Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:45
Київ – Після успіху на виборах на найбільшу опозиційну фракцію – «Батьківщина» – набігає третя хвиля «тушкування», попереджає газета «Україна молода». Тенденція виходу деяких депутатів із «Батьківщини» може розвиватися в різних формах: може бути вихід окремих депутатів, може бути їх виключення. Експерт видання ділиться інформацією, що всередині фракції визріває ідея про виключення навіть «касира» фракції – Миколи Мартиненка. За словами політолога, серед потенційних «тушок» «Батьківщини» – ще кілька депутатів, які своєю появою у прохідній частині списку викликали підозри ще під час передвиборчої кампанії. Конкретні прізвища називаються в статті «Батьківщина «тушок».

У ЗМІ пожвавішали дискусії про можливість проведення всеукраїнського референдуму, який може змінити Конституцію. Дехто з політиків переконує, що влада готує його на серпень. «Це неможливо, принаймні, з технічних причин», – переконує експерт газети «Сегодня». Адже на його організацію потрібен тривалий час. До того ж шансів змінити чинну Конституцію, в тому числі і через референдум, у можновладців немає. Навіть якщо припустити, що за необхідність змін до Основного закону 90% населення проголосували, постане питання: а що далі робити? Яким чином це все впроваджувати, як сформулювати так змінені статті, щоб вони не суперечили одна одній? Хто саме має цим займатися? Відповідей на ці питання немає, переконаний політолог. Про це наголошується в статті «З референдумом поки почекають».

Минулого року бізнес пережив понад два мільйони перевірок контролюючими органами. Серед них, за словами експерта газети «День», понад 40% перевірок були позаплановими. Сума накладених штрафних санкцій на бізнес склала три мільярди гривень. Але реально надійшло до державного бюджету лише 900 мільйонів гривень. Виникає питання: де ділося понад два мільярди гривень, і чому бюджет їх не отримав? Про це йдеться в статті «Суворі кліматичні умови».

У цьому ж числі «День» наголошує на необхідності зменшити в Україні
кількість дисертацій, які не впливають на рівень науки, а лише ведуть до зростання зарплати здобувачів наукових ступенів. Адже зараз значна частина здобувачів захищають дисертації не тому, що закохані в науку й прагнуть займатися лише нею, а тому, що, працюючи в університетах, хочуть мати вищу зарплату, а для цього їм необхідно стати доцентом чи професором. А ці звання можна здобути, ставши, зокрема, кандидатом чи доктором наук. Про те, як захиститися від псевдонауки, плагіату й замовних дисертацій, розмірковується в матеріалі «Кандидат наук = доцент? А доктор наук = професор?».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG