Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:49

Сербія і Косово досягли домовленості про нормалізацію відносин


Голова сербського уряду Івіца Дачич (ліворуч), верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон (центр), косовський прем’єр Хашим Тачі (праворуч), Белград, 19 квітня 2013

Голова сербського уряду Івіца Дачич (ліворуч), верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Катрін Аштон (центр), косовський прем’єр Хашим Тачі (праворуч), Белград, 19 квітня 2013

Белград – За посередництва Євросоюзу прем’єри Сербії Івіца Дачич й Косова Хашим Тачі після десяти раундів переговорів упродовж шести місяців врегулювали справу сербських громад на півночі колишнього сербського краю, котрий 2008 року односторонньо проголосив незалежність.

Катрін Аштон, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ і політики безпеки, котра від минулої осені була посередником, зазначила: «Переговори завершилися. Текст парафували обидва прем’єри. Вітаю їхню рішучість упродовж тих місяців та мужність, яку вони виявили. Дуже важливо, що ми наразі бачимо крок вперед із минулого, крок, який наближає їх до Європи».

Темою останнього етапу переговорів були, зокрема, повноваження адміністрації чотирьох сербських округів та членство Косова в міжнародних організаціях. В першому випадку йдеться про вимоги та права сербів, в другому про вимогу Республіки Косово, котру визнають майже сто країн. Прем’єри парафували документ, що складається з 15 пунктів. Підпишуть його після остаточного ухвалення урядами в Белграді й Приштині.

Голова сербського уряду Івіца Дачич коротко зазначив, що він задоволений та що Приштина й Брюссель погодилися з сербськими пропозиціями.

А косовський прем’єр Хашим Тачі заявив: «Косово, як вам відомо, визнали приблизно сто країн, й ми є на шляху, щоб стати членом Євросоюзу, Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ. Сподіваюся, що досягнемо відповідних угод, Приштина готова йти в тому напрямку. Закликаю Сербію взяти це до уваги».

Косовські серби з північних округів відхиляють будь-яке співробітництво з владою в Приштині. Вони наполягають на тому, що Косово належить Сербії. Згідно з цим, вони вимагають права обирати парламент цих округів, його президента з виконавчими повноваженнями, сербську поліцію та її керівника, сербські суди тощо.

Уряд Сербії підтримує право 70 тисяч сербів на автономію в рамках Косова. Однак Белград більше не стверджує, що Косово – це Сербія. Адже у двомільйонному краю вже 14 років немає сербської влади. Одним із пунктів передбачено, що косовські сили не будуть ступати на територію сербських округів. Сербські військові покинули край ще 1999 року, після повітряної кампанії НАТО.

Серби на півночі Косова відхиляють угоду

На відміну від земляків на півночі, де переважають компактні сербські села й містечка, друга половина косовських сербів визнає владу в Приштині й бере участь в органах влади незалежного Косова. Приблизно 70 тисяч сербів в центральних і південних районах відрізані від Сербії й оточені етнічними албанцями. Вони не хотіли покинути майно й виїхати до Сербії, й залишилася їм лише одна можливість: користуватися тими національними й людськими правами, які гарантують їм міжнародні інституції. В Косові перебуває ЕУЛЕКС – місія Євросоюзу з верховенства права.

Серби на півночі Косова вимагають більше – територіальну автономію. Їхні лідери у п’ятницю оприлюднили заяву, в якій мовиться, що вони ніколи не погодяться з угодою, яку Белград укладе з Приштиною, та що вони призначать референдум про майбутній статус.

А щодо Приштини, влада погодилася з більшістю сербських вимог. Прем’єр Тачі ставив лише одну вимогу: щоб Сербія погодилася з членством Косова в міжнародних політичних, економічних, культурних інституціях. Наскільки відомо, Белград погоджується з тим, щоб Косово стало членом регіональних та спортивних асоціацій. Однак сербська влада не хоче бачити косовську державу в ООН чи ОБСЄ. Сербію в цьому підтримує Москва.

Визначення дати початку переговорів про вступ Сербії до Євросоюзу Брюссель обумовлював нормалізацією відносин Белграда й Приштини. Якщо угоду підпишуть найближчим часом, цю важливу для європейського шляху країни дату могли б визначити вже настуного тижня.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG