Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:38
У Вашингтоні завершилася щорічна спільна зустріч МВФ та Світового банку. Для переговорів з представниками міжнародних фінансових інституцій в американську столицю також прибула українська урядова делегація. Сторони не повідомляють, чи вдалося українським посадовцям домовитися з МВФ щодо відновлення кредитування. Прокоментувати позицію західних кредиторів щодо України ми запросили у студію Голосу Америки президента Європейського банку реконструкції та розвитку Суму Чакрабарті. З ним спілкувалася Тетяна Ворожко.

ГА.: Дуже дякую, що прийшли. Цьогорічна зустріч МВФ та Світового банку породила чимало надихаючих заголовків у ЗМІ. Не так легко виділити, що ж є найголовнішим. Що на вашу думку, є основним досягненням весняної зустріч?

СЧ.:Ви абсолютно праві. Дуже багато подій відбувалося одночасно. Різноманітних семінарів, зустрічей. Я для себе зробив один головний висновок: Ми маємо більше дбати про проблему економічного зростання навколо світу, а також про зростаюче безробіття, особливо серед молоді. А ця комбінація – сповільнення економічного зростання та збільшення безробіття веде до економічного націоналізму та популізму в деяких країнах, і це викликає занепокоєння. Я вважаю, що основний висновок цієї зустріч полягає в тому, що ми повинні шукати шляхів відновлення зростання.

ГА.:Тобто зосередитися більше на зростанні і менше – на бюджетних скороченнях?

СЧ.: Ви повинні робити обидві речі. Не можна ігнорувати бюджет. Але основне питання – що потрібно зробити стосовно бюджету для того, аби зменшити дефіцит, але разом з тим стимулювати зростання. На яких секторах зосередитися більше, захистити їх в бюджеті та які структурні реформи провести, аби стимулювати зростання?

ГА.:Зараз у Вашингтоні перебуває делегація з України, яка намагається отримати кредит від МВФ. У той же час існує досить популярна думка серед населення України, що більше кредитів брати не потрібно. Чи дійсно Україні потрібний кредит від МВФ?

СЧ.:Україні насправді потрібні дві речі. По-перше, мати певні реформи, які визнані реформами на міжнародному рівні. Це не лише питання грошей. Не лише кредит від МВФ. Важливість угоди з МВФ полягає в тому, що вона покаже решті світу, що Україна запроваджує певні політичні рішення, які заохочують інвестиції від інших країн, вселять упевненість щодо інвестування в Україну. Кредит від МВФ – це лише частина. Але найважливіша складова – це зміст програми МВФ.

ГА.: У лютому Ви зустрілися з українським президентом та надали йому список рекомендацій щодо боротьби з корупцією, як передумову отримання подальших кредитів від ЄБРР. Наскільки цей крок є безпрецедентним? Чи це нормально для банку висувати вимоги для надання кредиту? І також, чи ви задоволені прогресом, який зробив український уряд?

СЧ.: Для нас не звично робити це публічно. Як правило, ми говоримо про ці речі приватно. І ми вже роками говорили про ці речі приватно з українським урядом. Але ситуація досягла такого рівня, що наші акціонери, Рада директорів ЄБРР вирішили, що я мушу піти і донести цю думку президенту України, а також обговорити це питання з бізнесами в Україні, бізнес-асоціаціями, компаніями. Важлива річ, що не лише ЄБРР, який про це говорить. Це українські компанії, іноземні інвестори, яким важко здійснювати гарні проекти через корупцію. Це не те, що якась міжнародна організація прийшла і сказала, що це проблема. Це люди в Україні, які говорять, що це проблема. Рухатися вперед можна лише разом. Ніхто не може змусити робити якісь антикорупційні заходи, бо це не спрацює. Український уряд, бізнес-спільнота, ЄБРР, Світовий банк, МВФ працюють разом. Ми взяли лідерську роль на себе. Ми працюємо з українським урядом. Де ми зараз? Цього тижня до України прибула наша місія, аби обговорити певні ідеї щодо антикорупційних ініціатив. Ми розглянемо ці ідеї протягом двох наступних місяців. І, я сподіваюсь, ще до літа ми зможемо досягти домовленості з українським урядом, а також – з бізнесом. Бізнес мусить мати впевненість щодо наших домовленостей. Це не має бути лише ЄБРР та уряд.

ГА.: МВФ тільки що оприлюднив прогноз для української економіки з нульовим зростанням. Ваш прогноз містив лише 1% зростання. Що є основною причиною цього – події за межами України, тобто криза в Європі та зменшення попиту на українську продукцію, чи все-таки це – внутрішні причини.

СЧ.: Обидві причини є важливими. Україна – в унікальній ситуації. Вона знаходиться між Європою та Росією і постраждала з обох боків. Економічні проблеми в Європі зменшують попит на українські товари. У той же час досить швидко сповільнюється російська економіка. Фактором є і внутрішня політика – бюджетні скорочення, фіскальна консолідація. Усі ці три фактори спрацювали разом і, на жаль, вдарили по економічному зростанню України в цьому році.

ГА.: Окрім корупції, що ще ЄБРР очікує від українського уряду, аби мати змогу працювати в Україні і надавати кредити малому та середньому бізнесу. Які ваші інші очікування та прохання?

СЧ.: Пару речей. Я думаю, що питання газу – велике питання в Україні. Важливе питання – провести реформи в Україні, яке, напевно, зроблять ціни в Україні ринковими. Нафтогаз вимагає реорганізації, аби зробити його більш ефективною корпорацією. А що стосується малих та середніх підприємств…Для того, щоб Україна зростала, недостатньо, щоб зростали лише великі корпорації. Так само мусять розвиватися і малі та середні підприємства. І для цього вони потребують місцеву валюту. Вони не експортують. Вони, як правило, виробляють для внутрішнього ринку. І ми сказали українському уряду та Нацбанку, що ми мусимо мати доступ до національної валюти, щоб ми могли видавати кредити малому та середньому бізнесу в національній валюті. Гарна новина полягає в тому, що зараз готується законопроект, який піде на голосування в парламенті, згідно з яким нам та іншим буде дозволено позичати в національній валюті. Я дуже сподіваюся, що парламент схвалить цей закон.

ГА.: Які проекти ЄБРР в Україні чи, може, цілі індустрії ви вважаєте найбільш успішними?

СЧ.: Коли ЄБРР приходить в країну, він дивиться, що в цій країні є найкращим, в чому її перевага. І для України це, без сумніву, агробізнес. Україна мусить бути годувальницею Європи, як вона колись була. Найбільше ми докладаємо зусиль у відбудову агробізнесу, працюємо з Нібулоном та іншими компаніями. Ми допомагаємо їм стати більш сучасними, збільшити експорт. Інші важливі проекти – модернізація інфраструктури, особливо муніципальної інфраструктури, енергозберігаючі технології, диверсифікація джерел енергії, відновлювальні джерела – ЄБРР працює в усіх цих сферах.

ГА.: Як, на вашу думку, кіпрська криза вплине на українську економіку у довгостроковій перспективі? Українці мають 14,5 мільярдів доларів на рахунках в кіпрських банках, які вони зараз намагаються зняти. Які довготермінові наслідки Кіпру?

СЧ.: Довготерміновий наслідок для України пов’язаний з питанням офшорного бізнесу. Там не лише українські депозити, а й російські та інші. І не є нелегальним. Все це абсолютно легально. Це є суб’єктом міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування. Чому компанії виводять гроші в офшори? Тому, що вони не мають довіри до власних судів, юридичної системи? Також тут питання місцевого оподаткування. І довготермінові наслідки є подвійними. З одного боку, Україна мусить зосередитися на тому, як покращити внутрішні процеси, аби українські інвестори мали більше довіри та вкладати гроші вдома. А інший наслідок – довготермінові наслідки для інших європейських країн.

ГА.: Ви вважаєте, що це може статися в інших країнах?

СЧ.: Я до цього скептично ставлюся. Я думаю, що це специфічний випадок.

ГА.: Дуже дякую.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG