Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 15:09

Президенту Молдови прощають запроторення до «психушки» дисидента


Президент Молдови Ніколає Тімофті (ліворуч), Кишинів, 16 березня 2013 року

Президент Молдови Ніколає Тімофті (ліворуч), Кишинів, 16 березня 2013 року

Молдовська газета «Панорама» виявила, що нинішній молдовський президент Ніколає Тімофті, коли працював у радянські часи суддею, у 1987 році засудив відомого дисидента на примусове «лікування» в психіатричній лікарні. У Молдові на цей факт реагують неоднозначно, адже в країні і зараз чималий вплив мають комуністи, а з часів СРСР там не було проведено жодної люстрації злочинів комунізму.

Минулого року колишній виконувач обов’язків президента Молдови Міхай Ґімпу підтримав кандидатуру Ніколає Тімофті на цю посаду та назвав його прогресивним діячем, «людиною, яка була з нами, коли ми починали реформи в 90-і роки». Тепер же Ґімпу звернувся до Тімофті з проханням піти у відставку на підставі виявлених фактів його діяльності на посаді судді в радянські часи, коли він у 1987 році засудив відомого молдавського націоналістичного дисидента Ґеорґе Давіда на примусове «лікування» в «психушці» у Дніпропетровську.

Сестра Давіда, Марія Вулпе, сказала Радіо Свобода, що брата просто «знищили» у психіатричній лікарні. «Вони зруйнували його ліками, тортурами… Лише одному Богу відомо, як він міг це витерпіти в тій лікарні», – зазначає вона.

А колишній виконувач обов’язків президента Молдови Міхай Ґімпу, котрий очолює Ліберальну партію, яка була в складні відставленого минулого місяця прозахідного уряду, каже, що він був просто ображений таким відкриттям про Тімофті.

Президент запроторив молоду людину до «психушки» лише за те, що той казав правду! Він не був хворим, коли казав цю правду
«Президент запроторив молоду людину до «психушки» лише за те, що той казав правду! Він не був хворим, коли казав цю правду. Президент мусить піти у відставку», – наголосив Ґімпу.

Парламенті Молдови обрав Тімофті президентом у березні 2012 року – це стало завершенням політичного глухого кута, коли Молдова була без президента понад два роки поспіль.

Нині Ніколає Тімофті стосовно виявленої інформації про його роботу суддею зауважив: «Як суддя я не маю підстав докоряти собі. Але як людина я можу сказати, що я не мав рації».

Тімофті також заявив, що з 1976 року – відколи він працював суддею – він не мав більше таких судових справ. Тімофті також попросив пробачення у родини Давіда, який помер ще у 2007 році, так і не дочекавшись рішення Європейського суду з прав людини на його користь.

Рідні і друзі прощають минулі гріхи президента Тімофті

Багато людей у Молдові погоджуються з Тімофті, що жили у радянські часи «подвійним», «розділеним» життям, та відмовляються різко критикувати президента.

Президент розкаявся. А що стосується пана Ґімпу, то він використовує цей факт як політичний діяч
Так, журналіст Ніколає Неґру, котрий був другом Ґеорґе Давіда, засудив претензії Міхая Ґімпу до чинного президента та назвав це політиканством. «Чому б не пробачити Тімофті? Адже це по-людському – робити помилки, і по-людському вибачатися за них. Президент розкаявся у даному випадку. А що стосується пана Ґімпу, то він використовує цей факт як політичний діяч», – зауважив Ніколає Неґру.

Процес засудження злочинів комуністичних часів ніколи не мав у Молдові якогось успіху. Державою управляла проросійська Компартія, а архіви зникли.

Люди кажуть, що він добрий президент, то ж дозвольте йому працювати
Навіть Марія Вулпе, сестра Давіда, прощає Ніколає Тімофті. «Що я можу сказати? Такі були закони у ті часи, і Тімофті не був один, хто робив такі речі, – каже вона. – Всі ми це робили. Я не можу сказати нічого про нього. Дозвольте йому працювати в доброму здоров’ї, і якщо він буде побожним, то буде дбати про бідних. Люди кажуть, що він добрий президент, то ж дозвольте йому працювати».

Матеріал підготували Василь Зілгалов, Liliana Barbarosie, Robert Coalson
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG