Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:22
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.

Київ – Україна цієї весни збільшує площі під енергетичними культурами. Експерти очікують, що вони вже скоро дадуть змогу замінити чверть імпортного газу в енергетиці та комунальному господарстві. Держава має програми розвитку цього сектору, однак виробники біомаси бачать перешкоди в бюрократії та незваженій тарифній політиці. Тоді як представники енергогенерувальних компаній роблять ставки на газ, нафту й вугілля і вважають, що частка рослинної маси в енергетиці залишиться незначною.

За останній рік Україна експортувала більше продукції аграрного сектору, аніж коксу та металу разом узятих, повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу. Такий злам у структурі української економіки відбувся вперше за багато років. Причому зростають не лише традиційні для держави виробництва зерна, яєць та м’яса. Цього року фахівці зафіксували тенденцію зростання площ під енергетичними культурами: ріпаком, просом, вербою – які використовуються в опаленні, в енергетиці, для виробництва автомобільного пального.

Найбільший в Україні виробник біомаси для опалення та отримання електроенергії, компанія «Салікс Енерджі» цього року збільшила розміри своїх полів і за рік планує засіяти їх енергетичною вербою, подвоївши площу під цією культурою. Із верби виробляють тріску для великих котелень або пелети (гранули) для котлів у приватних будинках. Відтак у біомаси в Україні є величезні перспективи, прогнозує директор компанії Костянтин Богатов.

Нам сподобалася ідея розвивати альтернативну енергетику, однак ключовим моментом виявився доступ до ресурсів
«Нам сподобалася ідея розвивати альтернативну енергетику, однак ключовим моментом виявився доступ до ресурсів. Родючі землі в Україні здебільшого вже розподілені, конкуренція за них є великою. Натомість енергетична верба вирощується на бідних, підтоплених ґрунтах, – розповідає виробник. – І деякі районні адміністрації самі пропонують нам освоювати ділянки під цю культуру саме в них. Цього року в нас купують саджанці верби, ми уклали довгострокові контракти з виробниками паливних брикетів. Вони відчувають дефіцит сировини і страхуються».

Костянтин Богатов оцінює ринок рослинного палива в Україні як один із найкращих у Європі. Причини цього – подорожчання імпортного газу, місцеві виробництва котлів для твердого палива і досить швидка їхня окупність: якщо велику лікарню перевести з газу на вербу, новий котел окупиться за 4–6 років, наводить свої розрахунки Костянтин Богатов. Але він бачить і перешкоди для цього бізнесу – корупцію, зокрема в лісових господарствах, які могли б постачати тріску для опалення. А також вимоги до охочих виробляти енергію за «зеленим тарифом»: біомасу мають отримувати з відходів, а не вирощувати окремо, не менше від третини обладнання має бути українського походження, а цього досягти важко, каже виробник біомаси.

Науково-технічний центр «Біомаса» розробляє й випускає низку котлів на трісках, соломі, пелетах – від великих до недорогих, «на одну квартиру». На українському ринку бракує тільки котлів для відходів соняшника, за виробництвом якого, до речі, Україна посідає перше місце у світі. Бюрократичні проблеми не є найбільшою перешкодою для встановлення котлів на рослинному паливі. Головні проблеми – в іншому, вважає завідувач відділу теплотехніки НТЦ «Біомаса» Євген Олійник.

Виробляються в Україні й побутові котли, і агрегати для житлового господарства – до 300 кіловат
«Нині маємо невеликий підйом у цій сфері, – каже він. – Виробляються в Україні й побутові котли, і агрегати для житлового господарства – до 300 кіловат. Для виробництва більших – наразі бракує обладнання й досвіду. Соломи виробляється багато. Але це складне паливо, великі котли для неї виробляє лише одна дочірня данська компанія. Імпортні ж котли – набагато дорожчі, окуповуються довше».

Із біомаси в Україні можна виробляти електроенергію та продавати її електромережам за більш високим, «зеленим» тарифом. Проте в Київському міжнародному енергетичному клубі цей тариф вважають занизьким, а механізм підключення електростанції на вербі чи соломі – незрозумілим навіть для самих енергетиків. Тим часом в Національній енергетичній стратегії передбачається збільшення частки біомаси в енергетичному балансі України, однак досі вона становить трохи менше відсотка у загальному виробництві енергії.

Національне інвестагентство зареєструвало проект «Енергія біомаси». Він передбачає спорудження в різних регіонах, від півночі до Херсонщини, теплових електростанцій на соломі та трісках. Зокрема, на електростанцію біля Києва планують залучити 7 мільйонів євро за рахунок приватних інвесторів, повідомляє менеджер Націнвестагентства Ростислав Марайкін. Він переконаний, що Україна має брати приклад зі Швеції, де кожен п’ятий кіловат виробляють із рослинної маси.

«Ми готові замінити чверть імпортного газу біопаливом» – Тодійчук

Україна може в найближчі роки замінити 6–7 мільярдів кубометрів імпортного російського газу на рік соломою, вербою та іншим рослинним паливом, заявив у коментарі Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

Нині низька ціна на газ та електроенергію для населення і багатьох олігархів не стимулює використання біомаси
«Нині низька ціна на газ та електроенергію для населення і багатьох олігархів не стимулює використання біомаси. Однак розумні люди вже бачать, що газ дорожчатиме, і починають переходити на твердопаливні котли. Україна має десятки великих котелень на біомасі, а та ж Німеччина – 30 тисяч, і нам треба прагнути до такого показника. Для цього треба скасувати умову «місцевої складової» у виробництві енергії ще на 5 років – доки Україна не вироблятиме все необхідне енергетичне обладнання для галузі. Нині багатьох речей просто немає», – каже експерт.

Попри перешкоди, Олександр Тодійчук прогнозує значний стрибок у виробництві енергії з біомаси в найближчі роки. Великі енергогенерувальні компанії, зокрема й із державною часткою, такого оптимізму не поділяють.

Енергетики ставлять на мирний атом, газ і вугілля

Голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков, позитивно оцінюючи розвиток альтернативної енергетики, не очікує, що в національному енергобалансі біомаса матиме більше від одного відсотка.

Це ефективний напрям, але не переоцінюймо його. Не матиме Україна десяту частину електроенергії з біомаси
«Це потрібний, ефективний напрям, але не переоцінюймо його. Не матиме Україна десяту частину електроенергії з біомаси. Всі разом альтернативні джерела енергії складатимуть у майбутньому максимум 6%. Головними, як і у світі, ще 40 років залишатимуться традиційні атомна енергія, нафта, газ, вугілля», – підсумовує колишній міністр енергетики України.

На сьогодні частка біомаси в електроенергетиці Європейського союзу складає 3%, в опаленні – 13%. Між тим, українські фермери та лісгоспи біля великих міст розповідають, що їхні рослинні відходи дедалі швидше розкуповують котельні та виробники паливних брикетів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG