На відміну від Євросоюзу, в Україні не можна пов’язувати екстремістські вербальні і фізичні прояви з діяльністю правих радикалів – до екстремізму схильні й українські ліві, зазначає Крутов. Варто лише послухати, якими характеристиками «нагороджують» одне одного політичні опоненти.
«Фашисти» проти «комуняк», «бандерлоги» проти «москалів», «жиди» проти «хохлів» – такими «компліментами» засипають одне одного українські політики на засіданнях Верховної Ради і у численних телевізійних ток-шоу. При цьому навряд чи українським політикам відомо, що, згідно з міжнародним правом, подібні вислови мають ознаки екстремістських.
Відтак у більшості демократичних держав їхнє використання під час політичних дебатів, у громадських місцях, у ЗМІ заборонено, зазначає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер. На її думку, екстремізм в Україні походить з часів ленінізму-сталінізму. У сучасній Україні носіями екстремістських ідей здебільшого є ліві політичні сили, переконана експерт.
Маю хронологічні файли подібного роду висловлювань і дій, які належать представникам виконавчої влади, депутатському корпусу від правлячої коаліції, включно з комуністамиНаталія Беліцер
Вона також зазначила, що не можна залишати поза увагою і третій екстремістський компонент, дуже активний – це шовіністично налаштовані проросійські сили.
На запитання, як заборонити використання екстремістських гасел і дій в Україні, Беліцер зауважила, що головне – виховувати суспільство у відповідності із загальнолюдськими цінностями. Політиків же необхідно переконати, що використання екстремізму в політичній боротьбі – це програшний варіант.
«Якщо у суспільстві перемагатиме думка, що подібні гасла й вигуки – це ганьба для політиків, і якщо переконати політиків, що сила, яка використовує екстремізм, програє в очах громадян, це буде потужним важелем у боротьбі з подібним явищем», – зазначила Беліцер.
Проти ксенофобії – законодавство і громадянське суспільство
Українське суспільство – заручник політичних ігрищ із використанням екстремізму й ксенофобії, стверджує у розмові з Радіо Свобода президент Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров. Він спробував через суди вплинути на Верховну Раду, на законодавчому рівні зупинити поширення екстремізму.
Офіційно екстремізм в Україні заборонений, але на побутову рівні українці не мають змогу убезпечити себе від його проявівЕдуард Багіров
Використання екстремістських гасел у внутрішньо неконсолідованому українському суспільстві становить серйозну загрозу існуванню України, вважає експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Для викорінення екстремізму в Україні можливі два шляхи, зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Процес обговорення болючих проблем, які стосуються ксенофобії, має бути специфічний, має бути пошук спільних інтересівІгор Семиволос
Він наголошує, що обговорення будь-яких проблем, що роз’єднують українців. має будуватись на пошуку спільних цінностей, спільних інтересів, інтересів держави і суспільства.
Влада готова до діалогу з громадою для боротьби з екстремізмом
Президент України Віктор Янукович закликав керівників релігійних і світських громад пропагувати у суспільстві толерантність і людські цінності незалежно від віросповідання й етнічної приналежності. На думку Президента України, це зміцнить українське суспільство у боротьбі з проявами екстремізму і насильства. Про це Янукович говорив на зустрічі з учасниками Третього міжнародного міжконфесійного форуму 24 квітня цього року.
«Я високо ціную ваші зусилля, діяльність керівників релігійних громад, експертів і медійної спільноти, які спрямовані на пропагування толерантності, цінностей діалогу між людьми незалежно від їхнього віросповідання та будь-якої етнічної приналежності», – наголосив Янукович.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська у розмові з журналістами повідомила, що міжнародні організації – серед яких ООН, ОБСЄ – помітили в Україні зростання екстремістських проявів. Також омбудсмен розповіла, що отримує повідомлення від громадян України та іноземців про порушення принципів рівності і дискримінацію за ознаками етнічного походження тощо, що є одним із проявів екстремізму.
Ці тенденції спричинені загостренням соціальних і економічних проблем, невідповідністю чинного законодавства правозахисним практикам, неефективній державній політиці з профілактики негативних явищ, зазначила Лутковська.