Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:31

Україна залишиться без води, якщо не розпочне збір вживаних батарейок?


Лінія з переробки батарейок на Львівському державному заводі «Аргентум» працює лише пару днів на тиждень через відсутність сировини. В Україні немає системи збору та утилізації відпрацьованих елементів живлення. Тому левова частка використаних батарейок викидається і забруднює воду та ґрунти.

На сьогодні переробка батарейок – збиткова справа. За рік роботи львівського заводу «Аргентум», єдиного в Україні з утилізації батарейок, вдалося зібрали тільки близько трьох тонн відпрацьованих елементів живлення. І це при тому, що лише протягом одного дня в Україні їх продають утричі більше.

У Львові є кілька місць, де встановлені скриньки для збору вживаних батарейок, зокрема в освітніх закладах і кількох крамницях. Першим став магазин у центрі міста «Батарейка». Спочатку продавцям доводилося пояснювати людям, що кожен викинутий у смітник елемент живлення забруднює 400 літрів води або 200 квадратних метрів ґрунту.

Елементи, які в них є, потрапляють у ґрунт і воду, потім ми це споживаємо у продуктах. Це можуть бути важкі метали, цинк, кислоти
«Батарейки потрапляють на смітник, під дією атмосфери розкладаються і відповідно елементи, які в них є, потрапляють у ґрунт і воду, потім ми це споживаємо у продуктах. Це можуть бути важкі метали, цинк, кислоти», – розповідає хімік за фахом Христина Тесак.

Найбільша проблема навіть не у тому, що люди не усвідомлюють рівень екологічної небезпеки, а у тому, що не налагоджений збір і перевезення використаних батарейки, зауважує директор інноваційного центру «Аргентум» Тарас Когут.

Якщо створити умови, куди б передати батарейки, тоді багато підприємців відгукнуться і встановлять скриньки
«Не створені умови. Поставить підприємець скриньку, збере батарейки, але мусить доставити їх без додаткових затрат. Якщо створити умови, куди б передати батарейки, тоді багато підприємців відгукнуться і встановлять скриньки. Є багато варіантів, як таку систему збору побудувати. Я вважаю, що має нести відповідальність за вживані предмети постачальник, як це є у світі. На сьогодні цього немає в Україні, відсутня довіра з боку держави до суб’єктів взаємодії на ринку», – каже Когут.

Для прикладу, у сусідній Польщі налагоджена система збору старих батарейок за кошти Європейського союзу. Там скрізь встановлені скриньки, відпрацьована схема збору і перевезення сировини у Німеччину на сортувальний завод. Європейські виробники і постачальники батарейок закладають кошти у ціну елементів живлення на їхню утилізацію.

Одна вкладена гривня – повертають лише 80 копійок

На львівському заводі «Аргентум», для якого утилізація батарейок не є основною діяльністю, переробкою елементів живлення займаються двоє людей. Через брак сировини лінію запускають лише кілька днів на тиждень. На складі зберігається 2 тонни батарейок, які можна переробити за два тижні.

Нині це дослідне виробництво, затратне. За рік разом з науковцями вдалося проаналізувати різні технологічні варіанти та прорахувати енергоощадні затрати. На вкладену у переробку батарейки одну гривню сьогодні можна повернути 80 копійок.

Спершу батарейки сортують, потім їх перемелюють, магнітом відділяють залізо, а це 15%, а потім у реакторі розчиняють метали, які можуть бути використані у подальшому в промисловості.

«Говорити про те, щоб постачати переробку як товарну продукцію, зарано, бо потрібно тонни переробляти. Ми переробили всього 700 кілограмів. Цинк у своєму виробництві використали. Марганець навіть у медицині можна використовувати, він достатньо чистий», – розповідають на заводі.

Україні потрібні кілька заводів з утилізації батарейок і будувати їх краще за містом, радять екологи. Львів’яни ж готові поділитися технологіями та досвідом із тими підприємцями, які б хотіли займатись утилізацією елементів живлення. Але спершу закликають усі зацікавлені сторони сісти за круглий стіл, щоб знайти порозуміння щодо системи збору і перевезення вживаних батарейок, які збирають у багатьох українських містах, в тому числі й у столиці.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG