Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:21

Влада України боїться міжнародної конференції з проблем кримських татар?


Українська влада – єдина зі сторін, до яких звернувся Меджліс кримськотатарського народу, яка не дала згоди на участь у міжнародній конференції з кримськотатарських проблем. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, перебуваючи у Празі, голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.

Від керівництва України, зокрема від президента, немає чіткої відповіді, чи буде Україна брати участь
– Під час останньої зустрічі з дипломатами в Україні 18 вересня минулого року було ухвалено рішення створити кілька експертних груп, які вивчатимуть проблеми кримськотатарського народу. Ці шість груп експертів із ООН та ОБСЄ працювали впродовж кількох місяців і вже представили свої звіти. Це – близько 150 сторінок тексту англійською мовою, які ми зараз перекладаємо і вивчаємо.

Також Верховний комісаріат у справах національностей ОБСЄ розробив концепцію цього форуму. Про нього ми також говорили і під час візиту комісара ЄС з питань розширення Штефана Фюле у Києві. На його думку, цей форум навряд чи вдасться провести цього року, але кримськотатарські питання можна буде обговорити під час круглого столу Ялтинської європейської стратегії, який проводить фонд Пінчука. І вже на цьому круглому столі визначити чітку дату проведення Форуму з проблем кримськотатарського народу.

Але головна проблема в тому, що від керівництва України, зокрема від президента, немає чіткої відповіді про те, чи буде Україна брати участь у ньому. Від кількох міністерств ми маємо дуже розпливчасті відповіді, які зводяться до того, що ще до проведення форуму потрібно затвердити певні закони, ухвалити певні програми, але певною мірою, абсурдні речі, які не заважають одне одному. Бо ми цей форум скликаємо тому, що проблеми не вирішуються. А вони кажуть, що потрібно вирішити ці проблеми, а потім скликати форум.

– У лютому голова кримського уряду Анатолій Могильов виступив із альтернативною пропозицією провести форум із проблем усіх народів Криму, в тому числі депортованих. Як Ви ставитеся до такої постановки питання?

– Ця людина свою діяльність спрямовує на те, щоб робити усе в піку Меджлісу кримськотатарського народу. Це – звичайно, абсурд. Бо він хоче провести щось на кшталт фестивалю. При цьому, він весь час наголошує, що депортовані були не лише кримські татари. Але ми проти інших нічого не маємо. Але 98,6% усіх депортованих із Криму становили саме кримські татари. Тому ми наголошуємо, що основні проблеми – кримськотатарські.

– Зараз, після вибухів у Бостоні, які, за повідомленнями, здійснили двоє братів чеченців за національністю, знову постають питання про те, наскільки радикалізується мусульманська молодь. Чи Вам часто на це питання доводиться відповідати?

В нас з’явилися нетрадиційні течії «Хізб-ут-тахрір», ваххабіти, влада використовує їх для розколу кримськотатарського народу
– На території України більш-менш компактно проживають лише кримські татари. Тому мені дуже часто ставлять запитання про настрої в мусульманському середовищі. Я щиро розповідаю, що в нас з’явилися нетрадиційні течії «Хізб-ут-тахрір», ваххабіти, але проблема в тому, що влада якраз використовує їх для розколу кримськотатарського народу. Управління з питань релігії стимулювало їхню реєстрацію. Їм навіть казали, що якщо вони заявлять, що вони незалежні від муфтіяту, то їх швидше зареєструють. Ось така цікава політика. Але про те, що буде потім, і у що це може потім перетворитися, вони про це не думають.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG