичних подій крізь психологічну призму», – говорить він.

Кентржинський багато вчився і співпрацював з ОУН

Водночас Олег Король припускає, що перекласти «Мазепу» українською Богдан Кентржинський хотів сам, однак цьому завадила його передчасна смерть.

Чи справді це було так, сьогодні можуть сказати небагато людей, адже постать Кентржинського нині цікавить лише обмежене коло істориків. Зокрема – Олександра Кучерука.

Він розповідає, що Богдан Кентржинський народився у 1919 році у Рівному і походить із шляхетської родини. Його батько очолював місцеву просвіту та підтримував приватну українську гімназію.

Сам Кентржинський багато вчився: у Варшаві, Осло та, зокрема, в Берліні, де почав співпрацювати з Українським національним об’єднанням, а у 1930-х активно співпрацював із ОУН.

Між тим, у 1941 він змушений був виїхати до Скандинавії, де, зокрема, почав перекладати на українську мову твори фінських і шведських авторів, більшість з яких, між тим, так і не опублікували.

«Під час війни він опублікував добрих 800 статей, які стосуються України. Це величезна кількість для однієї людини. Заснував газету «Українець у Фінляндії». Після війни створив Українське інформаційне бюро, Український академічний клуб, знайомиться і входить у наукове середовище та починає збирати матеріали про Мазепу», – зауважує історик.

Наразі ж україномовного «Мазепу» Кентржинського можна купити в українських книгарнях.
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG