Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:43

Традиційна журналістика не виживе в сучасному світі – лауреат Пулітцерівської премії


Київ – Модель, на яку роками спиралася якісна журналістика, похитнулася. Адже з розвитком цифрових технологій і появою альтернативних виробників контенту традиційні ЗМІ втрачають свою вагу. Тепер медіа повинні знайти нові можливості дотримуватися професійних стандартів у сучасному світі. Про трансформацію телебачення, радіо і преси говорили на міжнародній конференції «Майбутнє якісної журналістики в епоху цифрових технологій», що відбулася в Києві.

Чи виживе традиційна журналістика в епоху цифрових технологій? Професор Школи журналістики університету Міссурі, лауреат Пулітцерівської премії Джекі Банажинські впевнена, що ні. Тому, щоб відповідати вимогам сьогодення, професійним редакціям доводиться повністю трансформувати свою роботу, говорить вона.

Ті інститути, які підтримували традиційні ЗМІ, зруйновані
«Ті інститути, які підтримували традиційні ЗМІ, зруйновані. Традиційні медіа скорочують штат, розміри, частоту виходу в світ, а інколи все це разом. Тепер редакції намагаються вирішити, як видавати новини кожну хвилину або й кожну секунду. Вони намагаються оновитися в час, коли нічого – ні економіка, ні світовий порядок, ні інтерес аудиторії не є стабільним», – каже Банажинські.

Переломний момент уже настав – Брігс

У такий переломний момент трансформації ЗМІ якість медійного продукту ще більш важлива, ніж раніше, говорить директор відділу цифрового мультимедіа на одному з американських каналів (KING-5 TV, Сіетл) Марк Брігс, який колись запровадив термін «Журналістика 2.0». А досягти нового рівня якості можна за допомогою соціальних мереж, стверджує він.

Якщо говорити про переломний момент, коли аудиторія більш за все споживає інформацію на смартфонах та планшетах, то для нас він вже настав
«Останні місяці 2013-го наш сайт мав менше користувачів, ніж наші мобільні додатки. І якщо говорити про переломний момент, коли аудиторія більш за все споживає інформацію на смартфонах та планшетах, то для нас він уже настав. Чим кращий зміст, тим кращий твій бізнес. І ось тут дуже важлива відкритість – адже зараз новини стали вже діалогом (між журналістом і аудиторією)», – зазначає Брігс.

За словами фахівця, зараз журналісти набагато більше пов’язані з читачами, тому й довірятимуть їм скоро набагато більше.

«Коли ми використовуємо переваги соціальних і цифрових медіа, стаємо більш відкритими в своїй роботі, це підвищує якість і довіру до нас. А від того, як аудиторія отримує інформацію, залежить і те, як журналісти створюють продукт», – впевнений Брігс.

Якісна країна буде платити за якісну журналістику

Неважливо, на якому гаджеті аудиторія отримує інформацію. Адже головним для публіки завжди є зміст, впевнений директор-президент каналу ICTV Олександр Богуцький. Часто українські журналісти забувають про це.

Вірю в модель майбутнього журналістики, яка буде побудована на здоровому глузді
«Я справді вірю в модель майбутнього журналістики, яка буде побудована на здоровому глузді. Нам треба зосередитися на змісті, бути корисним споживачеві. Ми кожен день маємо дбати про те, щоб зробити країну, яка зможе оплачувати нашу роботу, але зараз майже всі медіа в Україні збиткові, а журналістика не є якісним товаром», – зазначає Олександр Богуцький.

Соціальні медіа змінили сприйняття журналістики в усьому світі, і всі вже звикли до безкоштовної, миттєвої інформації в інтернеті. Однак, якщо світ хоче повернутися до якісної журналістики, створеної професіоналами, аудиторія має усвідомити, що за неї треба платити, вважають фахівці. За словами Олександра Богуцького, «якісна країна буде платити за якісну журналістику».
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG