Доступність посилання

ТОП новини

Хочемо мати Україну в Європі, але вибір за вами – керівник МЗС Литви


Хочемо мати Україну в Європі, але вибір за вами – керівник МЗС Литви
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:44 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Хочемо мати Україну в Європі, але вибір за вами – керівник МЗС Литви

Київ – Шанси України підписати угоду про асоціацію з ЄС підвищилися. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус. За його словами, Україна вже виконала певні умови, але цього недостатньо, щоб переконати скептиків української євроінтеграції. Відтак, каже Лінкявічус, упродовж місяців Україна має докласти усіх зусиль.

– Якими можуть бути варіанти вирішення справи щодо Юлії Тимошенко?

– Хочу сказати лише одне. Ми тут, і ми мали дуже цікаву дискусію з президентом, опозицією, представниками громадянського суспільства. Ми сказали, чому ми тут. Ми тут, оскільки до саміту «Східного партнерства», який відбудеться у листопаді у Вільнюсі, лишилися мало часу. І ми маємо використати цей час, доклавши максимум зусиль, щоб зробити можливим підписання угоди про асоціацію України з Європейським союзом. Це є метою Європейського союзу та нашої країни. І, наскільки ми розуміємо, це є метою українського президента та опозиції. Всі розуміють історичний момент цієї події.

Всі сумніви щодо вибіркового правосуддя мають бути зняті
Але є певні проблеми. Законодавчий процес має продовжуватися, оскільки він трохи зупинився. Ми також мали певні зауваження щодо Виборчого кодексу. Частково це питання вирішене, але загальна картина не є досконалою. Судова система вимагає особливої уваги. Я хочу виокремити реформу Генеральної прокуратури. Що ж до Вашого питання, то я хочу сказати, що всі сумніви щодо вибіркового правосуддя мають бути зняті. Це моя відповідь на Ваше питання.

– А що ж українська влада повинна зробити щодо цього?

– Я Вам сказав, всі сумніви мають бути зняті. До цього часу є враження про існування вибіркового правосуддя. Я не говорю про всіх, я говорю про тих, хто налаштований скептично щодо України. Мають бути представлені якісь факти. Ви можете бути щасливі щодо цього, ви можете бути засмучені, але ці факти мають бути надані. А що має бути зроблено, це питання не до мене, а до української влади.

– Європейський союз підштовхує Україну розробити виборчий кодекс та покращити виборче законодавство. Чи бачите Ви прогрес щодо цього?

Щодо вибіркового правосуддя є прогрес. Звільнення Луценка – це також прогрес, крок у правильному напрямку
– Є певний прогрес, який ми відзначили. До речі, щодо вибіркового правосуддя також є прогрес. Оскільки звільнення Юрія Луценка – це також прогрес, крок у правильному напрямку. Європейський союз це привітав, але цього недостатньо. Ми маємо продовжувати, ми маємо базуватися на цьому позитивному прикладі і упродовж часу, що залишився, переконати всіх. Оскільки рішення у Європейському союзі ухвалюються на основі консенсусу, всі 27 країн мають це схвалити. Ми маємо дуже різні думки щодо цього. І, на жаль, є багато скептицизму. І всі ці сумніви мають зникнути. Йдеться і про покращення законодавства, і про вибіркове правосуддя. Я розумію, що легко це казати, але важко зробити.

– Але що є найбільшою перешкодою для підписання угоди про асоціацію?

– Все є важливим. І це не так легко. Рішення щодо цього не буде швидким. Зелене світло може бути дане не раніше осені. Весь цей процес потрібно проводити дуже відповідально. Зараз ми спостерігаємо процес. І лише законодавчий процес є очевидним. Підготовлено багато законопроектів, але їх потрібно ухвалити, і ці закони мають запрацювати. Це буде переконливий доказ.

– Ви зустрічалися і з представниками української влади, і з представниками опозиції. Чи після цього шанс України підписати угоду про асоціацію зріс, чи зменшився?

Це має бути вашим вибором. Але я хочу, щоб ви зробили європейський вибір
– Звісно, що шанси не зменшилися. Я можу сказати, що вони покращилися, оскільки ми побачили певний прогрес. Справді, це є шанс, і він має бути використаний. Також дуже важливо звернути увагу на те, як ви кажете, якщо не сьогодні, це може статися пізніше. Ні. Час не завжди на нашому боці. Вікно можливостей має бути використане зараз. Якщо не зараз, ніхто не знає, коли буде наступний шанс. Але це не єдино можливий вибір для України, Україна може вибрати й інший шлях. Звичайно, ми хочемо мати Україну у Європі. Однак я не маю морального права говорити вам, що ви маєте робити, це має бути вашим вибором. Але я хочу, щоб ви зробили європейський вибір.

– Російський президент сказав, що Україна отримуватиме до 10 мільярдів доларів на рік у результаті інтеграції з Митним союзом. Що Україна може отримати від Європи?
Угода про асоціацію – це історичний вибір. Від цього вибору залежить майбутнє країни

– Це має бути вибором. Важливі стимули щодо цього йдуть з обох боків. Деякі з них, дійсно, можуть бути болючими у короткостроковій перспективі, але перспективними у довготерміновій перспективі. Я вірю, що «Східне партнерство» було створене для того, щоб досягти чи просунути демократію та європейські цінності, які ми маємо – це мета. Це корелюється з дуже конкретними рішеннями у політичній площині та економічною інтеграцією. Також йдеться і про інші сфери, наприклад, адміністративну сферу, оскільки це також частина угоди про асоціацію. Я завжди кажу, що угода про асоціацію – це не подарунок, і не ціна – це також інструмент для досягнення мети, який можна використовувати для реформ, які б наблизили Україну до європейських стандартів. Це дуже важливий вибір, відверто кажучи – це історичний вибір. Не тільки можливість, але і вибір. Від цього вибору залежить майбутнє країни. Інший шлях – це теж не тільки мрії і очікування, що може статися. Кожен має свої аргументи. Але рішення маєте ухвалювати ви – не Росія, не Європейський союз, а Україна.

– Чи має Україна шанс таки підписати угоду про асоціацію з ЄС?

– Звісно, шанс є. І, як я сказав, цей шанс зростає. Ми пройшли гарний шлях. Прогрес є очевидним. Але ми хочемо зробити більше настільки, наскільки це можливо.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG