Львів – Львів розпочав новий туристичний сезон. Традиційно у перші дні травня у місто їдуть тисячі туристів з Заходу і Сходу, переважно це – поляки і українці. Львівська преса інформує, що на першотравневі свята у місті вже заброньовані всі місця у готелях і хостелах.
Готуючись до Євро, місцева влада постійно наголошувала, що футбольний чемпіонат – це найкраща промоція міста, і кількість туристів тут зросте у рази. Справді, цьогоріч львів’янам не доводилось пояснювати відвідувачам Берлінської туристичної виставки, де саме розташований Львів. Німці знають про Львів. Якщо оцінити промоцію міста у західній пресі завдяки Євро, то у грошовому вимірі це сягнуло б 100 мільйонів євро, оцінюють експерти.
А ось очікування місцевої влади щодо туристичного буму після Євро виявилися перебільшеними. Упродовж минулого року Львів відвідали більше ніж мільйон туристів (це – разом із футбольними фанами), 80% із них становили туристи з України.
Із іноземців найчастіше їдуть поляки і німці, розповіла керівник «Центру розвитку туризму Львова» Софія Сікора. «Український турист хоче швидко все оглянути, спробувати гастрономічні речі, довідатись про щось таке, чого немає в інших містах. Українці знають, чого сюди їдуть. Поки не надто тісний контакт зі Східною Україною, але над цим працюємо. Для іноземного туриста все цікаво – і архітектура, і кухня. Йому можна більше запропонувати. Українські туристи вибагливіші», – каже Софія Сікора.
Туризм вимагає праці та ідей
Вибагливіші, але й економніші: українські туристи витрачають у Львові в середньому 230 євро, німці – удвічі більше. За останні два роки у Львові помітно більше туристів із Росії, за своєю щедрістю вони поступаються лише німцям.
Якщо раніше туристи перебували у Львові два-три дні, то нині – довше, зауважив чиновник Львівської міськради, експерт із питань туризму і промоції міста Олег Засадний. У місті багато хостелів, які дешевші за готелі і в середньому коштують по 100 гривень за добу.
Радіо Свобода поцікавилося в Олега Засадного: що дає туризм Львову? «Тільки за минулі чотири роки це – ще півтори тисячі додаткових місць у готелях, у час коли є криза і панує безробіття. Сьогодні одна ресторанна група набирає 450 людей. Чи це погано? Це добре. Училища, коледжі, які готують людей, мають розуміти не лише те, що у місті розвивається ІТ. Туризм дає широкі можливості, це – пральні, транспорт, загалом це окрема галузь економіки. Для нас це – добрий шанс і потенціал», – каже Олег Засадний.
Нині багато українських міст визначили туризм пріоритетним у розвитку, але наразі Львів не має конкуренції щодо амбіцій стати культурною столицею України, зокрема джазовою. У травні у місті розпочинається фестиваль етно-джазу «Флюгери Львова», упродовж десяти років існування якого на ньому виступили півтори тисячі музикантів.
8-11травня заплановані десятки заходів з нагоди Дня міста, у червні – міжнародний фестиваль «Альфа- джаз», квитки на який вже продані, у перегонах «Львівський трикутник» за звання найшвидшого автомобіля змагатимуться старі автівки. До слова, траса «Львівський трикутник» була відома у Львові з 1930 року.
Бракує Львову нині інноваційних методів ведення туристичного бізнесу та лояльнішої політики до підприємців з боку місцевої влади.
Готуючись до Євро, місцева влада постійно наголошувала, що футбольний чемпіонат – це найкраща промоція міста, і кількість туристів тут зросте у рази. Справді, цьогоріч львів’янам не доводилось пояснювати відвідувачам Берлінської туристичної виставки, де саме розташований Львів. Німці знають про Львів. Якщо оцінити промоцію міста у західній пресі завдяки Євро, то у грошовому вимірі це сягнуло б 100 мільйонів євро, оцінюють експерти.
А ось очікування місцевої влади щодо туристичного буму після Євро виявилися перебільшеними. Упродовж минулого року Львів відвідали більше ніж мільйон туристів (це – разом із футбольними фанами), 80% із них становили туристи з України.
Із іноземців найчастіше їдуть поляки і німці, розповіла керівник «Центру розвитку туризму Львова» Софія Сікора. «Український турист хоче швидко все оглянути, спробувати гастрономічні речі, довідатись про щось таке, чого немає в інших містах. Українці знають, чого сюди їдуть. Поки не надто тісний контакт зі Східною Україною, але над цим працюємо. Для іноземного туриста все цікаво – і архітектура, і кухня. Йому можна більше запропонувати. Українські туристи вибагливіші», – каже Софія Сікора.
Туризм вимагає праці та ідей
Вибагливіші, але й економніші: українські туристи витрачають у Львові в середньому 230 євро, німці – удвічі більше. За останні два роки у Львові помітно більше туристів із Росії, за своєю щедрістю вони поступаються лише німцям.
Якщо раніше туристи перебували у Львові два-три дні, то нині – довше, зауважив чиновник Львівської міськради, експерт із питань туризму і промоції міста Олег Засадний. У місті багато хостелів, які дешевші за готелі і в середньому коштують по 100 гривень за добу.
Радіо Свобода поцікавилося в Олега Засадного: що дає туризм Львову? «Тільки за минулі чотири роки це – ще півтори тисячі додаткових місць у готелях, у час коли є криза і панує безробіття. Сьогодні одна ресторанна група набирає 450 людей. Чи це погано? Це добре. Училища, коледжі, які готують людей, мають розуміти не лише те, що у місті розвивається ІТ. Туризм дає широкі можливості, це – пральні, транспорт, загалом це окрема галузь економіки. Для нас це – добрий шанс і потенціал», – каже Олег Засадний.
Нині багато українських міст визначили туризм пріоритетним у розвитку, але наразі Львів не має конкуренції щодо амбіцій стати культурною столицею України, зокрема джазовою. У травні у місті розпочинається фестиваль етно-джазу «Флюгери Львова», упродовж десяти років існування якого на ньому виступили півтори тисячі музикантів.
8-11травня заплановані десятки заходів з нагоди Дня міста, у червні – міжнародний фестиваль «Альфа- джаз», квитки на який вже продані, у перегонах «Львівський трикутник» за звання найшвидшого автомобіля змагатимуться старі автівки. До слова, траса «Львівський трикутник» була відома у Львові з 1930 року.
Бракує Львову нині інноваційних методів ведення туристичного бізнесу та лояльнішої політики до підприємців з боку місцевої влади.
