Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 03:03
Київ – Харків – Львів – Компанія «Шелл» на Харківщині веде дослідне буріння для майбутнього видобутку сланцевого газу. Тоді як на Західній Україні донині немає порозуміння між місцевими громадами й обласними радами та американською компанією «Шеврон», яка планує видобувати сланцевий газ на Олеській площі. Але і на Заході, й на Сході проти видобутку виступають екологи, а видобувники не оприлюднюють всієї інформації про свої технології. У владі переконані, що користі від розробки родовищ набагато більше, ніж шкоди.

Чи дозволити американській компанії «Шеврон» розпочати розвідувальні роботи на території Олеської газоносної площі? Чи потрібно видобувати тут газ, і які екологічні ризики це несе? Однозначних відповідей на запитання в середовищі львівських науковців і екологів немає, засвідчила остання зустріч представників «Шеврону», місцевих депутатів і науковців у стінах Львівської облради.

Можливо, під ногами є цей газ, але ми не знаємо – представники «Шеврон»

Між урядом і компанією-видобувником «Шеврон» угода ще не підписана, зауважив регіональний менеджер «Шеврон-Україна» Пітер Кларк. За його словами, американська фірма готова ризикнути вкласти сотні мільйонів доларів на пошукові роботи, хоча не знає, чи проект взагалі буде рентабельний.

«Можливо, під ногами є цей газ, але ми не знаємо, скільки його там є. Ми не впевнені, наскільки зможемо вивільнити його, і чи буде нам це економічно вигідним. Якщо дослідження покажуть, що видобуток сланцевого газу буде невигідним, то компанія припинить роботу, але всі свої напрацювання залишить українській стороні», – обіцяє Пітер Кларк.

Представники американської компанії налаштовані оптимістично, що у сланцевих породах на Олеській площі досить газу, і запевняють, що використовують безпечні технології, і фірма не завдасть шкоди довкіллю, фінансуватиме соціальні проекти, створить близько 15 тисяч робочих місць і відремонтує дороги.

У Львівській обласній раді створено наукову дорадчу раду щодо вивчення можливих екологічних наслідків розробки газових родовищ, але її учасники мають різні думки. Депутатові Львівської облради Осипу Магурі не зрозуміло, чому досі обласна рада і місцеві громади не ознайомлені з текстом проекту угоди, яка передбачена на 50 років, і невідомо, чи у ній враховані всі ризики, пов’язані з видобуванням сланцевого газу.

«Чому на Сході Україні проігнорована думка громади? Я вважаю, що потрібно створити спільну комісію і вивчити всі питання, а наразі процес заморозити», – вважає місцевий депутат

Найбільше запитань львівських науковців, депутатів і екологів стосувались розташування місць водозабору та утилізації технічної води, а також використання хімічно забрудненої породи. На ці запитання представники фірми відповідей не мали. Саме велике споживання і забруднення питної води українські фахівці вважають найбільшим ризиком. На Олеській площі є кілька питних водозаборів, і населення може залишитись без питної води. До того ж немає однозначної відповіді, де «Шеврон» діватиме використану воду, у якій буде пів-відсотка хімічних добавок. Яких саме, представники фірми відмовилися назвати. Припускають, що можуть використовувати технічну воду, відкачану з вугільних шахт Червоноградщини.

Дмитро Скрильников, керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань», зауважив Радіо Свобода, що такі обіцянки – не реальні:
«Те, що бачимо в інших країнах, в Польщі: будуть накопичувачі для води. Нам сказали, що буде свердловина, вода йде в неї, а куди вона буде повертатись? Беруть підземні води в густонаселеному регіоні. Витягуємо, закачуємо в свердловину, а куди – використану воду?..»

«Шелл» на Харківщині пробурила вже три кілометри

Тим часом на Донеччині, де компанія «Шелл» планує видобувати газ із твердих пісковиків, активісти та звичайні жителі занепокоєні можливою екологічною небезпекою подібної промислової розробки. З цього приводу в регіоні періодично проходять акції протесту.

У Харківській області працює перша та єдина пошукова свердловина компанії «Шелл», куди компанія днями запросила на екскурсію і журналістів, і мітингувальників.

«За більш ніж рік роботи компанія «Шелл» не надала жодного документа, який свідчить про безпеку тих технологій, які вони збираються застосовувати. Вони кажуть свою суб'єктивну думку. Зараз вони підтвердили, що не знають, як будуть утилізувати використану воду, так звану «бурову рідину», – каже еколог-активіст Валерій Ловчиновський.

У той же час представники самої компанії «Шелл» запевняють, що вода для буріння та гідророзривів буде використовуватися багаторазово, а потім буде утилізована компанією-підрядником.

Станіслав Лундяк, інженер з буріння компанії «Шелл», який працює на першій українській свердловині компанії, завпевнив: «Коли ми бурили верхній інтервал, ми не використовували ніякої хімічної рідини у розчині. Це була просто українська вода і просто певний сорт української глини. Це не шкідлива рідина, яка допомагає не забруднити верхні шари. Частина води утримується в свердловині постійно, частина – разом із вибуреною породою в шламових амбарах».

Ці амбари є герметичними – інженер

Мешканці також бояться, що через щілини, які утворяться під час гідророзривів, хімічні речовини потраплять у ґрунт та воду. В «Шелл» заспокоюють: гідророзрив відбуватиметься на глибині понад 4 кілометри, а саму свердловину забетонують.

А коли видобуток газу на цій території закінчиться, ґрунт повернуть на місце, шар за шаром, і тут можна буде займатися сільським господарством. Що ж стосується хімічних речовин для гідророзриву, точний їхній склад поки що не називають.

Бурова станція вже працює близько півроку, свердловина – вже глибша за 3 кілометри 200 метрів. Газ має початися на глибині 4 кілометри, до якої доберуться за два місяці.

Депутати й експерти: компроміс можливий

Компанії «Шелл» та «Шеврон» принесуть більше користі, ніж шкоди, і як інвестори, і як розробники українських газових родовищ, наголошує перший заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, регіонал Олег Зарубінський. Екологічні ризики від цих технологій перебільшені, вважає Олег Зарубінський.

«Технології гідророзриву – 60 років, і в нас немає інформації про серйозні екологічні проблеми від нього, на відміну від Чорнобиля, Фукусіми та подібних катастроф, викликаних використанням інших енергоресурсів. Світ має мільйон подібних свердловин, – зауважує депутат. – Звісно, Україна не повинна ховати голову від екологічних ризиків, як страус. Але оцінювати їх треба на основі фахових експертиз, а не політичних інтересів. Я звернув увагу: в роботі обох цих компаній чільне місце займають співпраця з громадськістю, інформування про всі технологічні моменти (окрім подробиць, які є комерційною таємницею), і надання громадам запобіжників проти екологічних ризиків».

На думку депутата, співпраця уряду з компаніями, що видобуватимуть сланцевий газ, заспокоїть всіх, хто переймається станом довкілля. І позбавить аргументів тих, хто, за словами депутата, протидіє видобутку українського газу, працюючи не на українські інтереси.

Зі свого боку, енергетичний експерт Геннадій Рябцев відзначає, що ситуація навколо видобутку сланцевого газу на Харківщині та на Західній Україні принципово відрізняється.

«У Харківській області «Шелл» проводить відкриту інформаційну політику, і мешканці двох районів, де триває буріння, не заперечують проти видобутку. Протестують екологічні організації, які базуються досить далеко від родовищ, наприклад, у Харкові, а відтак мають викривлену інформацію. В Західному регіоні мешканці часто не знають, що саме в них планують видобувати, а переговори гальмуються через опір місцевих рад», – каже він.

На думку експерта, на Харківщині великих ускладнень ані з розробкою родовищ, ані зі станом довкілля не передбачається. Натомість у Львівській та Івано-Франківській областях компанії-видобувникові варто більше інформувати місцеву громаду, а місцевим мешканцям – розмежувати для себе питання захисту довкілля від власне політичних інтересів, каже він.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

  • 16x9 Image

    Олена Поволяєва

    На Радіо Свобода з жовтня 2011-го року. Народилася, виросла, живу та працюю в Донецьку. У 2009-му році отримала ступінь магістра журналістики та диплом з відзнакою в Донецькому національному університеті. Цікавлюся документальним та радикальним кіно, сучасним мистецтвом, літературою. Катаюся на роликах, подорожую.

    Olena Povoliaieva | Создайте свою визитку


В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG